Чи СФ вихiд iз глобальноi екологiчноi кризи
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
о 40% лiсiв, що залишалися на планетi. Площа амазонськоi сельви зменшуСФться за рiк на 1,25%. За розрахунками фахiвцiв, лiси при збереженнi сучасних темпiв вирубування зникнуть до середини XXI ст. За рiк зникаСФ до 27 тис. видiв органiзмiв (3 види на годину). РЖ хоча з 1981 по 1990 рр. площа вкритих лiсами територiй за рахунок лiсовiдновлення зросла на 1,9 млн. га, лiси, що ранiше покривали 80-90% територii РДвропи, нинi займають лише 33%; значну iх частину втрачено (в Захiднiй i Пiвденнiй РДвропi 60%, в Африцi знищено майже 70% тропiчних лiсiв, у Пiвденнiй Америцi 60%); пiд загрозою зникнення знаходяться вiд ЗО до 50% рiзних видiв риб, рептилiй, ссавцiв i амфiбiй. Зрозумiло, що iндикатори вiдновних природних ресурсiв бiосфери або перейшли, або близькi до переходу в невiдновнi. Забруднення атмосфери i лiсовi пожежi головнi чинники негативного впливу на лiси, хоча варто наголосити, що виявити конкретнi причини деградацii лiсiв вдаСФться далеко не завжди. Проведене в 1992 р. обстеження 113 видiв дерев у 34 СФвропейських краiнах засвiдчило, що 24% з них були пошкодженi (дефолiацiя, що перевищувала 25%, деформацiя i змiна забарвлення листя у 10% випадкiв). У РДвропi щорiчно виникаСФ 60 тис. лiсових пожеж (особливо частi вони на пiвднi РЖталii, в Португалii, а також на пiвнiчному заходi РЖспанii), що призводить до вигоряння лiсiв на площi близько 70 тис. га.
Кисень. Тропосферний озон та iншi фотохiмiчнi окислювачi. Якщо зникнуть лiси та болота, якi постачають 30% кисню, i триватиме забруднення океану плiвкою нафти, що вбиваСФ планктоннi органiзми, якi виробляють 70% кисню планети, вмiст його в атмосферi почне рiзко скорочуватися. Уже сьогоднi деякi краiни, у тому числi СТА, та деякi областi Росii, наприклад Кемеровська, споживають кисню бiльше, нiж виробляСФться на iхнiй територii рослиннiстю. Динамiка якостi повiтря в РДвропi за останнi роки була суперечливою: викиди сiрчистого газу зменшилися, однак посилилося забруднення атмосфери iншими газами. Для бiльшостi СФвропейських мiст характерне виникнення не рiдше одного разу на рiк короткочасних епiзодiв забруднення, рiвень яких перевищуСФ стандарти, встановленi Всесвiтньою органiзацiСФю охорони здоровя (ВООЗ). Понад 100 млн. жителiв РДвропи зазнають впливу короткочасних пiдвищень концентрацii приземного озону. Серйозною проблемою СФ збiльшення концентрацii парникових газiв i спад загального вмiсту озону. На бiльше нiж 60% територii РДвропи перевищено критичнi рiвнi забруднень, що ведуть до закислення навколишнього середовища. За даними спостережень, приземна концентрацiя тропосферного озону перевершуСФ прийняту ВООЗ ГДК (ii щорiчне зростання в Пiвнiчнiй пiвкулi сягаСФ 1%), що небезпечно для здоровя, оскiльки надмiрна кiлькiсть озону та iнших оксидантiв у атмосферi може викликати передчасне старiння легенiв, подразнення очей, носа i горла, кашель та головний бiль. Крiм того, малi газовi компоненти (передусiм озон) можуть впливати на будiвельнi конструкцii, сiльськогосподарськi культури та лiси. На жаль, досi не визначено комплекс заходiв iз запобiгання шкiдливому впливу, а заходи, що здiйснюються в РДвропi, недостатнi.
Екотоксиканти. Транскордонне перенесення забруднень. Викиди забруднень у довкiлля. Закислення навколишнього середовища. Хiмiчнi сполуки. Геохiмiчнi змiни складу атмосфери та гiдросфери катастрофiчне зростання концентрацii в повiтрi i водi радiонуклiдiв, важких металiв i, особливо, штучних хiмiчних сполук. За даними ВООЗ, радiоактивне опромiнювання радоном причина 10 тис. щорiчних випадкiв смертi вiд раку в РДвропi. На сьогоднi для СФвропейцiв вiдсутнi кiлькiснi оцiнки ризику, обумовленого аварiйними викидами радiонуклiдiв.
Завдяки заходам, що вживаються для зниження рiвня викидiв екотоксикантiв, зафiксовано зменшення хiмiчних ризикiв, зниження концентрацii стiйких органiчних сполук i важких металiв у довкiллi. Проте данi про токсичнiсть 75% органiчних сполук, що виробляються, необхiднi для оцiнки ризикiв, вiдсутнi. У бiльшостi краiн зменшуються викиди сiрчистого газу, летких органiчних сполук i оксидiв азоту, проте цей прогрес ослаблюСФться збiльшенням викидiв транспортних засобiв. Вiдносна частка РДвропи в глобальних викидах таких газiв, як С02, 302 та оксиди азоту, становить близько 25%. Масштаби викидiв сiрчистого газу за рахунок транспорту зросли за останнi роки у Францii i Великобританii, але одночасно знизилися викиди вiд стацiонарних джерел (приблизно до 1 млн. т/рiк). Викиди сiрчистого газу й оксидiв азоту утворюють в атмосферi кислоти та кислотнi аерозолi. Вони осiдають на земну поверхню i згубно впливають на рослиннiсть, ТСрунти, водойми та екосистеми в цiлому. Серйозне ураження хвойних лiсiв унаслiдок процесiв закислення (а також високоi концентрацii озону i сiрчистого газу в атмосферi) вiдзначенi в Чехii, Нiмеччинi, Польщi i Словаччинi. Виробництво та продаж рiзноманiтних хiмiчних сполук (iх загальна кiлькiсть на ринку Спiвтовариства сягаСФ 100 тис., причому щорiчно виробляСФться 200-300 нових) супроводжуСФться викидами багатьох iз них у довкiлля, що часто СФ причиною небажаного впливу на здоровя людини та на екосистеми. Виробництво численних хiмiчних сполук обумовлюСФ виникнення хiмiчного ризику, повязаного з потраплянням цих речовин у довкiлля та iх подальшим впливом на бiосферу. У 1991-1994 рр. у рамках програми РДвропейського спiвтовариства було завершено екологiчну оцiнку 1700 хiмiчних сполук, що виробляються в РДвропi або iмпортуються у кiлькостi бiльше нiж 1000 т на рiк.
Моральна i технологiчна готовнiсть держав та окремих