Францiя в системi мiжнародних вiдносин часiв Людовiка ХI
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? землi пiд управлiння французькому королю. В лютому таке ж рiшення прийняли барони Франш-Конте, хоча провiнцiя ця входила дол складу Священноi римськоi iмперii. Сам Людовiк повiв вiйська в Генегау. Марiя просила допомоги у свого дядька, англiйського короля Едуарда IV, але вiн не хотiв вiйни з ФранцiСФю i не рушив з мiiя.
Французи зайняли Артюа та Генегау, загрожували Люксембургу i навiть пройшли у Фландрiю, але тут iх успiхи закiнчилися. Фламандцi не бажали вiдновлення французького господарювання, проти якого боролися двiстi рокiв, i пiдтримали Марiю (вона жила тодi в Гентi). Французи були змушенi брати з боСФм кожне мiсто. Сам Людовiк сам ледь не загинув пiд стiнами обложеного ним Бушеня. В гнiвi вiн наказав зпустошити краiну, але це звiсно не надало йому популярностi.
Марiя, розумiючи про власну нездатнiсть утримати отриману спадщину, забажала знайти собi законного покровителя. В серпнi 1477 р. вона вступила до шлюбу з австрiйським ерцгерцогом Максимiлiаном. Для Людовiка це стало неприязним сюрпризом. РЖмператор Фрiдрiх РЖРЖРЖ вступився за принцесу i вимагав повернути тi землi, якi вважалися iмперськими лСФнами (перш за все Франш-Конте).
Принц Оранський, невдоволений тим, що його не призначили намiсником Бургундii, розсердився на Людовiка i перейшов на бiк його ворогiв. Франш-Конте було охоплене повстанням. В 1479 р. французи заходили столицю графства, мiсто Доль, i розгромили його. Пiсля цього провiнцiя була пiдкорена.
Вiйна на пiвночi проходила не так вдало. В серпнi у Гiнгата вiйська Людовика зазнали вiдчутноi поразки вiд Максимiлiана. Результат цiСФi битви змусив короля подумати про реформування своСФi армii. Дiйсно, французька регулярна пiхота (так званi "вiльнi стрiльцi") не могли протистояти високопрофесiйним швейцарським та нiмецьким найманцям. Людовик став створювати у себе великi пiдроздiли найманоi пiхоти. Невдовзi вiн вже мав до 30 тисяч чоловiк гарного вiйська. Для утримання цiСФi армii, французький король був змушений постiйно збiльшувати податки (за роки його правлiння податки зросли майже втричi i стали важким ярмом для народу).
В 1482 р. пiд час полювання Марiя впала з коня i через три тижнi померла. Пiсля неi залишився чотирирiчний син Фiлiп та дочка Маргарета. Максимiлiан без грошей та вiйська був безсилий продовжувати вiйну з ФранцiСФю. В груднi 1482 р. в Арасi був пiдписаний мир, умовами якого були:
- Трирiчна Маргарета була заручена з сином Людовiка Карлом i вiдправлена на виховання в Париж;
- Франш Конте i Артуа були оголошенi ii спадком.
Таким чином, Людовiк зумiв прибрати до рук всю Бургундську державу за виключенням Нiдерландiв (так називалися у середнi вiки землi, що розташованi по Нижньому Рейну, Маасу, Шельдi i узбережжю Пiвнiчного моря. Частина феодальних володiнь, що знаходилися на територii Нiдерландiв (Фландрiя, Артуа та iншi захiднi областi), входила до складу Французького королiвства, а частина (Голандiя, Брабант, та iншi схiднi областi) в склад Нiмецькоi iмперii. До середини ХV ст. Нiдерландськi землi потрапили пiд владу бургундських герцогiв. З iнших великих великих феодальних володiнь до кiнця правлiння Людовiка ХРЖ незалежнiсть зберегла лише Бретань.
Успiхи обСФднання всiх французьких земель в СФдину й централiзовану державу пояснюються не стiльки державною дiяльнiстю i дипломатичним талантом Людовiка XI, скiльки зростаючою необхiднiстю французького суспiльства. "...В мiстах i на селi всюди збiльшилась в населеннi кiлькiсть таких елементiв, якi насамперед бажали, щоб був покладений край без- конечним безглуздим вiйнам, щоб припиненi були чвари феодалiв, якi приводили до того, що всерединi краiни вiдбувалася безперервна вiйна навiть i в тому випадку, коли зовнiшнiй ворог був у краiнi, щоб припинився цей стан безперервного i цiлком безцiльного спустошення, який незмiнно продовжував iснувати протягом всього середньовiччя".
В обСФднаннi окремих частин краiни в СФдину й централiзовану державу була зацiкавлена в цей час переважна маса французького населення. ОбСФднання бiльш значних областей у феодальнi королiвства було потребою як землеробського населення, так i мiст. Зростання мiст, розвиток ремiсничого виробництва й торгiвлi, проникнення товарно-грошових вiдносин на село - все це забезпечило королiвськiй владi успiх в ii боротьбi з феодалами. "Спiльне дiяння всiх цих причин, - говорив Енгельс, - яке посилювалося з року в рiк завдяки тому, що всi вони дедалi енергiйнiше дiяли в одному й тому ж напрямi, забезпечило у другiй половинi XV столiття перемогу над феодалiзмом, хоч i не бюргерства, а королiвськоi влади".
Таким чином, в перiод правлiння Людовiка ХРЖ завершився процес обСФднання Францii в СФдину державу.
2.3 Економiчнi питання в мiжнароднiй полiтицi Францii
Пiсля закiнчення Столiтньоi вiйни та приСФднання пiвдня, при Карлi VРЖРЖ (1422 1461 рр.) i особливо при Людовiку ХРЖ вiдбувалося вiдродження економiки Францii.
На вiдбудову зруйнованого вiйною сiльського господарства, ремесла та торгiвлi, налагодження економiчних та полiтичних звязкiв було справою важкою та довготривалою.
Пiсля вигнання англiйцiв та приСФднання Пiвдня вiдразу ж почалася боротьба з БургундiСФю, що теж потребувала великих жертв. Ще повнiстю не вiдбудована економiка краiни зазнала нових випробувань. Нечувано зросли податки, вiд яких тяжко страждав народ. Податковi утиски на селi негативно вiдображалися на розвитку сiльського господарства.
Економiчна полiтика Людовiка ХРЖ сприяла пожвавлен