Францiя в системi мiжнародних вiдносин часiв Людовiка ХI
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ню ремесла й торгiвлi, подальшому розширенню економiчних звязкiв. Значного розвитку отримала металургiя та металообробка (головним чином для виготовлення артилерii та зброi), зявилось виробництво шовкових та легких шерстяних тканин.
В кiнцi XV ст. на ярмарках Фрiнцii торгували сукнами з Нормандii, Берi, Пуату та Лангедоку, полотнами з Фореза, Божоле, Роане, та Брес, хутровими виробами з Парижу, Лiоне, Жеводана та Альбiжуа, рiзноманiтними виробами з Парижу i т.д. Велика оптова торгiвля велася також на норманських ярмарках в Канi, Руанi. Вiд Руана до Марселя, по Сенi, Сонi та Ронi встановилися постiйнi та iнтенсивнi торговi звязки.
За 22 роки правлiння Людовiка ХРЖ одна королiвська талья, яку сплачували селяни, збiльшилась бiльш нiж в три рази. Податки розоряли мало iмущi верстви села та важко лягали на селянство в цiлому. Лише в кiнцi ХV ст. завдяки зростанню посiвних площ до Францii повернувся вiдомий достаток. В урожайнi роки зерно вивозили в Англiю, Нiдерланди, РЖспанiю, зростав експорт високоякiсних вин. Все це означало зростання продуктивностi саме селянського господарства, тому що феодали на той час майже повнiстю перетворилися в земельне рантьСФ.
Ремесло вiдродилося швидше; до того ж Людовiк, прагнучи до розвитку економiки краiни, покровительствував мiському ремеслу, металургii та металообробцi, книгодрукуванню, виробництву сталi, надаючи рiзноманiтнi пiльги та привiлеi, виписуючи спецiалiстiв з Нiмеччини та РЖталii. Вiн приклав багато зусиль для того, щоб укрiпити цехову систему, але виключно з фiскальних мiркувань, тому що звання майстра викуплялось у короля. З цiСФю метою вiн розповсюдив ii на бiльшiсть пiвденних мiст, де до того панувало вiльне ремесло. В його економiчнiй полiтицi, особливо в галузi таможних тарифiв, вже проступали риси майбутнього меркантелiзму, на в основному вона була направлена на те, щоб краiна не витрачала на iмпорт дорогоцiнних виробiв, а виробляла iх сама, що скорочувало вивiз за кордон дорогоцiнних металiв, особливо золота.
Друга половина XV ст. була для Францii перiодом розквiту ярмарок загальнофранцузьких, провiнцiйних, мiiевих, - якi вiдiгравали значну роль в розвитку загальнонацiонального ринку. Забезпечуючи постiйнi торговi звязки мiж окремими частинами краiни, ярмарки сприяли розвитку господарськоi спецiалiзацii провiнцiй.
Досить високо зросло значення Лiону як значного торгового центру, який звязував пiвнiчнi областi з пiвденними (але не з Лангедоком, а лише з Марселем, який в 1481 р. разом зi всiм Провансом увiйшов до складу Францii, i став головним французьким морським портом на середземноморському узбережжi, i вiдiгравав велику роль в торгiвлi французьких купцiв з Левантом, РЖталiСФю, РЖспанiСФю i пiвнiчним узбережжям Африки). Лiон, мiсто переважно прикордонне, в якому переважали iталiйськi купцi та банкiри, стало французьким мiстом, колискою французького шовкового виробництва i головним ярмарочним центром усiСФi краiни. Лiонськи ярмарки, окрiм свого мiжнародного значення, були суттСФвим фактором в розвитку загальнонацiонального ринку.
Поряд з iноземними банкiрами попали дiяти i французи; почала налагоджуватися система кредитування держави. Ще при Карлi VРЖРЖРЖ великi займи надавав владi заможний купець Жак Кьор, який нажив величезний спадок завдяки торгiвлi з Левантом, використанням копалин i вiдкупi вiд податкiв.
Французький король уклав вигiдний для мiiевоi буржуазii торгiвельний договiр з АнглiСФю та лiквiдував значну частину внутрiшнiх митних кордонiв, якi затримували розвиток торгiвлi.
Людовiк ХРЖ зберiг торгiвельнi привiлеi i повне самоуправлiння найважливiших портiв атлантичного узбережжя Бордо, Байони та Ла-Рошелi. На кiнець XV ст. всi вони були великими й багатими портами, але продовжували бути малоповязаними з Парижем i взагалi з Пiвнiччю.
Розквiтла морська торгiвля, в якiй головним чином i складалися великi купецькi капiтали. Французькi купцi i майстри великих цехiв сильно збагатiли.
Таким чином, Францiя пiднявшись з колiн пiсля Столiтньоi вiйни всiма засобами вiдбудовувала свою економiку та налагоджувала зовнiшньоторгiвельнi звязки з iншими краiнами.
Слiд зазначити, що з процесом полiтичного та економiчного обСФднання французьких земель в СФдину централiзовану державу вiдбувався процес формування елементiв французькоi нацii, стiйкоi спiльностi людей, що iсторично склалася, виникла на базi спiльноi мови, територii, економiчного життя i психiчного складу, який проявляСФться в сiльностi культури.
На кiнець ХV ст. всi цi риси у Францii вже почали проявлятися. Це був перiод завершення обСФднання Францii в СФдину централiзовану державу, початок формування капiталiстичного укладу, що звязуСФ краiну в СФдине економiчне цiле.
Висновки
Францiя у другiй половинi ХV ст. виходить на мiжнародну арену як сильна централiзована краiна з вiдпрацьованими механiзмами внутрiшньополiтичноi дiяльностi i приорiтетами зовнiшньоi полiтики. Не останню роль в цьому зiграв французький король того часу Людовiк ХРЖ.
Людовiк ХРЖ полiтичний дiяч, видатна людина, яка багато зробила для збереження нацiональноi цiлiсностi, соцiально-економiчного та культурного розвитку Францii, просто цiкава людина i суперечлива особистiсть.
Вмiлий владика користувався величезним авторитетом серед народних мас та у сильних свiту цього. Страшний для феодалiв, Людовiк ХРЖ був своСФю людиною для буржуа, яких вiн iнодi фамiльярно називав своiми "кумасиками" i приймав у се