Частка як службова частина мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?лова рiзних частин мови: неспокiй, недоля, невiльний, невдалий, нiвроку, недарма, неволити, недодержати, неабиякий;
за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: щоб, якби, якже, нiж, нiбито, начебто, атожЧастки, що використовуються для творення рiзних граматичних форм:
частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дiСФслова;
частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотнi дiСФслова: збиратися, навчатися, готуватися;
частки най-, що-, як-, якi служать для творення форм найвищого ступеня порiвняння прикметникiв та прислiвникiв: найкращий, щонайкращий, якнайкращий; найвище, щонайвище, якнайвище
? Робота в командi. Прочитайте епiграф до уроку. Як ви розумiСФте слова вiдомого мовознавця РЖвана Романовича Вихованця? Що означаСФ вислiв частка ж чинить чародiйства. Творить у реченнях дива? Що буде, коли частки вилучити з речень? Вiдповiдь обТСрунтуйте, навiвши приклади з текстiв, що поданi нижче.
У поданих текстах знайдiть частки, встановiть iх значення, розподiлiть iх за функцiями.
1. Лiси й лiси... Скiльки iх! Нi поглядом не осягнути, нi перейти. Стоять похмурi, розвiсивши своi зеленi шати, i гомонять... Про вiщо? Хто знаСФ. Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо впялися в землю i верхiвями сягають хмар, сотнi лiт. То-то звiдали на своiм вiку! От зрозумiти б iхню мову. А що, як вилiзти на дуба i причаiтися? Певно, можна чимало побачити...
Як тут здорово! Тепер можна оглянути все довкола. Досить тiльки залiзти вище... РЖ як це ранiше не приходило на думку? Ото дорога, а там виблискуСФ на сонцi рiчка спокiйна i принадна Случ. Лiсами та лугами вона бiжить через усе Полiсся...(М.Олiйник).
2. Весна у наших краях рання. На початку березня в селi, а вiдтак i на городах снiгу, вважай, немаСФ вже. Ще через тиждень сходить тала вода, а там, дивись, вже й земля паруСФ. Лише на морi довго ще бiлiСФ серед поодиноких синiх проталин лiд. Рибалки не зважуються в такий час ходити в море. Зовнi лiд нiби й мiцний, та не так, як узимку. Згори що не день, то помiтнiше дiрявить його сонце, знизу пiдлизуСФ морська течiя. Пiшому, правда, можна ще йти по такому льоду, i сiтку запустити пiд лiд дуже просто. Але як вивезеш потiм вилов? Кiньми на санях не поiдеш i на собi багато не винесеш. Отож рано чи пiзно настаСФ той день, коли кажуть: тАЬВсе, тепер ждатимемо, поки розтанетАЭ.
ЦiСФi весни ждуть уже мiсяць i ще ждатимуть (Д.Мiщенко).
3. На човнику й веслi вiд нас вiдiхав травень. Вiн прихопив iз собою синi дощi, зелений шум та соловiний спiв, i в село, через тини, заглянуло лiто. Так, наче казка, говорить моя мати. Ще вона каже, що найбiльше див у свiтi робиться влiтку на свiтаннi, це саме тодi, коли менi так хочеться спати. От i зараз, насурмонений i заспаний, я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати... Я дивлюсь на вишнi, в них справдi то тут, то там паленiють розпуклi щiчки. А мати вже показуСФ, що на покручi гороху зявився ще сонний перший цвiт, а на раннiй грушi шарiють грушки, отi, що вiясто придивляються до землi. РЖ все це диво зробило лiто за одну-однiсiнську нiч та й пiшло собi далi, щоб на свiтаннi, коли я сплю, знову заглянути до нас. Як би менi припильнувати його? (М.Стельмах).
? У реченнях знайдiть частки, що виконують словотворчу i формотворчу функцiю. Пояснiсть правопис пiдкреслених часток. Виконайте морфологiчний розбiр видiлених слiв. Запишiть у фонетичнiй транскрипцii девяте речення.
1. Нiкого ще вiйна не робила веселим i щасливим (Цюп.). 2. Якби знову на свiт народитися, знав би, як не старитися (Нар.тв.). 3. Це голос наш. Це пiсня. Це душа (Л.Костенко). 4. В нас не бувало такого, що хто-небудь когось не послухався або пiдвiв (Зб.). 5. Нi. Я не приверженець нi старого села, нi старих людей, нi старовини в цiлому (О.Довженко). 6. Хай шумить СФдиним свiтлим шумом синiй Днiпр i срiбноводна Вiсла (Рил.). 7. Коли-не-коли заходив до житникiв, щоб не дуже-то набридати (Цюп.). 8. Щохвилi, щомитi, як птиця в блакитi, спiвай, моСФ серце, спiвай! (Сос.). 9. А серце бСФться, свiжий вiтер дише, немовби хоче остудить чоло (Рил.). 10. Кожну свою вiдпустку вiн, киянин, проводив восени i в селi, хоч немаСФ тут уже в живих нi батька нi матерi... (В.Бондар). 11. В його життi ще раз вони страждали, i iх поем щонайтонкiшу грань вiн в украiнськi перенiс кристали (Павл.). 12. Часом i досi здаСФться менi, що й зараз поклепай хто-небудь косу пiд моiм вiкном, я зразу помолодшав би, подобрiшав i кинувсь до роботи (Довж.). 13. Нехай i я вам буду мов той далекий сон, що ви згадали (Ст.). 14. Ходiм-бо, - прохав РЖвась, пiднiмаючись з мiiя (П. Мирний). 15. У мене серце аж краСФться, що вiн на згубу йде (Леся Украiнка). 16. Ну, не плач же, глянь на мене (Т.Шевченко).
? Складiть i запишiть речення з частками невже, хiба, еге, ледве, ж, тiльки, саме, просто, давайте. Визначте, до яких розрядiв належать цi частки i яку функцiю виконують щодо окремих слiв або речення в цiлому.
- МовленнСФва ситуацiя.
? Вас запросили виступити на шкiльнiй конференцii на тему Проблема двомовностi в Украiнi. Пiдготуйте текст виступу, використовуючи слова з частками, що пишуться окремо, разом, через дефiс. Прокоментуйте таблицю.
Таблиця
Правопиiасток<