Фiнансова санацiя та стабiлiзацiя дiяльностi пiдприСФмства

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

власника (у нашому випадку держави). Однак насамперед треба розраховувати на власнi можливостi, тобто на внутрiшнi джерела збiльшення вхiдних грошових потокiв.

Першим симптомом фiнансовоi кризи на переважнiй бiльшостi пiдприСФмств СФ зменшення рiвня реалiзацii продукцii. РЖ навпаки, досягнення необхiдного рiвня реалiзацii продукцii СФ головним критерiСФм успiху санацii субСФкта господарювання. У довгостроковому перiодi збiльшення виручки вiд реалiзацii i на цiй основi досягнення прийнятного рiвня прибутковостi СФ головним завданням санацii пiдприСФмства, оскiльки всi короткостроковi заходи щодо полiпшення фiнансового стану пiдприСФмства втрачають сенс, якщо через дефiцити у сферi збуту продукцii пiдприСФмство через деякий час знову стаСФ фiнансове неспроможним. Саме тому заходи щодо активiзацii збутовоi полiтики пiдприСФмства належать до числа найбiльш прiоритетних.

Коли йдеться про мобiлiзацiю внутрiшньовиробничих санацiйних резервiв, аналiзуються всi наявнi можливостi збiльшення виручки вiд реалiзацii продукцii, виробництво i збут якоi СФ предметом дiяльностi пiдприСФмства. Проте малоймовiрно, щоб дii, спрямованi на збiльшення виручки вiд основноi реалiзацii, принесли вiдчутнi результати в короткостроковому перiодi.

Розмiр виручки вiд реалiзацii залежить вiд двох основних факторiв:

1. обсягу реалiзованоi продукцii;

2. цiни одиницi такоi продукцii.

Щоб збiльшити обсяги реалiзацii, слiд максимально активiзувати збутову полiтику пiдприСФмства. Стимулювати збут можна помiрним збiльшенням цiн. Не iснуСФ СФдиних дляя всiх пiдприСФмств рецептiв збiльшення обсягiв реалiзацii. Успiх у цiй справi залежить пiд безлiчi факторiв. Тип санацiйних заходiв у цiй сферi залежить вiд конкретного пiдприСФмства та обраноi ним стратегii маркетингу. У стратегiчному планi менеджмент пiдприСФмства маСФ прийняти рiшення з трьох основних питань.

1. Яка номенклатура продукцii та за якими цiнами пропонуватиметься?

2. Якого обсягу реалiзацii за окремими перiодами пiдприСФмство маСФ намiр досгти?

3. Якою частиною ринку необхiдно заволодiти?

Вiдповiдi на поставленi запитання залежать вiд пiдприСФмницькоi фiлософii субСФкта господарювання, а також вiд того, як спрямована його дiяльнiсть на задоволення певних потреб споживачiв, на забезпечення зайнятостi населення чи на максимiзацiю прибутковостi.

З вiдповiддю на перше питання стосовно номенклатури все зрозумiло це вугiлля марки Кр, який видобуваСФться на шахтi. А от стосовно цiни це питання набагато складнiше.

Зрозумiло, що головним iнструментом маркетингу СФ цiноутворення. Рiшення про змiни цiн слiд приймати на пiдставi поглибленого аналiзу наслiдкiв цих змiн.

Так на перших погляд все зрозумiло треба пiдвищити цiну до рiвня собiвартостi i досягнути рiвня беззбитковостi. Але пiдвищення цiн на вугiльну продукцiю це дуже складна рiч, тому що цiни у цiй галузi промисловостi пiдпорядкованi державi. Вугiльна галузь взагалi СФ стратегiчною галуззю у нашiй краiнi. Пiдвищення цiн на вугiльну продукцiю неминуче приведе до збiльшення цiн на продукцiю, яка виробляСФться з використанням вугiлля це кокс, метал, металевi вироби. Це знизить iх конкурентоспроможнiсть. Тому держава жорстко контролюСФ цiноутворення у цiй галузi виробництва. Але водночас держава не в повнiй мiри компенсуСФ зниження цiни, що й привело до глибокоi фiнансовоi кризи. Тому виникаСФ потреба звернутися до iнших методiв пiдвищення вхiдних грошових потокiв. Одним з таких методiв СФ реструктуризацiя активiв пiдприСФмства.

Ця група санацiйних заходiв повязана зi змiною структури та складу активiв балансу (досить часто цi змiни супроводжуються також змiнами у складi та структурi пасивiв). В рамках реструктуризацii активiв виокремлюють такi види санацiйних заходiв:

1. Мобiлiзацiя прихованих резервiв. Прихованi резерви це частина капiталу пiдприСФмства, що нiяк не вiдбита в його балансi. Розмiр прихованих резервiв на активному боцi балансу дорiвнюСФ рiзницi мiж балансовою вартiстю окремих майнових обСФктiв пiдприСФмства та iх реальною (вищою) вартiстю. Прихованi резерви мобiлiзуються такими заходами:

  • реалiзацiСФю окремих обСФктiв основних та оборотних засобiв, якi безпосередньо не повязанi з процесом виробництва та реалiзацii продукцii (будiвлi й споруди невиробничого призначення, корпоративнi права iнших пiдприСФмств, борговi цiннi папери, нематерiальнi активи, понаднормовi запаси сировини й матерiалiв тощо);
  • РЖндексацiСФю балансовоi вартостi майнових обСФктiв, якi не можна реалiзувати без порушення нормального виробничого циклу (цей метод реструктуризацii активiв не повязаний iз реальним пiдвищенням платоспроможностi, проте може безпосередньо полiпшити кредитоспроможнiсть пiдприСФмства). У разi iндексацii основних фондiв змiнюСФться структура пасивiв (збiльшуСФться статтi Статутний капiтал чи Додатковий капiтал).

2. Використання зворотного лiзингу (господарська операцiя, що передбачаСФ продаж основних фондiв з одночасним зворотним отриманням таких основних фондiв в оперативний або фiнансовий лiзинг). Але ще не розроблена нормативна база щоб дати можливiсть зробити це реально.

Звичайно, у середньостроковiй та довгостроковiй перспективi використовувати основнi фонди, узятi у лiзинг, пiдприСФмству значно невигiднiше, нiж використовувати iх на умовах власностi. Крiм того, у результатi зворотного лiзингу знижуСФться кредитоспроможнiсть пiдприСФ