Geum.ru

Формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків (на прикладі АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

ю :

  1. забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями,нерухомістю тощо);
  2. бланкові під зобов язання боржника;

5. За субєктами кредитних відносин :

  1. державний;
  2. приватний;
  3. кредит міжнародних фінансових організацій;

7. За видом ставки кредита :

  1. фіксована;
  2. плаваюча;
  3. комбінація ставок;

8. За способом погашення кредита:

  1. з рівномірним погашенням;
  2. з нерівномірним погашенням;
  3. з одночасним погашенням;
  4. з ануїтентним погашенням ( відсотки погашаються разом з основним боргом);

9. За технологією реалізації кредиту :

- кредитна лінія ;

- револьверний кредит ;

- консорціумний кредит ;

- кредит овернайт;

- кредит овердрафт;

10. За типом позичальника

- банківська фінансова установа;

- небанківська фінансова установа;

- юридична особа субєкт підприємницької діяльності;

- фізична особа приватний підприємець;

- фізична особа громадянин;

- інші типи позичальників (неприбуткові, релігійні,суспільні організації і обєднання, політичні партії та інші).

Згідно з класифікацією Плана рахунків в комерційних банках України

[9], міжбанківські кредити розподілені на наступні підвиди кредитів (табл.1.2)

- міжбанківські кредити (табл.Ж.1 Додатку Ж);

- кредити, надані юридичним особам (табл.Ж.2 Додатку Ж);

- кредити, надані фізичним особам (табл.Ж.3 Додатку Ж).

 

1.2 Кредитні ризики, притаманні банківській діяльності, та способи їх мінімізації

 

Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їхній моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозвязки між різними категоріями (видами) ризиків [20].

Ризики діяльності банку виникають на основі як внутрішніх (ендогенних), так і зовнішніх (екзогенних) факторів. Важливим є те, що значна частина зовнішніх факторів знаходиться поза межами контролю з боку банку, а відтак банк не може мати повної впевненості щодо результатів майбутніх подій та часу їх виникнення.

Успішна діяльність банку в цілому великою мірою залежить від обраної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління банківськими ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризиків неможливо. Управління банківськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком відповідної винагороди за прийняття ризиків. Виняток становлять нецінові ризики, щодо яких не існує кореляції між їх рівнем та величиною винагороди банка (табл.1.2) [32].

З метою здійснення банківського нагляду Національний банк виділив девять категорій ризику, а саме: кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик. Ці категорії не є взаємовиключними; будь-який продукт або послуга може наражати банк на декілька ризиків. Однак для зручності аналізу Національний банк виявляє та оцінює ці ризики окремо.

 

Таблиця 1.1

Стратегічні концепції мінімізації та управління банківськими ризиками

Характеристика ризику КонцепціяЦіль концепціїФінансові (цінові ризики)Ризики, щодо яких існує кореляція між їх рівнем та величиною винагороди банкаУправління ризикомОптимізувати співвідношення “ризик/дохідність” для 2-х можливих варіантів:

1. Максимізуючи дохідність для заданого рівня ризику;

2. Мінімізуючи ризик для забезпечення заданого рівня дохідностіНецінові ризики (юридичний ризик, ризик репутації, стратегічний ризик, операційно-технологічний ризик)Ризики, щодо яких не існує кореляція між їх рівнем та величиною винагороди банкаМінімізація ризику чи його уникненняЗнизити ризики до певного граничного рівня, намагаючись при цьому понести щонайменші витрати

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобовязання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобовязання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобовязання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Під час оцінки кредитного ризику доцільно розрізняти індивідуальний та портфельний кредитний ризик. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредито-спроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальну спроможність своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за взятими зобовязаннями. Портфельний кредитний ризик виявляється у зменшенні вартості активів банку (іншій, аніж унаслідок зміни ринкової процентної ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик, - кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікац