Частка як службова частина мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
/p>
ОкремоРазомЧерез дефiсФормотворчi частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового i умовного способу: хай зростають, нехай приiдуть, купив би, приготувала б.
.словотворчi: аби-, де-, не-, нi-, анi-, чи-, що-, -сь та формотворчi: най-, як-, що-, -ся, -сь частки у складi рiзних частин мови: абикуди, анiтрохи, щогодини, небагато, невинний, котрийсь, якнайдорожче, вiтатися. Якщо мiж часткою i займенником ставиться прийменник, то всi слова пишуться окремо: аби з чого, нi з якими. Частка що може стояти i пiсля слова, до якого вiдноситься, тодi вона пишеться окремо: хiба що, поки що, тiльки що. словотворчi частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, за допомогою яких утворюються займенники i прислiвники: будь-хто, який-небудь, казна-де, хтозна-як.
частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони видiляють значення окремого слова i стоять безпосередньо пiсля нього: зроби-но, якось-то, як-от, важкий-таки. Якщо ж мiж часткою та словом, до якого вона приСФднуСФться, стоiть iнша частка, то всi три слова пишуться окремо: зроби ж но, якось би то. Частка -таки пишеться окремо ще й у тих випадках, коли стоiть перед словом, якого стосуСФться: таки зустрiв, таки виконав.
Перепишiть речення, розкриваючи дужки. Зясуйте правила правопису часток.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юнi друзi, (що)дня, (що)години (Рил.). 2. (Нi) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би) артисту руки вiдрубали, вiн все (таки) творить не перестане. 4. Який швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на промiння вилазь (Л.Укр.). 5. Погляньте (бо), хiба (ж) ви (не) взнаСФте? билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю яблуню ад (же) вона iз яблучками. (Не) хай (же) сад всесвiтнiй устаСФ там, де ридала мати на руiнi (Рил.). 7. Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, i мати хвалила те (ж) (Вовч.). 8. Нi (чого) так я не люблю, як запах снопiв тiльки (но) скошеного i звязаного хлiба (Цюп.). 9. РЖ сонце (хтозна) вiдкiля взялось! гарячий одсвiт кидаСФ на стiни (Рил.). 10. Пiшла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той вовк невiрний з лiсу. 11. Так (то) проживаСФ Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в людини вивiтрилась совiсть, але того, щоб утратив (будь) яку совiсть учитель, я (нi) як (не) мiг збагнути (Зб.). 13. РЖ золото, i слава СФ, та нема Оксани, нi (з) ким долю подiлити, нi (з) ким заспiвати (Шевч.). 14. У селi ще нi (в) кого й (не) свiтиться. На зупинцi (анi) кого (Тют.).
? Запишiть поданi слова разом, окремо та через дефiс i пояснiть iх правопис. Визначте структурнi рiзновиди часток. Перевiрте себе за поданою нижче довiдкою.
Наче/б/то, не/мов/би/то, стiй/но, дех/то, дарма/що, вийди/ж, не/аби/хто, будь/чий, аби/який, аби/куди, десь/то, вийшла/б, авже/ж, нiби/то, навряд/чи, мов/би/то, як/от, прийшов/таки, таки/знайшов, Аби/куди, тiльки/б, тому/то, наче/б/то, будь/як, що/ночi, а/нi/коли, хоч/би, тодi/то, як/от, ось/де, а/то/ж, нi/до/чого, з/ким/небудь, а/все/ж/таки, де/в/чому, а/нi/як, а/вже/ж, скажи/но, що/ж/до, таки/зрозумiв, все/таки, що/до, хтозна/з/ким, як/най/серйознiше.
За будовою частки подiляються на простi i складенi. Простими називаються тi, що складаються з одного слова. До них належать усi первиннi частки, а також бiльшiсть однослiвних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тiльки, навiть, ось, саме та iн.: Тiльки музика хай виграСФ, Бо душа у мене СФ (Гал.).
Складенi частки складаються з кiлькох слiв. Найчастiше вони включають просту частку, що пiдсилюСФться або iншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тiльки i, що за, невже ж, лиш би та iн.: Та хоча б вижив... Славний вiн хлопець (Гонч.).
? Перепишiть речення. Знайдiть частки, що походять вiд iнших частин мови. Якi стилiстичнi вiдтiнки вони вносять у висловлювання? Перевiрте себе за довiдкою, що подана нижче. Заповнiть таблицю Групи часток за значенням, записавши у вiдповiднi колонки частки.
1. В тридевятому царствi, в одному государствi жив собi селянин (Нар.тв.). 2. Один Тимко згадав про старого i розшукав його межи пiдводами (Тют.). 3. А рак усе лiзе та лiзе... 4. Оце, каже, як я мiцно спав! (Нар.тв.). 5. Хто властиво позволив собi змiстифiкувати вас таким нечуваним способом? (Фр.). 6. Хоч був тато грiзний, а просто дуже нас жалував (Вовч.). 7. Коли геть за пiвнiч почувся гомiн (Мирн.). 8. Хоч би на мить, i то вже варто труду! (Л.Укр.). 9. Отут i кажи, що не напущено на чоловiка (Тют.). 10. Коли б менi отих дiтей Найти де-небудь (Шевч.). 10. А що воно видать, що чувати у бiлому свiтi? (Г.Тютюнник). 11. Посiяно, заволочено хай собi росте (Ю.Збанацький). 12. Жили собi дiд та баба (з казки). 13. Ото й не думай. Сватай собi Галю (Л.Костенко). 14. Де вже менi те пожалування? (С.Скляренко). 15. Вчилася вона так собi i завжди клянчила, щоб iй пiдказували (O. Гончар). 16. Хто його розбере тепер, куди ми посуваСФмось (Л. Украiнка). 17. А Бог мовчав, бо iншого любив (Д.Павличко). 18. РЖ це ще сто рокiв тому таке дiялося? (Д.Гуменна). 19. Повiстi вiн друкувати не хотiв, а коли вже й погодився, то тiльки з умовою, що я змалюю Данила Галицького добрим мужицьким королем. (Р.РЖваничук). 20. Хати не було. Була сама пiч з високим комином (O. Довженко). 21. РЖ врожай цього лi?/p>