Час i причини появи козацтва. Природно-географiчнi умови козацького краю
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ували все на своСФму шляху, без жалю розправлялися з чоловiками й жiнками, зi старими й малими. Потiм дiсталися малоазiйського узбережжя Чорного моря, взяли Трапезунд, Синоп, настрахали Константинополь i повернулися на Запорiжжя. Тут вони дiзналися про намiр туркiв блокувати козацький край вiд Чорного моря системою оборонних споруд i рушили вниз по Днiпру прорубувати шлях на Пiвдень. Запорожцi зруйнували фортецю РЖслам-Кермен, але вiд вибуху в зробленому ними пiдкопi загинув i iхнiй уславлений ватажок. Про причини лютоi ненавистi Ружинського до татар i турок сучасники нiчого не говорять. Тiльки народна дума трохи пiднiмаСФ завiсу над цим:
Ой Богдане, запорозький гетьмане,
Та чому ж ти ходиш в чорнiм оксамитi?
Гей, були ж у мене гостi, гостi татарове,
Одну нiчку ночували,
Стару неньку зарубали,
А миленьку собi взяли.
Таких героiчних воякiв зi зламаною долею було безлiч. РЖ дiяли вони не за холодним розрахунком, а за покликом зраненого серця й болю душi, не вагаючися жертвували власним життям заради кращоi долi свого народу.
У 1576 р. козаки разом з ратниками А. Верьовкiна знову штурмували РЖслам-Кермен. Потiм самостiйно промишляли пiд Козловом (нинi РДвпаторiя) i Кафою, ходили до Трапезунда та Синопа. В 1586 р. сiчовики розгромили татарськi чамбули в пониззi Днiпра, наблизилися до Очакова й захопили мiсто. Морем дiсталися до Козлова, спалили фортецю й чимало турецьких галер, витримали запеклий бiй з татарами, потiм попливли до Бiлгорода, знищили турецький загiн i з трiумфом повернулися на Томакiвську Сiч. Успiшнi дii запорожцiв на пiвднi привернули увагу росiйського уряду, i на початку 90-х рокiв вiн неодноразово робить спроби залучити iх на свою службу. Однак далi координацii спiльних дiй проти татар справа не пiшла. Це не завадило козацтву в його подальшiй боротьбi з Кримським ханством.
Козацько-селянськi повстання у другiй половинi XVI ст. У другiй половинi XVI ст. польська й литовська шляхта посилила експансiю на украiнськi землi, особливо тi, якi почали колонiзувати у так званому Дикому полi уходники i запорожцi. Але тут iхнi iнтереси зiткнулися з iнтересами як маси козацтва, так i вiльних поселенцiв, добре озброСФних, загартованих у безперервних сутичках з нападниками й завжди готових захищати своi землi й права зброСФю. Навiть реСФстровi козаки, покликанi душити народне невдоволення, й тi включалися в боротьбу украiнського народу проти надмiрних податкiв, експлуатацii й свавiлля урядовцiв. У 1582 р. реСФстровцi скаржилися польському королю на те, що мiiевi воСФводи й старости вигадували iм частi шарварки i коляди, стягували великi податки, захоплювали майно померлих, без видимих причин заарештовували й кидали до вязниць багатьох козакiв. Неодноразово реСФстровцi самi розправлялися з такими можновладцями, а потiм вiдправлялися на Запорiжжя. Поступово такi виступи набули масовiшого й загрозливiшого характеру.
У березнi 1586 р. загiн з кiлькох сотень козакiв пiд проводом Лукяна Чернинського напав на м. Кодню та сусiднi маСФтки й захопив у них багато панського майна, коштiв та коней. Неодноразово козаки разом iз селянами нападали на володiння подiльськоi шляхти у 1587 р. Повставали проти своiх гнобителiв i самi селяни. У 1590 р. вiдбувся значний виступ реСФстровцiв i самовiльних козакiв, козацьких прав яких уряд не визнавав. Загони повстанцiв Якова Осовського, Андрiя Рогачинського й Федора Поло зруйнували маСФток магната Ходкевича у Бихiвськiй волостi й вивезли з собою багато селiтри, сiрки й олова, необхiдних для виготовлення пороху та куль. Полiтична обстановка в козацькому краi загострювалася.
Перше велике повстання козацтва проти польсько-шляхетського володарювання в Украiнi почалося у 1591 р. Його спричинили земельний конфлiкт мiж гетьманом Криштофом Косинським i магнатами Острозькими, незгода козацтва з обмеженням його дiй на пограниччi й умовами найму на службу. У вiдповiдь на загарбання бiлоцеркiвським старостою Янушем Острозьким козацьких земель на Росi Косинський iз загоном козакiв у груднi 1591 р. напав на Бiлоцеркiвський замок i захопив його. Протягом наступного року повстанцi успiшно дiяли на територii Киiвського й Брацлавського воСФводств. Вони здобули чимало мiстечок i мiст, зокрема Трипiлля i Переяслав, штурмували Киiвський замок. На визволенiй територii старшина приводила до присяги Вiйську Запорiзькому селян, мiщан i шляхту та вводила форми козацького устрою. Тобто боротьба одночасно велася за соцiально-економiчнi права й розширення козацькоi держави на новi землi. Коли повстання почало перекидатися на Волинське воСФводство, оплот магнатсько-шляхетського всевладдя в Украiнi, магнати перейшли в рiшучий наступ. Князь Костянтин Острозький зiбрав шляхту, своСФ надвiрне вiйсько, найняв загiн нiмцiв i наприкiнцi сiчня 1593 р. розбив повстанцiв пiд мiстечком Пяткою на Житомирщинi. Повернувшися з частиною козакiв на Запорiжжя, Косинський безуспiшно просив допомоги в росiйського царя Федора РЖвановича. "iтку 1593 р. двотисячний козацький загiн оточив Черкаси, де зачинився черкаський староста Олександр Вишневецький. Вiн запросив до себе на переговори Косинського й наказав його вбити. За народним переказом, тiло бунтiвного гетьмана пахолки старости замурували в стiнах католицького монастиря. Водночас Вишневецький мусив пiти на поступки повстанцям i пiдписати з ними мирний договiр. За ним реСФстровцям дозволявся вiльний вихiд на Запорiжжя й волость, поверталися захопленi шляхтою угiддя й визнавал?/p>