Характеристика сутностi та змiсту класичноi школи управлiння
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?ть створити групи мисливцiв, шукачiв плодiв тощо. Тому виникала потреба в перших, поки що примiтивних, управлiнських функцiях (розробка плану полювання на мамонта, розмiщення мисливцiв при полюваннi на хижакiв, розбирання тушi i т.д.). Але ця управлiнська дiяльнiсть здiйснювалась непослiдовно (кожний раз мала рiзний характер) та непродумане (не застосовувались СФдинi принципи та пiдходи, не враховувались закономiрностi та попереднiй досвiд). Тому не можна говорити про те, що наука про менеджмент зародилась ще у первiснi часи. Навiть з розвитком людського суспiльства (рабовласницький лад, феодалiзм тощо) певних обТСрунтованих пiдходiв та механiзмiв не було створено. Давньоруський князь чи французький король, як правило, управляли своiм князiвством (королiвством), приймаючи суперечливi та невиваженi рiшення. Не робилось спроб вивчити закономiрностi управлiнського процесу, узагальнити набутий досвiд.
З подальшим розвитком виробничо-господарськоi дiяльностi людей врештi-решт виникли певнi органiзацiйнi форми (майстернi, господарства помiщикiв, примiтивнi пiдприСФмства тощо). Однак у кожному випадку застосовувались своi особливi пiдходи в управлiннi, якi не базувались на узагальненнях, принципових положеннях, виявлених тенденцiях.
Потреба в науцi про менеджмент виникла в кiнцi XIX на поч. XX ст. i повязана з появою великого машинного виробництва. Саме в цей перiод формуються великi пiдприСФмства, на яких працюють десятки, сотнi i навiть тисячi людей. Постають проблеми планування iх дiяльностi, органiзування робочих мiiь, створення ефективноi системи формування зацiкавленостi працiвникiв в результатах роботи, розробки технологiчних процесiв, проведення точного облiку з метою забезпечення контролю тощо. Саме розвиток машинного виробництва поставив перед економiстами та технологами питання про необхiднiсть дослiдження закономiрностей в управлiннi людьми, виявлення тенденцiй розвитку виробничо-господарськоi дiяльностi пiд дiСФю управлiнського впливу розробки стандартних положень, iнструкцiй тощо. Так, в цей перiод зявились першi науковi дослiдження у сферi управлiння.
Школа наукового управлiння (1885-1920 рр.). Найтiснiше повязана з роботами Фредерiка РЖ.Тейлора, Френка i Лiлii Гiлбрейт, Генрi Ганта. Вони займались дослiдженням на рiвнi органiзацii, створенням виробничого менеджменту. Тейлор i Гiлбрейт (Джiлбрейт), якi починали свою карСФру робiтниками, займались спостереженнями, замiрами i аналiзом операцiй ручноi працi, стимулюванням трудовоi активностi, нормуванням працi тощо. Завдяки розробцi концепцii наукового управлiння менеджмент був визнаний самостiйною галуззю наукових дослiджень. У своiх працях тАЮУправлiння фабрикоютАЭ (1903 р.) та тАЮПринципи наукового менеджментутАЭ (1911 р.) Ф.Тейлор розробив ряд методiв науковоi органiзацii працi, що базувались на засадах хронометражу, стандартизацii прийомiв та знарядь працi. Його основоположнi принципи полягають у таких положеннях тАЮякщо я можу на науковiй основi вiдiбрати людей, на науковiй основi iх пiдготувати, надати iм дiСФвi стимули та поСФднати роботу i людину, тодi я зможу отримати сукупну продуктивнiсть, яка буде перевищувати внесок, зроблений iндивiдуальним працiвникомтАЭ. Тейлор видiлив принципи наукового управлiння: вимiрювання працi, розподiл працi, мотивацiю, iндивiдуальний i виробничий процес, складання програм стимулювання, роль профспiлок, розвиток управлiнського мислення, правила та стандарти менеджменту, складання завдань-iнструкцiй, роль тАЮсинiхтАЭ та тАЮбiлих комiрцiвтАЭ в отриманнi поточного результату.
Головна заслуга Ф. Тейлора потягаСФ в тому, що вiн як засновник школи тАЮнаукового управлiннятАЭ розробив методологiчнi основи нормування працi, стандартизував трудовi операцii, запровадив науковi пiдходи пiдбору, розставляння i стимулювання працiвникiв.
Класична (адмiнiстративна) школа управлiння (1920-1950 рр.) започаткована Анрi Файолем, якого часто називають батьком менеджменту. Займалась вивченням ролi та функцiй менеджерiв. Файоль був керiвником iнституцiйного рiвня управлiння, оскiльки керував французькою вугiльною компанiСФю. РЖншi засновники адмiнiстративноi школи, такi, як Лiндан РЖрвiк (консультант з питань управлiння в Англii), Джеймс Д.Мунi (працював у компанii тАЮДженерал МоторстАЭ), також були практиками. Файоль видiлив в управлiннi пять основних функцiй планування, органiзування, розпорядництво, координування та контролювання. На засадах розробок Файоля у 20-х рр. було сформульовано поняття органiзацiйноi структури управлiння пiдприСФмства, елементи якоi СФ системою взаСФмозвязкiв, неперервних взаСФмоповязаних дiй - функцiй управлiння.
Файолем розроблено 14 принципiв менеджменту, подiл працi, повноваження та вiдповiдальнiсть, диiиплiна, СФдиновладдя, СФднiсть напряму дiяльностi, пiдпорядкування особистих iнтересiв загальним, винагорода персоналу, централiзацiя, iСФрархiя управлiння, порядок, справедливiсть, стабiльнiсть робочого мiiя, iнiцiатива, корпоративний дух.
Список використаноi лiтератури
- Каким быть руководителю. Л.Д. Кудряшова. Л.: Лениздат, 1986г.
- Менеджмент. П. А. Кохно. М.:Финансы и статистика, 1993 г.
- Профессионалы в управлении. Мартынов С. Д. Л.:Лениздат, 1991 г.
- Менеджмент путь к успеху. Любимова Н.Г. М.: Агропромиздат, 1992 г.
- Герчикова Менеджмент. М; Юнити 1995 г.
- О.С. Виханский, А.И. Наумов Менеджмент. М; Гардарика 1996 г.
- Основополагающие идеи в менеджменте»