Францiя в системi мiжнародних вiдносин часiв Людовiка ХI
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? зосереджуСФться виключно в руках короля.ВiдбуваСФться процес пристосування феодальноi монархii та ii полiтичних iнститутiв до нових умов економiчного життя суспiльства.
Отже, пiсля закiнчення Столiтньоi вiйни королiвська влада досягла небувалого розквiту. Це був перiод переходу вiд становоi до абсолютноi монархii.
2. Роль Людовiка ХРЖ в утвердженнi Францii на мiжнароднiй аренi
2.1 Бiографiчнi вiдомостi та становлення хаорактеру ЛюдовiкаХРЖ
Для розумiння деяких полiтичних дiй та вчинкiв з боку французькоi держави обовязково слiд зрозумiти особистiснi риси характеру людини, що стояла на чолi цiСФi держави, бо вiд ii волi залежала доля багатьох людей.
Людовiк, який справедливо вважався одним з найвидатнiшим королiв Францii, був людиною дуже даровитою, але дуже злобним, злопамятним й пiдступним. Ще в юностi вiн був неперевершеним майсторм притворства i мав славу ловкого iнтригана.
Перший свiй заколот проти батька вiн здiйснив у 1340 р., коли йому ще не було дванадцяти рокiв, i надалi не один раз бажав скинути його з престолу. Пiсля чергового замаху на життя Карла у 1446 р. вiд вiддалився у свою провiнцiю Дофiне i з тих пiр бiльше нi одного разу не бачився з батьком.
Керуючи своiм надiлом як незалежним князiвством, вiн наслiдував тiй же системi, яка потiм зробила його жорстоке правлiння настiльки благодатним для французького народу.
Невблаганний до арiстократii, вiн намагався привернути до себе простих людей, поклав край рицарським вiйнам, пожвавив торгiвлю та промисловiсть, покращив грошову систему.
Але невдовзi його ворожнеча з батьком прийняла непримиренний характер. У 1456 р. король наважився почати вiдкриту вiйну проти сина. Людовiк втiк в Бургундiю до герцога Фiлiпа, який прийняв його з виключним радушшям.
Дофiн оселився неподалiк вiд Брюселя в мiстечку Генеп i отримував вiд герцога на утримання свого двору щомiсячно по шiсть тисяч лiврiв. Фiлiп доручив свого гостяособливому догляду сина Карла. Обидва принци були дуже не схожi характерами i дуже скоро зробилися смертельними ворогами. Карл , якого потiм прозвали Смiливим, мав рицарську горду натуру, мрiяв тiльки про вiйни та завоювання. Така Людина, як Людовiк , що був майже облишений лицарських якостей, здатний до того ж на будь-яке лукавство та зрадництво, визивав у Карла презирство.
У 1461 р. прийшла довгоочiкувана звiстка про смерть Карла VРЖРЖ. На вiдмiну вiд свого батька, який залюбки вiддавав справи правлiння в руки своi улюбленцiв, людовiк збирався правити самостiйно i тому хотiв скласти дуже вiрне уявлення про державу.
Вiн став iздити по краiнi, нежданно негаданно змiнюючи напрямки руху, щоб заствати всiх зненацька i здобути точнi уявлення про характери людей та положення справ.
Память його була надзвичайно сильною, спостережливiсть - невтомна. Досить бiдно одягнений, вiн iздив майже без супроводу, ходив вулицями мiст наодинцi, починав розмови з людьми рiзних станiв та охоче викликав противникiв на вiдвертiсть.
Вiн не любив приймати важливий вигляд, ненавидiв розкiш, пишнi свята, лицарськi iгри, i так часто траплялось, що вiн приiздив до мiста окольними шляхами, намагаючись позбутися святкових зустрiчей. Вiн носив простий камзол, нижнСФ плаття було з сiрого сукна i дешеву потерту шапку; його скромний Турнельський палац складав рiзку протилежнiсть величним палацам герцогiв та перших вельмож.
Останнi роки життя людовiк провiв, закрившись в своСФму замку Плесi де Тур, де його вдень i вночi оточували вiрнi шотландцi. Збереглося багато розповiдей про сумнi застiнки цього палацу.
Людовiк завжди отримував задоволення, спостерiгаючи за тяжкими стражданнями своiх вязнiв. До старостi його жорстокiсть ще бiльше посилилася. Але, за словами Коммiна, вiн сам страждав вiд страху не менше своiх ворогiв i фактично пiддав себе добровiльному увязненню в стiнах свого помешкання.
Перед смертю вiн вiн впав в таку пiдозрiлiсть, що не наважувався навiть виходити у двiр i щоденно мiняв i переобирав з одноi посади на iншу всiх своiх слуг. Лише деякi з небагатьох допускалися до короля. Син його, дофiн Карл, не бачив батька декiлька рокiв.
2.2 Францiя в мiжнародних вiдносинах за правлiння Людовiка ХРЖ. Полiтичний аспект
Головною метою полiтики Людовiка ХРЖ було збирання всiх французьких земель пiд своСФю владою. Досягнути цiСФi мети було неможливо без перемоги над його колишнiм рятiвником герцогом Бургундським, який був наймогутнiшим з удiльних князiв в родi Валуа.
Першi спрби Людовiка посилити свою могутнiсть наштовхнулися на сильний спротив принцiв. Вони дуже гарно розумiли небезпеку, що iм загрожувала i поспiшили обСФднатися проти короля. Навеснi 1465 р. вповноваженi всiх важливих феодальних володарiв Францii зустрiлися в Парижi i уклали союз, що отримав назву "Лiга громадського добра".
Окрiм герцога Бретанського Франциска та Карла Смiливого до неi увiйшли граф Сен Поль, герцоги Лотарингський та Бурбонський, позашлюбний син герцога Дюнуа, герцог Калабрiйський Жан (син герцога Анжуйського Рене), а також дрiбнi пiвденнi володарi герцог немурський, граф Арманьяк та сеньйор Альбре. Брат короля Карл, герцог Беррiйський, був обраний вождем Лiгi. Представники Лiги оголосили вимоги скасування податкiв i мали надiю використати неспокiй мiст и селянства посиленням податкового тягаря.
Лiгу пiдтримувала частина залежного вiд ii членiв середнього та дрiбного дворянства, а також мiська влада деяких мiст, що знахо