Філософія кохання у творчості письменників кінця XIX - початку 20 століття
Дипломная работа - Литература
Другие дипломы по предмету Литература
?отребують нічого натомість. І в листі до Д.Батюшкова Купрін стверджує: "Любовь - это самое яркое и наиболее понятное воспроизведение моего Я. Не в силе, не в ловкости, не в уме, не в таланте, но в творчестве выражается иццивидуальность, но в любви" [64, 33].
Письменник змальовує у повісті кохання як величний скарб, який трапляється людям раз на тисячу років. Однак, попри його унікальність ї надзвичайно високий сенс це не почуття, яким обдаровані янголи, а земна пристрасть людей, які страждають і багато чого не розуміють, і врешті приречені на втрату кохання. Ось чому повість Купріна має трагічний характер. Також і тому, що единою запорукою вічного кохання є смерть. А відтак і сильне воно, як смерть. У висвітленні цього парадоксального поєднання письменник по-новому підходить до трактування вічного мотиву, а саме смерть внаслідок кохання не фатальність, її без жодних труднощів можна було уникати, але людина у цьому світі абсолютно самотня і єдиним сенсом життя є кохання; втрачати його через зовнішнє, жорстоке і зверхнє втручання, вона здатна зробити вибір лише на користь смерті. Саме кохання - божественний дарунок, а смерть засвідчує неповторність почуття, без любові немає і не може бути життя.
Отже, "Гранатовий браслет" - прославление большого человеческого чувства, которое выдерживает все испытания, все преграды, торжествует над бедностью, клеветой, безнадежностью, презрением людей. Это глубокая драма невознагражденной любви " [30, 15].
Висновки
В результаті дипломного дослідження ми прийшли до висновку, що у в к.ХІХ-серед.ХХ ст. література дала глибинне висвітлення феномену кохання. Філософія кохання у цей час була і етикою, і естетикою, і психологією, і осягненням божественного. Своє дослідження ми намагалися підвести під філософське підґрунтя. Ми зясували, що на творчість німецького письменника Т.Манна (особливо раннього періоду) великий вплив мала філософія Ніцше та Шоненгауера. Видатні філософи І.Соловйов, Л.Карсавін та В.Розанов представляли собою єдину лінію в російській філософії кохання, що була повязана з захистом індивідуального, особистого кохання, - і це також мало вплив на творчість російського письменника О.І.Купріна. А на творчість англійського письменника Дж.Р.Кіплінга надзвичайно вплинула Індія, що знайшло відображення у його творчості.
В цілому аналіз проблеми трактування кохання дозволяє стверджувати, що неабияке місце у визначенні феномену кохання займала на той час література. Саме воша виступала як носій сучасної освіти, мудрості і гуманності, як засіб зясування співвідношення особистості і суспільства, соціального устрою життя, відношення між представниками різних соціальних верств і культур.
Такі письменники, як Т.Манн, Дж.Р.Кіплінг, О.І.Купрін (у Німеччині, Англії, Росії) створили надзвичайні і по-своєму прекрасні шедеври у змалюванні кохання. Вони у своїх творах піднімали людину до усвідомлення і переживання безкінечного духовного багатства цього почуття (хоча й кожен з письменників робив це по-своєму).
Німецький письменник Т.Манн взагалі тяжів до філософського осмислення дійсності. Це митець філософського складу. Питання життя та смерті, любові та ненависті, здоровя та хвороби, відносність плину часу та здатність людської особистості до перевтілень це ряд тих загальних проблем філософії, які аналізувалися на сторінках творів Т.Манна. Його цікавив внутрішній світ людини, її емоційне та інтелектуальне життя. Митець з великою майстерністю змальовував складні, незвичайні стани людської психіки. Духовне життя його героїв складне та незвичайне. Стихія трагічності є основною емоційною стихією творчості Т.Манна. Ця трагічність присутня у всіх проаналізованих нами новелах про кохання ("Маленький пан Фрідеман", "Луїзхен", Трістан, "Тоніо Kpeгер").
Героїв ранніх новел митця ("Маленький пан Фрідеман", "Луїзхен" переслідують хвороби та слабкість духу, власна нерішучість та безпомічність, що саме і губить їх. Від жорстокості коханих жінок гинуть добрі, але слабкі духом та фізично нездорові пан Фрідеман та адвокат Якобі. А героїні цих новел так і не зуміли оцінити силу їхнього почуття. В новелі Т.Манна "Трістан" тема кохання зявляється лише тоді, кола героїня твору Габріела Клетерян починає виконувати на фортепіано вагнерівського "Трістана". Вплив творчості німецького композитора Вагнера на творчість Т.Маша є очевидною, і ось саме тут звучить "мелодія кохання" - велична, сильна, пристрасна. Лірично, натхненно звучить тема кохання в цій новелі. І хоча вона не є основною, у цьому творі (досить часто ця тема, як і в інших творах Т.Манна, присутня поряд з іншими темами, зокрема темою мистецтва), проте які високі, пристрасні слова звучать у "Трістані". І щось близьке в розумінні кохання російським письменником О.І.Купріним виникає у Т.Манна саме тут. Ще в одній із найбільш музичних та ліричних новел Т.Манна новелі "Тоніо Крегер" зявляється тема кохання, проте не виконує й тут головної ролі. Перед читачами - ніби своєрідні "замальовки-роздуми" про кохання, ліричні, мелодійні, але вже без трагізму, як це було в попередніх новелах Т.Манна.
Складним і багатим є світ оповідань Р.Кіплінга, і в них найяскравіше видно його талант художника, який знав життя і який любив писати тільки про те, що він досконало знає, Індія навчила Кіплінга дивитися на все тверезо і обєктивно, спираючись на власні спостереження. Цю країну він не тільки знав він її любив, прекрасно ро?/p>