Чи СФ вихiд iз глобальноi екологiчноi кризи
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
? людей. РДвропейськi краiни (за винятком Росii) майже витратили своi найцiннiшi матерiальнi ресурси, i iм доводиться покладатися на iмпорт (переважно з Африки). Таким чином, проблема обмеженостi невiдновлюваних природних ресурсiв набула справдi глобальних масштабiв, а ii соцiально-економiчнi аспекти загострюються.
До числа незначних позитивних тенденцiй у свiтi входить збiльшення частки вiтроенергетики в енергетичному балансi, масштабiв велосипедного транспорту в мiстах; поява аграрних зон, вiльних вiд застосування пестицидiв; значно ширше використання органiчних добрив тощо, але це не надаСФться до порiвняння з глобальним руйнуванням бiорiзноманiтностi та бiосфери.
Можна видiлити декiлька глобальних показникiв сучасноi екологiчноi катастрофи, головний з яких - руйнування генофонду живих органiзмiв.
Генофонд людства генофонд бiосфери. В результатi техногенноi революцii, хiмiзацii сiльського господарства та медицини середовище iснування людини виявилося насиченим вiдходами, рiзними генотоксичними та мутагенними речовинами, поширенню яких не перешкоджають державнi кордони та вiдмiнностi в рiвнях життя рiзних верств населення. Зявилися новi хвороби, а старi набули нових якостей, iх збудники вже стiйкi до широкого спектру антибiотикiв. Насиченiсть середовища iснування продуктами штучного хiмiчного синтезу, ксенобiотиками, призвела до масових змiн iмунноi системи людини, змiн генофонду, збiльшення генетичного тягаря. Дуже поширеними стали аутоiммуннi захворювання. Прийнято вважати, що близько 30% онкологiчних захворювань людини обумовленi забрудненням навколишнього середовища генотоксичними агентами, i iх вiдсоток щорiчно зростаСФ.
Тобто, настав час, коли можливiсть самозбереження людини як виду шляхом агресивноi змiни навколишнього середовища стаСФ принципово нереальною. Екологiчнi змiни, перевантаженiсть мегаполiсiв СФ джерелом стресових впливiв для популяцiй людини i, таким чином, позначаються на ii генофондi. На здоровя людини дiСФ погiршення якостi навколишнього середовища. Його iндикаторами можуть служити тривалiсть життя i дитяча смертнiсть, а також найтиповiшi причини смертностi (судиннi та респiраторнi захворювання, рак, отруСФння тощо). За даними 1987-1991 рр., серед причин смертностi першiсть посiдають судиннi захворювання i рак (у середньому по РДвропi близько 70% смертностi). На дихальнi шляхи найбiльш згубно впливаСФ аерозольне забруднення, що викликаСФ астму та багато iнших захворювань. Забруднення води СФ причиною понад 2 млн. випадкiв щорiчних шлунково-кишкових захворювань. Потенцiйна тривалiсть життя дiтей в краiнах Центральноi i Схiдноi РДвропи менша, нiж на рештi континенту.
Щорiчнi втрати великоi кiлькостi видiв рослин i тварин не компенсуються еволюцiйним процесом, швидкiсть якого на 3-4 порядки менша, нiж нинiшня швидкiсть вимирання видiв. РЖ якщо iншi невiдновлюванi ресурси можна хоча б економити, наприклад за рахунок вторинноi переробки, запровадження нових, ресурсозберiгаючих технологiй, частковоi замiни одних ресурсiв iншими, то генофонд не можна заощадити, його можна лише зберiгати або втрачати. Причому ми вже добре знаСФмо, що цi втрати незворотнi. Обговорення заходiв з охорони фауни i флори зазвичай базуСФться на видiленнi груп видiв, внесених до Червоноi книги.
ТРрунти. Ландшафти. ТРрунти формуються в результатi сукупноi дiяльностi багатьох чинникiв упродовж сотень i тисяч рокiв. Зокрема чорноземи формувалися в рамках степового бiоценозу протягом останнiх 10 тис. рокiв. ТРрунти головний годувальник населення Землi, але швидкiсть iх техногенноi деградацii на порядок перевершуСФ процеси вiдновлення. За кожне десятирiччя в результатi урбанiзацii втрачаСФться близько 2% орних земель. Сьогоднi у сiльському господарствi використовуються вiд близько 10% земель у Фiнляндii до понад 70% в Угорщинi, РЖрландii, Украiнi, Великобританii. Вкритi лiсом територii займають вiд 6% в РЖрландii до 66% у Фiнляндii. Основна роль ТСрунтiв у функцiонуваннi екосистем визначаСФ важливiсть заходiв щодо iх захисту вiд антропогенного впливу. Ця проблема стала особливо гострою, зважаючи на iнтенсивнi процеси деградацii ТСрунтiв, особливо втрату родючостi (зниження концентрацii гумусу). У РДвропi
115 млн. га ТСрунтiв зазнали ерозii, що зумовлюСФ втрату iх родючостi i забруднення водних басейнiв. На 75 млн. га лiсових ТСрунтiв перевищено критичнi рiвнi забруднення, якi визначають початок процесу закислення. Наслiдком непомiрного використання мiнеральних добрив став iх змив рiчковим стоком та iнтенсифiкацiя процесiв евтрофування (збагачення мiкроорганiзмами автотрофами), а також забруднення питноi води нiтратами. В РДвропi через iнтенсифiкацiю сiльського господарства, активний розвиток мiст i транспортних систем вiдбуваСФться не тiльки змiна й деградацiя, але i зникнення ландшафтiв. Лише 6% територii сушi РДвропи належать до категорii земель, що охороняються, але i в цьому разi iхнiй юридичний статус визначений нечiтко.
Мiста. Нинi в них проживаСФ близько 2/3 населення РДвропи, хоча сумарна площа мiст становить близько 1% по вiдношенню до територii сушi континенту.
Вода. Ресурси прiсноi води. Внутрiшнi води. Моря. Прибережнi зони. Чиста вода на Землi - проблема. Майже скрiзь на планетi йдуть кислотнi дощi. Водна фауна третини всiх озер свiту вже загинула. В рiчки втiкають потоки забруднень. Для iх очищення потрiбне 50-100-кратне розбавлення чистою водою, тобто 75-150 тис. кмЗ, тодi як обСФм свiтового рiчкового сток?/p>