Частка як службова частина мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?авопису рiзних частин мови.
Людина вибудувала з минулого у прийдешнСФ золотий мiст, яким спiшать у серця посланцi людяностi i любовi викупанi у пелюстках квiту i в пробудженнях росяного ранку слова, прозоро-чистi слова моральностi людськоi (РЖ.Вихованець).
Комунiкативна розминка.
У кожноi деревини свiй плiд, а в кожноi людини свiй рiд. Кажуть, хоч i по колiна в воду, аби до свого роду. А як немаСФ роду-родиноньки, то нi до чого притулитися, нiкому порадоньки дати. Саме через вiдчуття роду i завдяки йому людина приходить до свiтлого образу Батькiвщини. А що для вас означають слова рiд, родина, рiдня? Яка роль родини у вашому становленнi? Обговорiть це в класi.
? Прочитайте текст. Визначiть стиль мовлення, основну думку автора. Як передаСФться ставлення автора i ставлення героя до матерi? Якi мовнi засоби при цьому використовуються?
Перепишiть текст, розкривши дужки i поставивши роздiловi знаки. Проаналiзуйте уривок за частинами мови; до кожного слова дайте пояснення, за якими морфологiчними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцiСФю його слiд вiднести до тiСФi чи iншоi частини мови.
Мати... Вона всмiхаСФться а сонце вже iскриться в краплинах слiз на щоках. Повнi розчервонiлi руки мати (по)хапцем витираСФ об фартух губи iй дрижать хвилюванням i шепочуть уже (що)сь найпестливiше найнiжнiше i пiрнувши в тепло ii грудей льотчик на мить перестаСФ бути льотчиком i нема за ним вздовж i (в)поперек облiтаного неба, нi шалених надзвукових швидкостей (не)ма нi команд нi тривог нi (не)безпек а СФ тiльки затишок i насолода вiднайденого щасливого дитячого свiту. Та це тiльки миттСФве потiм знову все стаСФ на своi мiiя i вiн перед нею вже приiжджий льотчик майже гiсть i мати погамувавши кипiння своСФi радостi терпляче жде поки син здоровкаСФться з чабанами та чабанками (О.Гончар).
Усi слова в мовi за лексичним значенням та граматичними особливостями подiляються на частини мови.
Це лексико-граматичнi розряди слiв у мовi, якi вiдрiзняються один вiд одного узагальненим спiльним лексичним значенням, граматичними категорiями, синтаксичними функцiями.
В основу видiлення частин мови покладено лексичний, морфологiчний, синтаксичний, словотворчийпринципи.
Лексичний принцип характеризуСФ лексичне значення слова або його вiдсутнiсть. За наявнiстю лексичного значення видiляють повнозначнi i неповнозначнi частини мови.
? Дайте вiдповiдi на питання за таблицею.
На якiй пiдставi частини мови подiляються на самостiйнi i службовi?
Чому в таблицi немаСФ дiСФприкметника i дiСФприслiвника?
Чому в таблицi не знайшлося мiiя для вигука?
Таблиця
ЧАСТИНИ МОВИ
Самостiйнi (повнозначнi) Службовi (неповнозначнi)Змiнюванi незмiнюванiнезмiюванiВiдмiнюванi дiСФвiдмiнюванiРЖменникдiСФсловоприслiвникприйменникПрикметниксполучникЧислiвникчасткаЗайменник
Самостiйнi частини мови (iх шiсть: iменник, прикметник, числiвник, займенник, дiСФслово i прислiвник) називають предмети, iх ознаки, дii та кiлькiсть. Самостiйнi частини мови СФ членами речення i мають як лексичне, так i граматичне значення.
Службовi частини мови (iх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають i служать лише для звязку слiв у реченнi (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам i реченням додаткових смислових чи емоцiйно-експресивних вiдтiнкiв, а також для творення морфологiчних форм i нових слiв (частка). Службовi частини мови членами речення не виступають i виконують тiльки граматичну роль у поСФднаннi з самостiйними частинами мови.
Морфологiчний принцип виявляСФться в тому, що визначаСФ, якi граматичнi категорii властивi словам певноi частини мови. За цiСФю ознакою (здатнiстю утворювати граматичнi форми) частини мови подiляються на змiннi та незмiннi.
Синтаксичний принцип полягаСФ у визначеннi синтаксичноi функцii слова певноi частини мови (в ролi якого члена речення це слово найчастiше виступаСФ).
Словотвiрний принцип визначаСФ специфiчнi для певноi групи слiв способи творення та словотворчi засоби.
Кожна частина мови маСФ властивi iй граматичнi категорii, що дiстаСФ свiй вияв у системi словозмiни.
Окрему групу складають вигуки i звуконаслiдування. Вони виражають лише волевиявлення, емоцii, етикет, iмiтують звуковi сигнали птахiв, тварин, явищ природи. Модальне слово трактуСФться як слово, що втратило своСФ конкретне значення та функцiонуСФ як засiб описового зображення модальностi.
? Прочитайте текст. Якою постаСФ вчителька в уривку? Якi мовнi засоби увиразнюють ii особистiснi i професiйнi якостi? Проаналiзуйте семантику мови очей, жестiв.
Визначте в поданому текстi належнiсть слiв до частин мови. Чи наявнi в текстi слова, що перейшли в iншу частину мови? Перевiрте себе за довiдкою, поданою нижче.
Складiть речення так, щоб слова, якi перейшли iншу частину мови, належали б до своСФi частини мови. Вкажiть на змiни, що викликанi переходом.
... Менi про свою маму писати, мабуть, найважче. Вона вчителька.
РЖ ось менi треба писати вчителевi про вчителя. А сама я тiльки ще учениця. Сказала я мамi, що менi треба про неi писати, а вона аж засмiялася:
- Ну от i напиши, подивлюся, скiльки ти граматичних помилок наробиш.
Просто бiда менi з моСФю мамою. Що не напишу, а вона одразу: тАЮА де кома? Отут перед тАЮатАЭ треба кому ставити... А де твiй ?/p>