Частка як службова частина мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
В·нак питання? А де двi крапки?..тАЭ
Але ось раптом у квартиру дзвiнок. Мама вiдчинила, i я бачу, як змiнилася на виду:
- Володя?.. Яременко?.. питаСФ.
А на порозi стоiть льотчик з букетом квiтiв, ну зовсiм ще молодий, i каже:
- Так, це я, Оксано Семенiвно, ваш учень, колишнiй шибеник i зiрвиголова Володя Яременко...
- Та який же ти дорослий став, - каже йому мама i почала жартувати: - А слово тАЮзнаннятАЭ тепер з двома тАЮнтАЭ пишеш чи з одним?
А в самоi радiснi сльози на очах.
- Знаю, знаю, Оксано Семенiвно, - каже до мами льотчик. Всього ви мене навчили. Ви ж менi путiвку в життя дали. Та не тiльки менi...
...тiльки тодi я зрозумiла, скiльки ж то мамi довелося з ними працювати, щоб, як каже льотчик дядя Володя, дати iм путiвку в життя.
Тепер я знаю, що вчитель не тiльки навчаСФ мови, лiтератури, iсторii, географii, а ще й навчаСФ любити всi професii, як моя мама.
Так, це правда, що вчитель даСФ людям путiвку в життя (Д. Ткач Вчителька).
У сучаснiй украiнськiй лiтературнiй мовi, як i в iнших сучасних словянських мовах, перехiдних явищ досить багато.
Найбiльше перехiдних явищ спостерiгаСФться в сферi повнозначних частин мови. Сюди належить субстантивацiя прикметникiв i дiСФприкметникiв (наприклад: вартовий, молода, учительська, майбутнСФ, минуле, трудящi, незримий, лежачий, перший, вiдживаюче, вмираюче, вiдстале, вчений),
адвербiалiзацiя перехiд iменникiв, прикметникiв, числiвникiв, дiСФслiв у прислiвники (наприклад: вниз, догори, весело, тричi, лежачи),
адСФктивацiя перехiд дiСФприкметникiв у прикметники (наприклад: учений, печений, варений i под.),
прономiналiзацiя перехiд числiвникiв у займенники (наприклад: один у значеннi тАЬякийсьтАЭ хлопець),
конюнкцiоналiзацiя уживання займенникiв у ролi сполучникiв (наприклад: який, що).
РЖнколи займенниковi форми можуть виступати у функцii часток: собi, менi, тобi.
Наприклад, в основi субстантивацii прикметникiв (черговий, вартовий) лежить процес опредмечення ознаки. Тобто прикметник набуваСФ лексико-семантичних i граматичних ознак iменника: роду, числа й вiдмiнка.
? Вас запросили на круглий стiл на тему Перехiд слiв з однiСФi частини мови в iншу. Попередньо учасники отримали прайси (короткий змiст, анотацii) доповiдей лiнгвiстiв, якi виступатимуть на засiданнi. Ви теж отримали такi тези. Висловiть своi мiркування стосовно проблеми, що обговорюСФться, iз залученням вигукiв, що виражають хвилювання, стурбованiсть, сумнiв тощо.
тАЬНе можна заперечувати того, що в живiй мовнiй структурi наявнi такi елементи, якi не вкладаються у типовi визначенi категорii. Такими й СФ явища переходу серед частин мови. Однак це не означаСФ, що вони стоять за межами мовноi закономiрностi. Навпаки, вони цiлком закономiрнi. Перехiднi явища характеризують перетворення в системi, розвиток мови, ii життя. Сама система, як певна цiлiсть, не тiльки не руйнуСФться наявнiстю перехiдних категорiй, а, навпаки, ще бiльше змiцнюСФться й урiвноважуСФться. Без них система застигла б, стала нерухомою, а через те й змертвiлою. Перехiднi лексико-граматичнi явища скрiплюють систему частин мови в процесi ii розвитку... Отже, перехiднi лексико-граматичнi категорii-це носii нового... Без перехiдних явищ немаСФ нового, немаСФ руху, немаСФ розвитку мовитАЭ (В. Ващенко).
Ващенко
Корисно знати
Вiдомий украiнський мовознавець, фахiвець у галузi теоретичноi граматики РЖван Романович Вихованець видав книгу ЧАСТИНИ МОВИ В СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОМУ АСПЕКТРЖ (1988).
У монографii розглядаються актуальнi проблеми теорii частин мови: критерii класифiкацii частин мови, явища взаСФмопереходу частин мови.
Дмитро Бiлоус написав про вас такi рядки:
То, бачу, ти таки фiлолог,
дитя допитливе, шпаркетАж
Фiлолог ти. Це кожен бачить,
i кожен скаже без вагань.
Бо фiлологiя - це й значить
любов до слова i до знань.
? Доведiть сказане у вiршi. Прочитайте текст. Визначiть його стильову приналежнiсть. Складiть тези i побудуйте короткий виступ з означеноi проблеми.
Ще в античний перiод представники александрiйськоi школи, видiливши морфологiю як основний роздiл граматики, ТСрунтовно розробили вчення про частини мови, яке лягло в основу давнiх словянських граматик XVI-XVII ст. Важливу роль у становленнi украiнськоi морфологiчноi (i ширше граматичноi) термiнологii ХХ ст. вiдiграла тАЬГраматика руськоi мовитАЭ, створена наприкiнцi ХРЖХ ст. (1893) зусиллями вiдомих граматистiв С. Смаль-Стоцького i Ф. ТРартнера.
У системi видiлюваних частин мови вiд перiоду створення перших словянських граматик йде iхнiй подiл за морфологiчними ознаками на скланАСФмыА (змiннi, або вiдмiнюванi) та нескланАСФмыА (незмiннi, або невiдмiнюванi).
Вiдомий також i термiн частки мови. Цей термiн належить росiйському вченому В.Виноградову, який усi слова згрупував у чотири категорii: частини мови, частки мови, модальнi слова i вигуки. До часток мови вiдносили прийменники, сполучники, власне частки та звязкитАж
Термiни на позначення частини мови змiнювалися в часi. РЖменник свого часу називали так: и?менникъ (вперше був зафiксований у граматицi Й.Левицького (1850 р.)), сущникъ, предметовникъ, ймення предметне, имя суще, речiвникъ, ймення рiчеве, ймення предметне, iмя самостiйне, именяк. РДвген Тимченко подав такi назви: речiвник, чи ймення рiчеве. А. Кримський запропонував термiн iмя суще, або iмя самостiйне.
Запропонований С. Смаль-Стоцьки?/p>