Фiнансова санацiя та стабiлiзацiя дiяльностi пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
мства. Проте платоспроможнiсть його вiдчутно пiдвищуСФться, що даСФ змогу розрахуватися з поточними зобовязаннями та уникнути порушення справи про банкрутство.
Нерiдко неплатоспроможне пiдприСФмство не маСФ iншого способу вiдновити лiквiднiсть, анiж вдатися до зворотного лiзингу. До того ж це пiдприСФмство як збиткове може отримати значну економiю на податкових платежах, якi супроводжують операцiю купiвлi-продажу вiдповiдного обСФкта основних фондiв.
3. Здача в оренду основних фондiв, якi не повною мiрою використовуються у виробничому процесi.
4. Оптимiзацiя структури розмiщення оборотного капiталу (зменшення частки низько лiквiдних оборотних засобiв, запасiв сировини та матерiалiв, незавершеного виробництва тощо). Визначення оптимального обсягу та структури запасiв СФ завданням контролiнгу матерiальних потокiв. При цьому широко використовуСФться так званий АВС-аналiз.
Слiд ураховувати, що надмiрнi запаси зумовлюють не лише зниження лiквiдностi пiдприСФмства, а й додатковi витрати, зокрема складськi чи робочоi сили. Окрiм того, iснуСФ ризик щодо втрати якостi чи знецiнення певних видiв сировини й матерiалiв.
5. Продаж окремих низькорентабельних структурних пiдроздiлiв та обСФктiв соцiального призначення. За рахунок цiСФi операцii пiдприСФмство може отримати iнвестицiйнi ресурси дляя погашення заборгованостi або розширення виробництва. Зауважимо, що в разi продажу основних фондiв (деталей, агрегатiв, демонтованого обладнання) такi операцii пiдляягають оподаткуванню податком на додану вартiсть за ставкою 20%. Згiдно iз Законом Украiни Про оподаткування прибутку пiдприСФмств сума перевищення виручки вiд продажу окремих обСФктiв основних фондiв над iх балансовою вартiстю включаСФться до валових доходiв пiдприСФмства, а сума перевищення балансовоi вартостi над виручкою вiд такого продажу погашаСФться за рахунок прибутку пiсля оподаткування. Балансова (залишкова) вартiсть основних фондiв це рiзниця мiж iх початковою вартiстю та нарахованою сумою зносу.
6. Рефiнансування дебiторськоi заборгованостi це форма реструктуризацii активiв, що полягаСФ в переведеннi дебiторськоi заборгованостi в iншi, лiквiднi форми оборотних активiв: грошовi кошти, короткостроковi фiнансовi вкладення тощо. Одним iз факторiв, якi негативно впливають на фiнансовий стан пiдприСФмств, зокрема на iх платоспроможнiсть, СФ високий рiвень невиправданоi дебiторськоi заборгованостi Погашення такоi заборгованостi СФ важливим резервом вiдновлення платоспроможностi пiдприСФмств, що опинилися у фiнансовiй кризi. Тому санацiйний менеджмент маСФ докласти всiх зусиль, аби використати цей резерв.
До основних форм рефiнансування дебiторськоi заборгованостi належать:
1. Факторинг продаж дебiторськоi заборгованостi на користь факторинговоi компанii чи банку, iншими словами це операцiя з перевiдступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьоi особи iншому кредиторовi (фактору) з попередньою або наступною компенсацiСФю вартостi такого боргу першому кредиторовi.
Згiдно з договором про виконання розрахункових операцiй через факторинг банк може, наприклад, придбати у пiдприСФмства-продавця право вимоги за поставленi товари та наданi послуги, строки сплати за якi минули (прострочена дебiторська заборгованiсть) або за поточними розрахунками. До найважливiших функцiй факторингу належать:
- фiнансування та кредитування: пiдприСФмства поступаються правом на одержання грошових коштiв згiдно з платiжними документами на поставлену продукцiю в обмiн на негайне одержання основноi суми дебiторськоi заборгованостi (за вирахуванням комiсiйноi винагороди факторинговiй фiрмi);
- покриття ризику: ризик неповернення кредиторськоi заборгованостi переходить до фактора;
- управлiння дебiторською заборгованiстю: уся робота зi стягнення заборгованостi переходить до компетенцii фактора.
Розмiр винагороди за факторинговими операцiями залежить вiд ризиковостi операцii., дiючоi процентноi ставки та строкiв настання платежу i становить, як правило, вiд 10% до 20% суми боргу. Перед укладанням угоди фактор перевiряСФ кредитоспроможнiсть боржника. За вiдсутностi прямих фiнансових вiдносин мiж боржником та фактором, кредитоспроможнiсть оцiнюСФться з використанням непрямоi iнформацii, а також iнформацii, наданоi кредитними iнститутами, якi обслуговують боржника.
Згiдно з чинним Законодавством кредитор маСФ повiдомити боржника про свою поступку вимогою, але не зобовязаний надавати останньому угоду мiж початковим кредитором i фактором про поступку вимоги. Проте якщо новий кредитор звертаСФться з претензiСФю та позовом до боржника, вiн маСФ довести, що саме йому початковий кредитор поступився вимогою. Таким доказом СФ письмова угода мiж ним: i початковим кредитором про поступку вимогою.
2. Облiк, або дисконтування векселiв. Змiст цiСФi операцii полягаСФ в тому, що банк, придбавши вексель за iменним iндосаментом, термiново його оплачуСФ предявниковi, а платiж отримуСФ лише з настанням зазначеного у векселi строку погашення. Економiчна сутнiсть операцii дисконтування така: держатель векселя достроково реалiзуСФ його банку, тобто комерцiйний кредит перетворюСФться на банкiвський. За достроковий платiж банк утримуСФ з номiнальноi суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто оплачуСФ вексель за мiнусом знижки. Рiзниця мiж сумою, що ii заплатив банк, придбавши вексель, i сумою, ку вiн отримаСФ за цим векселем у строк платежу, називаСФть