Фiрма як органiзацiйна форма пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ь освiченоi робочоi сили, транспортних комунiкацiй. При цьому треба врахувати, що новi технологii скорочують потребу в металi, паливi i т.д., а робочу силу у рядi випадкiв потрiбно перенавчати.
Наступний етап пошук i вибiр потенцiйних партнерiв. ДосьСФ про вiдповiднi фiрми повинне мiстити зведення про предмет i сферу iхньоi дiяльностi, науково-технiчний потенцiал, конкурентоспроможнiсть продукцii на свiтовому ринку, фiнансове становище. Варто врахувати, що деякi фiрми прагнуть перемiстити на територiю Украiни небезпечнi для природи i здоровя людей виробництва, а також отримати прибуток за рахунок експорту дефiцитних ресурсiв, якi iншi пiдприСФмства закуповують за рубежем за бiльш високими цiнами.
Протокол про намiри закрiплюСФ угода про цiлi спiвробiтництва й етапи органiзацii СП, внесок сторiн.
Завершальний етап органiзацii СП пiдготовка i пiдписання установчих документiв. Угода про створення СП визначаСФ юридичнi основи вiдносин сторiн, статутний i резервний фонди, а статут завдання i змiст дiяльностi, структуру управлiння. РеСФстрацiя СП як юридичноi особи здiйснюСФться у вiдповiдних органах.
Робота СП розпочинаСФться з формування статутного фонду. До його складу зараховуСФться вартiсть основних фондiв i оборотних коштiв СП за договiрними цiнами (з урахуванням цiн свiтового ринку i зовнiшньоi торгiвлi) у гривнях i вiльно конвертованiй валютi (ВКВ) з перерахуванням за комерцiйним курсом. Вартiсть будинкiв, споруд, комунiкацiй визначаСФться, виходячи з витрат на будiвництво аналогiчних обСФктiв iноземними фiрмами з урахуванням ступеня зносу, матерiалiв за цiнами основних товарних ринкiв i угод зовнiшньоторговельних органiзацiй, цiна землi з урахуванням розташування дiлянки (вiддаленiсть вiд постачальникiв i ринкiв збуту) i наявностi iнфраструктури (шляхи, звязок, енерго- i водопостачання, житло i послуги). Ведеться роздiльний облiк частки украiнських та iноземних партнерiв, а також руху статутного фонду.
5. Особливостi функцiонування фiрми в умовах стiйкого iнновацiйного розвитку
В останнi десятирiччя iнновацiйнi фактори почали вiдiгравати провiдну роль у забезпеченнi економiчного розвитку, пiдвищеннi конкурентоспроможностi нацiональних економiк i окремих пiдприСФмств. Украiнi, щоб не вiдстати назавжди вiд розвинених краiн i не стати iх сировинним придатком та джерелом дешевоi робочоi сили, необхiдно коригувати стратегiю власного економiчного розвитку.
В економiчно розвинених краiнах до 8590% приросту ВВП забезпечуСФться наукомiсткою продукцiСФю, для порiвняння, частка iнновацiй у загальному обсязi промислового виробництва в Украiнi становить близько 7%.
У загальному випадку видiляють два типи ринкових стратегiй функцiонування субСФкта господарювання: стабiлiзацiйнi (збереження досягнутого рiвня виробництва, частки ринку i т.п.) i розвиваючi (розширення виробництва, частки ринку, збiльшення прибутку тощо). Однак, як показуСФ практика, першi можуть принести тiльки тимчасовий успiх i не здатнi забезпечити тривале виживання пiдприСФмств на ринку вiдповiдно до iх мiсii i прийнятоi мотивацii бiзнесу.
Розвиток субСФктiв господарськоi дiяльностi й економiки краiни у цiлому може бути забезпечено рiзними шляхами:
1) екстенсивним, що передбачаСФ розширення обсягiв виробництва i збуту продукцii. ВiдбуваСФться в умовах ненасиченого ринку, за вiдсутностi гостроi конкуренцii, в умовах вiдносноi стабiльностi середовища господарювання. Повязаний зi зростаючими витратами ресурсiв. У наш час у бiльшостi регiонiв свiту даний пiдхiд практично вичерпав себе, оскiльки наявнi ринки вже заповненi товарами;.
2) iнтенсивним науково-технiчним, що передбачаСФ використання досягнень науки i технiки для удосконалення конструкцiй i технологiй виробництва традицiйних (модернiзованих) продуктiв з метою зниження собiвартостi iхнього виробництва, пiдвищення якостi, а у пiдсумку пiдвищення конкурентоспроможностi. Перехiд на даний шлях розвитку вiдбуваСФться в мiру насичення ринкiв, вичерпування дефiцитних ресурсiв, зростання конкуренцii товаровиробникiв;
3) iнновацiйним науково-технiчним, що передбачаСФ безперервне оновлення асортименту продукцii i технологiй ii виробництва, удосконалення системи управлiння виробництвом i збутом.
Останнiй, iнновацiйний шлях розвитку, в сучасних умовах перетворюСФться на провiдний, спрямований на постiйне вдосконалення дiяльностi фiрми.
Загалом iнновацiйним слiд вважати розвиток, що спираСФться на безупиннi пошук i використання нових способiв i сфер реалiзацii потенцiалу фiрми у змiнних умовах зовнiшнього середовища у рамках обраноi мiсii та прийнятоi мотивацii дiяльностi, який повязаний з модифiкацiСФю iснуючих i формуванням нових ринкiв збуту.
В цих умовах вiтчизнянi товаровиробники повиннi активiзувати iнновацiйну дiяльнiсть, замiнити свою в основному морально застарiлу продукцiю (а також технологii ii виготовлення), яка не користуСФться попитом, шукати шляхи реалiзацii наявного потенцiалу, на яких вони мають шанси i зможуть зайняти та утримувати своi нiшi на свiтовому ринку.
З погляду сучасних фiрм iнновацiйну дiяльнiсть необхiдно розглядати як один з основних засобiв iхньоi адаптацii до постiйних змiн умов зовнiшнього середовища. Основною сутнiстю iнновацii та iнновацiйноi дiяльностi СФ змiни, якi розглядаються як джерело доходу.
Пе