Формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків (на прикладі АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ічна категорія кредит являє собою сукупність визначених економічних відносин. Їхнє відокремлення в окремий вид відбувається на основі особливостей субєктів і обєктів цих відносин. З цих позицій кредит можна характеризувати як відносини між кредитором і позичальником із приводу зворотного руху вартості .
Кредитор це субєкт кредитних відносин, що надає вартість у тимчасове користування. Джерелом засобів для видачі позички можуть бути як власні засоби кредитора, так і позикові.
Позичальник субєкт кредитних відносин, що одержує позичку. Позичальниками можуть бути юридичні і фізичні особи, що мають недолік власних засобів, - держпідприємства, акціонерні товариства, приватні фірми, банки, держава, громадяни і т.д.
Основне призначення банків у кредитуванні - посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців. Поряд з банками переміщення коштів на ринках здійснюють і інші фінансові і кредитні установи: інвестиційні фонди, страхові компанії, брокерські фірми і т.д. Але банки як субєкти фінансового ринку мають дві істотних ознаки, що відрізняють їх від всіх інших субєктів:
- Для банків характерний подвійний обмін борговими зобовязаннями: вони розміщають свої власні боргові зобовязання (депозити, ощадні сертифікати й ін.), а мобілізовані на цій основі засоби розміщають у боргові зобовязання і цінні папери, випущені іншими. Це відрізняє банки від фінансових брокерів і дилерів, що здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, не випускаючи власних боргових зобовязань.
- Банки відрізняє прийняття на себе безумовних зобовязань з фіксованою сумою боргу перед юридичними і фізичними особами, наприклад при розміщенні коштів клієнтів на рахунки і у внески, при випуску депозитних сертифікатів і т.п. Цим банки відрізняються від різних інвестиційних фондів, що мобілізують ресурси на основі випуску власних акцій (паїв). Фіксовані по сумі боргу зобовязання несуть у собі найбільший ризик для посередників, банків, оскільки повинні бути сплачені повною мірою незалежно від ринкової конюнктури, у той час як інвестиційна компанія (фонд) усі ризики, повязані зі зміною вартості її активів і пасивів, розподіляє серед своїх акціонерів (пайовиків). Весь цей процес створення нових зобовязань і обміну їх на зобовязання інших контрагентів складає основу, суть фінансового посередництва. Подібна трансформація винятково важлива в ринковій економіці. Вона дозволяє перебороти складності прямого контакту вкладників і позичальників, що виникають через розбіжність пропонованих і необхідних сум, їхніх термінів, прибутковості і т.д. Акумулюючи грошові капітали з різних джерел, фінансові посередники створюють загальний знеособлений пул коштів і можуть задовольняти вимоги на кредит на всіляких умовах.
Кредитні операції - це відносини між кредитором і позичальником (дебітором) по наданню першим останньому визначеної суми коштів на умовах платності, терміновості, зворотності. Банківські кредитні операції підрозділяються на дві великі групи:
- активні, коли банк виступає в особі кредитора, видаючи позики;
- пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника (дебітора), залучаючи гроші від клієнтів і інших банків у банк на умовах платності, терміновості, зворотності.
До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать [12]:
- строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними;
- вимоги, що придбані за операціями факторингу із субєктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити, що надані за операціями репо субєктам господарювання;
- кредити, що надані за врахованими векселями субєктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити субєктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними;
- іпотечні кредити, що надані субєктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними;
- іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;
- іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними;
- кредити овердрафт, що надані субєктам господарювання та фізичним особам;
- гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам;
- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;
- гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків);
- сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам;
- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими субєктам господарювання;
- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам;
- зобовязання з кредитування, що надані банкам і клієнтам. До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобовязань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками.
Банківський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамінна фор