Фольклорнi мотиви у драматичнiй поемi Л. Костенко "Дума про братiв Неазовських"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
поетеси.[6]
Аналiз проблематики Думи про братiв неазовських i Снiгу у Флоренцii здiйснив М.Г. Кудрявцев. Вiн робить акцент на виходi за межi iсторичноi конкретики у цих творах. Думу про братiв неазовських науковець сприймаСФ як аналог-антитезу до вiдомоi народноi думи. Художня концептуальнiсть твору проектуСФться як на прадавнСФ минуле, так i на сучасне. Лiтературознавець вважаСФ, що iсторизм поетеси у своiй фiлософськiй багатовимiрностi маСФ притчево-аналiтичний характер, бо поетеса кожен факт проектуСФ на вiчнi проблеми у iх сучасному вимiрi, у нацiонально-iсторичному аспектi. М.Г. Кудрявцев, аналiзуючи iдейний рiвень драматичноi поеми, стверджуСФ, що iдея жертовностi i iдея людяностi нерозривно повязанi мiж собою i зливаються в iдею морально-етичноi справедливостi.[11]
Питанням версифiкацii, зокрема народних елементiв у вiршуваннi Л. Костенко, займалася О.Башкирова. Вона робить висновок про нечасте звернення поетеси до фольклорних розмiрiв. Дослiдниця акцентуСФ увагу на стилiзацiйному характерi таких творiв. Щодо Думи про братiв неазовських, автор вважаСФ уривки з Думи про втечу трьох братiв з города Азова, вкладенi в уста одного з епiзодичних персонажiв, органiчними, такими, що сприймаються не як цитати, а як частина твору.[1]
РЖсторiософський часопростiр у поемах Л. Костенко став основною темою статтi Г. Жуковськоi. Вона звертаСФ увагу на рiзнi аспекти вивчення художнього часопростору, але зупиняСФться саме на творчому осмисленнi iсторичного часу на основi ретроспективного логiко-смислового звязку й iсторичноi памятi, яке маСФ велике значення для розумiння минулого та сучасного. Лiтературознавець аналiзуСФ з цього погляду такi твори, як Скiфська одiссея, Снiг у Флоренцii, Дума про братiв неазовських. Щодо останньоi поеми автор статтi зауважуСФ, що час у творi духовно насичений i горизонтальний, бо минуле i майбутнСФ вводяться у сьогодення, i це робить чаiiлим, СФдиним. Науковець робить акцент саме на морально-етичному забарвленнi проблематики, де позицiя людини зображена в iсторичному часоплинi, i реалiзуСФться в ii виборi. Дослiдниця вважаСФ важливим художнiм прийомом увиразнення трагiчноi ситуацii контраст, який полягаСФ у протиставленнi зради i вiрностi, вiдчайдушноi молодостi i розважливоi старостi, життя i смертi, жертовностi i корисливостi. Використання в поемi цитат з Думи про братiв, якi втiкали з города Азова Г. Жуковська вважаСФ доцiльним i органiчним, вони не вiдособленi, а природно вплетенi у тканину твору. Критик говорить про майстерне використання цих фрагментiв, яке посилюСФ поетичнiсть сприймання, поглиблюСФ символiчнiсть образiв, розширюСФ просторовi i часовi рамки оповiдi, допомагаСФ акцентувати увагу читача на вiчних питаннях моралi, вiдповiдальностi. [5]
О. Ковалевський аналiзуСФ проблему вiрностi i зради у романi у вiршах Маруся Чурай, поемах Снiг у Флоренцii, Дума про братiв неазовських, Скiфська Одiссея. Це питання розроблене у його статтi Украiнський комплекс вiрностi-зради у контекстi лiро-епiчних творiв Л. Костенко. Науковець вказуСФ на численнi паралелi з сучаснiстю в Думi про братiв неазовьких, на iдеi добровiльноi жертовностi як заклику до сучасника, як концепцii всього твору i загалом визвольних змагань, у том числi й за перiоду застою. Автор статтi шукаСФ психологiчну мотивацiю героiчного вчинку Черняка i знаходить ii у прагненнi спокутувати довколишнСФ зрадництво. Комплекс вiрностi-зради дослiджуСФться як етнопсихологiчний. [9]
РД. Прiсовський у статтi Оновлююча память, характеризуючи збiрку Сад нетанучих скульптур, говорить про творчу суть часу в поезiях Л. Костенко. Ця творча суть часу полягаСФ у прагненнi вiдшукати своi джерела, у проектуваннi iсторичних подiй на сучаснiсть. Автор статтi акцентуСФ увагу на присутностi у творах збiрки глибокого аналiзу iсторичних закономiрностей, говорить про почуття iсторичноi перспективи i оптимiзму, незважаючи на трагiчнiсть сюжетiв. Цi настроi реалiзуються без декларативностi i зовнiшньоi пафосностi. РЖнтерес до iсторii дослiдник трактуСФ як iнтерес до iстини.[14]
Збiрцi Сад нетанучих скульптур присвячена i стаття В. Панченка. У нiй дослiдник робить акцент на трагiчному свiтовiдчуттi поетеси, яке не виключаСФ водночас i настроiв мужнього спокою. В аналiзi Думи про братiв неазовських автор статтi робить висновок про невипадкове називання поетесою свого твору саме думою, тим жанром, який зображував подii невигаданi, реальнi. Лiтературознавець зазначаСФ, що твiр будуСФться на антитезi моральних ситуацiй, яка реалiзуСФться через вiдсилання до фольклорноi думи. Вiн каже про певну умовнiсть, до якоi вдаСФться Л. Костенко, зображуючи вiз, який iде через усю Украiну, ця умовнiсть допомагаСФ подолати iсторичну конкретику i вийти на всезагальний рiвень.[13]
Для аналiзу перегукiв з народною думою у нашiй роботi та з огляду на вживання поетесою визначення дума в назвi твору, потрiбно залучити матерiал дослiдження украiнського народного епосу. Г.А. Нудьга у книзi Украiнський поетичний епос (думи) подаСФ визначення думи як народноi епiчно-лiричноi пiснi, в якiй епiчний елемент переважаСФ, але розповiдь майже завжди ведеться у лiричному освiтленнi. Автор монографii вказуСФ на те, що сюжет дум не ускладнюСФться несподiванками, подii передаються якнайприроднiше. Сюжети дум здебiльшого повязанi з iсторiСФю народу та пройнятi нацiональною проблем