Фольклорнi мотиви у драматичнiй поемi Л. Костенко "Дума про братiв Неазовських"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
?а про братiв неазовських
Темою Думи про братiв неазовських став вчинок козака Сахна Черняка, який вирiшив роздiлити долю Павлюка i Томиленка пiсля поразки пiд Кумейками у 1637 роцi. Ця тема втiлена поетесою за допомогою проекцii фольклорного сюжету на зображення iсторичноi подii, а саме сюжету фольклорноi Думи про трьох братiв, що тiкали з города Азова. Л. Костенко, використавши фольклорний сюжет, вдалася до його переосмислення для реалiзацii власних художнiх завдань. Композицiйним стрижнем обох творiв СФ мотив дороги: у фольклорнiй думi ми маСФмо втечу трьох братiв з неволi, а в драматичнiй поемi це навпаки шлях у смерть, на страту. Бачимо, що простежуСФться перша опозицiя двох творiв. Цей мотив iнакше реалiзуСФться у Л. Костенко у часопросторовому вимiрi, бо вiз iз вязнями, за численними авторськими ремарками рухаСФться на мiii:
На мiii iде вiз, i все з ним розминаСФться -
дерева, люди, обрii, зiрки.
Тяжке мовчання, iде вiз на мiii -
повз нього пропливають чорнi верби.[20]
Дiя вiдбуваСФться нiби у позачасовому i позапросторовому вимiрi, чим автор акцентуСФ увагу на вiчностi заявленоi проблеми(вiрнiсть i зрада) i у це дiйство залучена вже вся украiнська дiйснiсть, вся iсторiя, вiд давнiх часiв турецьких i татарських навал(сюжет фольклорного твору) до сучасностi:
РЖ пропливають вишки й терикони,
ковшi i крани, труби i лебiдки.
Ряхтить вогнями промислове мiсто.
Гнiздо лелека мостить на стовпi. [20]
Сучасна жiнка, в скверику на лавi, похитуСФ
коляску на ресорахтАж i конспектуСФ з книжки побiжну згадку в лiтописi про вчинок Сахна Черняка. Отже, використовуючи мотив дороги, Л. Костенко неабияк розширюСФ часопростiр драматичноi поеми за допомогою звернення до реалiй iсторii i сучасностi, до майбутнього (образи програмiстiв), чим наближаСФ час до вiчностi а мiiе дii до узагальненого образу шляху людини, яка зробила вибiр мiж вiрнiстю i зрадою. Виникають у просторi i уявнi образи-символи (кобзар, образ Дон Кiхота). Тому можемо сказати, що час i простiр у поемi умовнi, що даСФ змогу робити фiлософськi узагальнення. МаСФмо i пряме зображення часу у його фiлософському вимiрi:
тАжКонвейСФр часу - тiльки врiзнобiч -
один в минуле, другий у майбутнСФ.
Отак всi й розминаються навiк. [20]
Один iз зображених вчинкiв дiйових осiб у поемi теж схожий формально на аналогiчний у думi: двоСФ кiнних братiв покидають третього, пiшого, на шляху з неволi ватажки повстання скидають з воза Сахна Черняка. Ця формальна схожiсть вчинкiв, чергова вiдсилка до фольклорного твору лише пiдкреслюСФ iх рiзну мотивацiю, поглиблюСФ психологiзм зображення ситуацii: у думi брати покидають брата на дорозi у життя, а в творi Л Костенко Павлюк i Томиленко не можуть дозволити товаришевi iхати з ними по шляху у смерть навiть з високих мiркувань. Тут слiд звернутися до особливостей осмислення проблеми вiрностi i зради. ОсмислюСФться у поемi цей неординарний вчинок i через призму украiнськоi менталiтету i народноi моралi. Поняття менталiтету визначимо як iнтегральну цiннiсно-мотивовану характеристику соцiальноi спiльностi; сформовану система елементiв духовного життя i свiтосприймання, яка зумовлюСФ вiдповiднi стереотипи поведiнки, дiяльностi, способи життя рiзноманiтних соцiальних груп i iндивiдiв; включаСФ сукупнiсть цiннiсних, символiчних, свiдомих чи пiдсвiдомих вiдчуттiв, уявлень, настроiв, поглядiв, свiтобачення; до менталiтету належать звички, прагнення, символiка, традицii, iнтуiтивне несвiдоме, що iснують на рiвнi несвiдомих психiчних процесiв. [4]. Отже, в украiнському менталiтетi маСФмо засудження зради на усiх рiвнях, i це знаходить вiдображення у лiричних, iсторичних пiснях, творах народного лiро-епосу тощо. В цьому аспектi i фольклорна дума, i Дума про братiв неазовських спiвзвучнi: зрада у першому творi засуджуСФться через показ ii у вчинках двох корисливих братiв, через емоцiйне зображення загибелi пiшого-пiшаницi, тiло якого розтерзують хижi звiрi, через показ долi братiв зрадникiв у кiлькох варiантах; у драматичнiй поемi поетеса протиставляСФ фольклорному сюжетовi абсолютну вiрнiсть своСФму iдеалу Сахна Черняка, для якого неможливi не лише зрада, а будь-яка спiвучасть, причетнiсть до неi:
тАжти, Боже збав, не видавав нiкого,
ти просто вчасно очi опустив!
РЖ пiсля цього зватися людиною...
Не через вас я iду, а для себе. [20]
Менталiтет украiнцiв характеризуСФться кордоцентричнiстю, емоцiйно-почуттСФвим характером[10], i тут теж знаходимо спiвзвучнiсть, бо цей персонаж дiСФ саме за велiнням свого серця, бо йому так легше, йому iз приреченими вязнями теплiше. Вчинок Черняка в поемi за словами Другого Програмiста выдноситьсядо категорii подвижництва, трактуСФться як моральна пiдзвiтнiсть самому собi. Сахно Черняк говорить:
Як не поiду, буду iхать вiчно.
Нiчим не вiдпокутуюсь, нiчим! [20]
Ми можемо спiввiднести образ Сахна Черняка з образами народних героiв козацьких дум, iсторичних пiсень, у яких часто оспiвуСФться жертовнiсть цих персонажiв, подвиги, потяг до свободи. Але маСФмо й iнший аспект трактування проблеми вiрностi i зради у свiтлi украiнського менталiтету: украiнцевi з давнiх-давен властивi традицii дбайливого господарювання, шана до родини i родинних цiнностей, навiть iндивiдуалiзм. З цього погляду вчинок Сахна Черняка можна сприймати як абсурдний, бо ж вiн маСФ родину, двоСФ дiтей, а жертовним вчинком нiкого не рятуСФ, п?/p>