Характеристика сутностi та змiсту класичноi школи управлiння
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
ють людей до зневаги загальними iнтересами в домовленiсть приватних.
7. Винагорода. Методи стимулювання працi повиннi бути справедливими i доставляти максимально можливе задоволення спiвробiтникам i роботодавцям.
8. Централiзацiя. Не прибiгаючи до термiна централiзацiя влади, Файоль говорить про ступiнь концентрацii чи розосередження влади. Конкретнi обставини будуть визначати, який варiант дасть кращий загальний результат.
9. Скалярний ланцюг, тобто, по визначенню Файоля, ланцюг начальникiв вiд самого вищого до самого нижчого рангу, вiд якого не потрiбно вiдмовлятися, але якого варто скоротити, якщо занадто ретельне проходження його може нанести шкоду.
10. Порядок, тобто усьому (кожному) своСФ мiiе, i всi (кожний) на своСФму (його чи ii) мiii.
11. Справедливiсть. Лояльнiсть i вiдданiсть персоналу повиннi забезпечуватися поважним i справедливим ставленням адмiнiстрацii до пiдлеглих.
12. Стабiльнiсть робочого мiiя для персоналу. Файоль рахував, що зайва плиннiсть кадрiв СФ одночасно i причиною, i наслiдком поганого управлiння, i вказував на повязанi з цим небезпеки i витрати.
13. РЖнiцiатива, тобто, по визначенню Файоля, обмiрковування i виконання плану. Оскiльки це доставляСФ велике задоволення всякiй мислячiй людинi, Файоль призиваСФ адмiнiстраторiв поступитися особистим марнославством, для того щоб пiдлеглi одержали можливiсть виявити особисту iнiцiативу.
14. Корпоративний дух, тобто принцип у СФднаннi сила. Наводячи перелiк цих принципiв, Файоль указував, що вiн не прагнув дати вичерпний iхнiй виклад, а спробував описати лише тi з них, що йому приходилося найчастiше застосовувати, оскiльки навiть незначна кодификацiя принципiв СФ необхiдною у всякiй справi.
Система з 14 положень СФ не просто гнучкою, але й такою, що припускала можливiсть уведення нових положень. Так у сучаснiй лiтературi до функцiй управлiння найчастiше вiдносять планування, органiзацiю, керiвництво, облiк, контроль i аналiз. Змiнювався пiдхiд до розумiння тiСФi чи iншоi функцii, однак у цiлому, iх склад, визначений ще представниками класичноi школи, залишався майже незмiнним.
Таким чином, пiсля довгих трансформацiй уявлення про управлiння стало приймати сучаснi форми, до управлiння почали пiдходити як до цiлiсного поняття.
Вважаючи запропонованi ним принципи унiверсальними, Файоль, проте, указував, що iхнСФ застосування повинне носити гнучкий характер i враховувати ситуацiю, у якiй здiйснюСФться управлiння. Вiн вiдзначав, що система принципiв нiколи не може бути довершена, навпроти, вона завжди залишаСФться вiдкритою для доповнень, змiн, перетворень, заснованих на новому досвiдi, його аналiзi, осмисленнi, узагальненнi. Тому число принципiв управлiння необмежено.
Вiдзначимо, що деякi приведенi принципи зверненi до людського фактора. Файоль показав, що менеджмент, призначений головним чином для iнтенсифiкацii виробничих процесiв, заснований на знаннi психологii i що облiк людського фактора в управлiннi украй важливий.
Багато принципiв управлiння дотепер мають практичну цiннiсть. Наприклад, японська компанiя Мiцусiта електрик керуСФться наступними сiмома принципами управлiння: обСФктивнiсть, справедливiсть, згуртованiсть, благоустрiй, скромнiсть, гармонiя, оцiнка, - якi перегукуються з принципами, розробленими Файолем.
Надалi багато дослiдникiв займалися вивченнням i теоретичним описом принципiв управлiнськоi дiяльностi, однак усi вони були тiльки послiдовниками Файоля, що розвивали, якi доповнювали i конкретизували його навчання.
Висновки
Менеджмент - це, по-перше, спосiб i манера спiлкування з людьми. Способи спiлкування формулюСФ наука, iх можна вивчати i навiть натренуватися ефективно використовувати. Широко вiдомi, наприклад, правила ефективного проведення дiлових нарад, переговорiв, ведення телефонних бесiд тощо. Щодо манери спiлкування - то це частина мистецтва менеджменту, його менеджер маСФ опанувати самостiйно.
Менеджмент - по-друге, влада i мистецтво керiвництва. Це - авторитет посади, обовязок пiдлеглих виконувати розпорядження керiвника; авторитет особи керiвника, якого слухаються тому, що вiн пропонуСФ бiльш продуманi рiшення, якi сприяють досягненню цiлей органiзацii.
Менеджмент - по-третСФ, особливого роду вмiння i адмiнiстративнi навики, якi дають змогу органiзувати ефективну роботу апарату управлiння, що складаСФться з численних служб i квалiфiкованих працiвникiв.
У загальному виглядi менеджмент це вмiння i мистецтво перемагати, вмiння добиватися поставлених цiлей, використовуючи працю, мотиви поведiнки та iнтелект людей. Це цiлеспрямований вплив на людей з метою перетворення неорганiзованих елементiв у ефективну i продуктивну силу. РЖншими словами, менеджмент - це людськi можливостi, за допомогою яких лiдери використовують ресурси для досягнення стратегiчних i тактичних цiлей органiзацii .
До основних категорiй менеджменту належать поняття органiзацii процесу i функцiй управлiння, принципiв i методiв менеджменту, стилiв i культури керiвництва (лiдерства), комунiкацii тощо.
Необхiднiсть в управлiнськiй дiяльностi виникла фактично на перших етапах становлення людського суспiльства. Первiснi люди змушенi були якось будувати свою дiяльнiсть. Так, пiд час полювання, пошуку рослинноi iжi виникала необхiднi?/p>