Час i причини появи козацтва. Природно-географiчнi умови козацького краю
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?а став зародком новоi Украiнськоi держави. Вона не могла постати раптово й в готовому виглядi. Для цього були потрiбнi час, вiдповiднi умови й соцiальна сила, здатна консолiдувати народ навколо нацiонально-державницькоi iдеi. Цю роль i перебрало на себе козацтво пiсля того, як нацiональна аристократiя здебiльшого вiдмовилася вiд боротьби за створення незалежноi Украiнськоi держави й пiшла на спiвпрацю з урядами Литви та Польщi.
Вiдомо чимало козацьких повстань, якi поряд з руйнiвними мали також державотворчi цiлi. Вже пiд час виступу козакiв пiд проводом Криштофа Косинського особливе занепокоСФння польських властей викликали спроби запорожцiв закрiпити за собою визволену територiю. На нiй козаки почали запроваджувати козацький устрiй, мiняти владу, приводити до присяги мiiеве населення, у тому числi й шляхту. Державотворчi iдеi ширилися, розвивалися, охоплювали дедалi бiльше населення й ставали небезпечними для державноi СФдностi Речi Посполитоi. Особливо вiдчутною стала ця небезпека для польського уряду пiд час повстання Северина Наливайка. Повстанцi мали намiр створити незалежну вiд Речi Посполитоi Украiнську республiку на чолi з князем. Вона мала охоплювати запорiзькi й лiвобережнi украiнськi землi. Зявилися навiть проекти ii устрою. Але в тогочасних умовах вони не могли здiйснитися.
Боротьба козацтва проти татарсько-турецькоi агресii
З початку свого iснування Запорiзька Сiч перебрала на себе державну функцiю захисту Украiни. Здебiльшого це здiйснювалося не тiльки без допомоги, а навiть всупереч волi уряду Речi Посполитоi, який тим самим пiдставляв пiд постiйнi удари татарських орд Украiну. Недалекоглядно татари плюндрували украiнськi, а козаки татарськi землi У 70-х роках XVI ст. Запорiзька Сiч боролася переважно за визволення Молдавii вiд турецького поневолення. Всупереч урядовiй заборонi Кiш Запорiзький у березнi 1574 р. спорядив на допомогу повсталому молдавському народовi 12 сотень козакiв на чолi з гетьманом РЖваном Свирговським (Сверчевським). Прибуття запорожцiв активiзувало визвольний рух молдаван. Спiльно з козаками вони розгромили велике турецьке вiйсько пiд Фокшанами, визволили столицю Волощини Бухарест, фортецi Бреiла й Бендери. Але у битвi пiд Кагулом 10 червня 1574 р. молдавсько-козацьке вiйсько зазнало поразки. Тяжко поранений Свирговський потрапив у полон i був страчений турками. Майже одночасно з цими подiями козацький загiн отамана Покотила захопив Акерман i кiлька менших приднiстровських замкiв. Успiшнiше дiяв запорiзький отаман, молдаванин за походженням, РЖван Пiдкова, який ранiше не знав поразок вiд нечестивцiв. Разом з патрiотично настроСФними молдаванами вiн у 1577 р. розгромив вiйсько султанського ставленика Петра Мiрчича i 31 листопада взяв Ясси й став молдавським господарем. Але наступного року пiд натиском турецьких вiйськ Пiдкова почав вiдступати на Запорiжжя, у Немировi потрапив до рук польськоi шляхти й на вимогу султана був прилюдно страчений у Львовi. Побратими перевезли його прах на Запорiжжя й поховали у Канiвському монастирi.
З другоi половини 70-х рокiв XVI ст. активiзуються морськi походи козакiв проти Кримського ханства й Туреччини. Запорiзька Сiч створила власний чорноморський флот, який успiшно протистояв флоту наймогутнiшоi на Чорному морi держави. Умiлi майстри за два тижнi видовбували з колод човен завдовжки приблизно 45 стiп i завширшки 10 12 стiп з нарощеними бортами. З обох кiнцiв човна прилаштовували стерна, що дозволяло йому рухатися назад i вперед, не розвертаючись. Щоб човен добре тримався на плаву, обабiч прикрiплювали вязки очерету. Ставили щоглу для вiтрил, 10 12 пар весел, i човен пiд назвою чайка був готовий до плавання. Кожна чайка вмiщала 50 70 чоловiк, якi поперемiнне веслували, ii навантажували сухарями, борошном, вяленим мясом, салом, боСФприпасами й невеличкими гарматами. Козацькi чайки легко маневрували й могли вiльно долати морський простiр. Запорожцi використовували також трофейнi турецькi галери та iншi плавальнi засоби. Виробилася ефективна тактика ведення морських боiв з турецькими галерами.
Сiчовики на чолi з вiдважними проводирями здiйснювали успiшнi комбiнованi походи сушею й морем у татарськi та турецькi володiння. Легендарною славою було овiяне iмя Богдана Ружинського. Вiн походив з великокнязiвськоi родини Гедимiновичiв, мав чималi маСФтностi у Ружинi Волинського воСФводства, мiг жити безтурботно й розкiшно. Але, уболiваючи за Украiну та ii людей, молодий княжич залишив хороми й пiшов захищати Батькiвщину. В 60-х на початку 70-х рокiв XVI ст. вiн не раз вiдбивав татарськi загони вiд Подiлля й Волинi, визволяв з полону бранцiв, стояв насмерть у прикордонних мiстах-фортецях. У балансуваннi мiж життям i смертю Ружинський зблизився з козаками, переконався у животворнiй силi бойового побратимства, мужностi й лицарствi славного сiчового товариства. Вiн залишаСФ державну службу, вiдправляСФться на Запорiжжя, здобуваСФ тут визнання прославлених запорiзьких рубак, стаСФ кошовим отаманом i заслуговуСФ загальнонародне визнання й шану. Саме на Запорiжжi його воСФнний талант розкриваСФться з повною силою. Народ, напевне, недаремно з любовю називав його Богданко. Дiзнавшися про похiд кримських татар на Русь i Польщу, Ружинський у жовтнi 1575 р. завдав нищiвного удару Кримському ханству. Запорожцi прорвалися за Перекоп, вогнем i мечем пройшлися усiм Кримським пiвостровом. Нiхто не мiг iх зупинити. Козаки руйн