Частка як службова частина мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
112.Частки, iх функцii, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилiстичнi функцii модальних, заперечних часток. Естетична цiннiсть часток
Усiлякi СФ на свiтi дiйства. Той малюСФ. Той спiваСФ. А той пише вiршi чи пiснi. Хтось бiжить. Хтось спiшить. РЖ спiшить i не спiшитьтАжЧастка ж чинить чародiйства. Творить у реченнях дива.
РЖван Вихованець.
Комунiкативна розминка. Чи дослухаСФтеся ви до слова? Що означаСФ для вас дослухатись до рiдного слова? Чи яскравi вiзуальнi ефекти, вiртуальна реальнiсть не вiдсунули у тiнь рiдне живе слово? Чи вмiСФте вести бесiду? Що для вас значить бесiда? Обговорiть це з друзями.
? Прочитайте текст. Що ж створюСФ бесiду? Чи СФ в роздумах Андрiя Содомори вiдповiдь на ваше питання? Слова яких частин мови зазвичай стимулюють, спрямовують, виступають засобом вiдтворення певних емоцiй, почуттiв, допомагають вiдтiнювати iндивiдуальне мовлення i надають йому виразного нацiонального колориту? Назвiть цi слова, визначiть частину мову. Зясуйте рiзновиди речень.
Бесiда, як i пряжа, снуСФться: тут нелегко визначити, де початок, а де кiнець. Навiть зачин бесiди це сполучники, частки, що служать для продовження чогось ранiше початого: А знаСФтетАжОтожтАжТак оттАж Тiльки-но в одного бесiдника закiнчуСФться нитка - непомiтно приточуСФ iнший, аби далi снувалось: А я оттАж ПриточуСФ не будь-що, а лиш те, що вяжеться з попереднiм, що товаришуСФ йому.
Бесiда то мистецтво (А.Содомора).
? Прокоментуйте поданi визначення. Яка з характеристик частки бiльше iмпонуСФ вашому розумiнню цiСФi службовоi частини мови.
Частка це службова частина мови, що обСФднуСФ слова, якi слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змiстових, модально-вольових, емоцiйно-експресивних вiдтiнкiв реченням або його членам (Короткий словник лiнгвiстичних термiнiв).
Часткою називаСФться службова частина мова, яка надаСФ окремим словам, словосполученням, реченням додаткових вiдтiнкiв або служить засобом творення граматичних форм слiв чи похiдних слiв (з пiдручника).
Наприклад: Нехай увiйдуть у хату чистота i спокiй (М.Коцюбинський). То - наше слово, то - щодення чудо. То - сонця зiр крiзь каменя бiльмо. То - дух народу - о всесильний Буддо! - Все в нас бери, лиш мови не дамо!.. (Д.Павличко).
Частки виступають засобом вiдтворення певних емоцiй, почуттiв, посилення дii, стану, ознаки, пiдкреслення смислових центрiв у висловлюваннях тощо. У системi лiтературноi мови частки вiдiграють важливу роль, оскiльки саме вони надають мовленню виразного нацiонального колориту, допомагають вiдтiнювати iндивiдуальне мовлення, засвiдчують самобутнiй характер украiнськоi мови.
? Чим вiдрiзняСФться частка вiд iнших службових частин мови?
Пiдготуйте повiдомлення СвоСФрiднiсть частки, скориставшись таблицею i довiдкою.
Таблиця
Ознаки службових частин мови i вигуку
Назва службових частин мови, вигукОзнакиЧасткавиражаСФ загальнi логiко-смисловi, емоцiйнi i модально-вольовi вiдтiнки окремого слова, словосполучення або речення в цiломуСполучник, прийменниквиражають залежнiсть мiж одиницями морфологiчного та синтаксичного рiвнiвВигукслужить для безпосереднього вираження рiзних емоцiй i волевиявленьДовiдка
Основна сфера функцiонування бiльшостi часток це усне мовлення, звiдки вони активно проникають i в iншi функцiональнi стилi, переважно художнiй i публiцистичний.
Перевагами розмовного i художнього стилiв СФ можливiсть використовувати дiалектнi, застарiлi частки на зразок: угу, да, ге, коб, коби, iч, най, буцiмто, пак, се та iн. Наприклад: РЖч яку (пiсню) зачали (Мирн.); Се було лiтом, саме в жнива (Коц.).
У художнiй мовi натрапляСФмо i на частки власне авторського творення: Ви-те суху вербу встромили тута? (Л.Укр.). З метою пiдсилення виконуваноi функцii використовуються такi частки: он-он, от-от, нi-нi, так-так та под.: От-от зозулька маслечко сколотить... i людям одмiрятиме лiта (Л.Укр.).
? Складiть iнтервю з мовознавцем, в якому використайте частки рiзних груп за значенням, що поданi в таблицi.
Таблиця
Групи часток за значенням
МодальнiСловотворчiФормотворчiЧастки, що надають словам, словосполученням i реченням рiзних семантичних, модальних та емоцiйно-експресивних вiдтiнкiв:
вказiвнi: ось, он, онде, от, це, оце, то, ото, воно
означальнi: якраз, саме, справдi, точно, власне, рiвно;майже, приблизно, мало не, трохи, ледве, трохи не
пiдсилювальнi: i, й, та, таки, ще, навiть, вже, аж, ж, же, бо
видiльнi: тiльки, тiльки не, лише, лиш, лишень, хоч, хоча, хоч i, хоча б;
Власне модальнi: мов, мовби, мабуть, мовляв, наче, навряд, навряд чи, нiби, ба, ну
стверджувальнi: так, еге, атож, аякже, авжеж
питальнi: чи, хiба, невже, що за;
заперечнi: нi, анi, не;
спонукальнi: хай, нехай, би, б, ну, давай, бодай, годi;
порiвняльнi: мов, немов, наче, неначе, якЧастки, за допомогою яких утворюються новi слова:
частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенникiв i прислiвникiв: будь-хто, що-небудь, казна-який, дещо, абиде, колись;
за участю часток не, нi можуть утворюватися також ?/p>