Философия нового времени /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
? опираСФться на теорiю силлогiзма.
Основним робочим методом своСФi логiки Бекон рахуСФ iндукцiю. ХарактеризуСФ вiн ii так: тАЬПiд iндукцiСФю я розумiю форму доведення, яка придивляСФться до почуттiв, хотiла б пiзнати iстинний характер речей, прямуСФ до дiй i майже з ними зливаСФтьсятАЭ. Вiн вiдкидаСФ ту iндукцiю, яка як вiн говорить, здiйснюСФться простим перелiченням. Бекон пiдкреслюСФ про необхiднiсть переробити, а точнiше розробити iндуктивний метот тАЬнаукам потрiбнi, такi форми iндукцii, якi проведуть аналiз дослiду i вiдрiзнять один вiд одного експеримент i лиш потiм, коли вiдповiдно виключать i вiдкинуть, прийдуть до кiнцевого висновкутАЬ. Бекон зрозумiв, що недивлячись на бистрий розвиток природничого знання, научний прогрес незадовiльняСФ потреби практики. Наука повинна заволодiти своiм предметом новим способом, i для цього вона потребуСФ нового поняттСФвого апарату, що адекватно вiдображаСФ реальнiсть.
Попри досить помiтну у фiлософii Бекона гуманiстичного-ренесансну лiнiю, саме тут починаСФться панiвне для фiлософii Нового часу тлумачення людини як частини природи, а ii духу (який тлумачиться головним чином як розум) як своСФрiдного механiзму споглядання реальностi (образом якоi виступаСФ природа), призначенного вiдтворити природу, якою вона СФ, дзеркально i тому зрештою нетворчо.
Згiдно з Беконом, тАЬбог створив розум подiбним до дзеркала, здатного вiдобразити увесь свiттАЭ. Звiдси механiчне по сутi уявлення про iстину , як тАЬточнетАЭ вiдзеркалювання предметiв i процесiв природи, а заблудження як створення такоi дзеркальноi тАЬкопiiтАЭ внаслiдок дiяння рiзного роду зовнiшнiх причин. Бекон називаСФ iх iдолами або тАЬпривидамитАЭ (примарами). Таких iдолiв Бекон вирiзняСФ чотири групи:
1. тАЬПривиди родутАЭ, повязанi iз недосконалiстю самого людського розуму; при змалюваннi цього роду привидiв Беконом прямо вказуСФться на механiчний характер розумiння дiйсностi. тАЬРозум людини, читаСФмо у Бекона , уподiбнюСФться нерiвному дзеркалу, але, домiнуючи до природи речей , свою природу вiдображаСФ речi у спотворенному i викривленному виглядi. тАЬПривиди родутАЭ виходять iз недосконалостi людського розуму, яка проявляСФться в тому, що тАЬпропонуСФ великий порядок i рiвновагу в речах, нiж тi, якi в них СФтАЭ. Шлях до подолання тАЬiдолiв роду тАЭ заключаСФться в зрозумiннi цiСФi властивостi людського розуму i послiдовному проведеннi правил новоi iндукцii в процесi пiзнання (це необхiдний, безумовний, основний i самий надiйний засiб для подолання i наступних iдолiв)
2. тАЬПривиди печеритАЭ спотворення, що мають своiм джерелом iндивiдуальнi особливостi (недолiки) розуму iндивiдiв. Цi печери заломлюють i викривляють свiт природи, з одного боку, тому, що кожному належить певна, власна природа, з другого боку, тому, що кожний дiстаСФ рiзне виховання i зустрiчаСФться з iншими людьми. Також тому, що кожний читав лиш певнi книги, а також по iншим причинам такогож роду.
РЖншi два типи входять своiм корiнням в соцiальне життя.
3.тАЭПривиди площiтАЭ породжуються спiлкуванням людей, процес якого навязуСФ iндивiдам тi або iншi помилковi, але такi, що вже стали звичними, уявлення. В характеристицi цього типу iдолiв Бекон приходить до визначеноi степенi розумiння вiдношенням мiж словом i реальнiстю, яку воно означаСФ. Тим самим вiн торкаСФться проблематики, яка дискутуСФться i в сучуснiй теорiii методологii науки. В свiй час вiн немiг прийти до адекватного рiшення цiСФi проблеми.
4. тАЬПривиди театрутАЭ породжуються слiпою вiрою людей у авторитети, старовиннi традицii i гадки.
Пiсля розгляду iдолiв як основних перепон досягнення дiйсного знання Бекон приступаСФ до позитивного викладу свого методу. Цьому присвячена друга книга афоризмiв тАЬНового органонатАЭ.
Вихiдним пунктом дослiдження для Бекона являСФться в тАЬдостатньому i правильному описi природи i експериментiвтАЭ. Однак це описаня являСФться на його погляд таким рiзнобарвним, що розум не може сконденсуватись. Для цього все потрiбно впорядковувати. Бекон складаСФ три основних види таблиць. Перша iз них таблиця позитивних iнстанцiй. Бекон назвав ii таблицею сутностi i наявностi. Таблиця даСФ вiдносно повний огляд основних проявiв дослiджувальних властивостей.
Друга таблиця в певному змiстi протилежна першiй. Це таблиця негативних iнстанцiй, яку Бекон визначаСФ як таблицю вiдхилення i вiдсутностi наявностi. Таблиця сконструйована таким чином, що кожному визначеному достовiрному випадку вiдповiдаСФ (по крайнiй мiрi один) випадок негативний.
Третя iз основних таблиць таблиця степеней, або порiвнянь. Методична цiннiсть цiСФi таблицi в найбiльшiй степенi залежить вiд рiвня чуттСФвого пiзнання i експериментальних методiв, тому тут мiститься найбiльше число неточностей.
Порiвняння даних в цих трьох таблицях, згiдно Бекону, може привести до певних знань, зокрема описаним випадком можуть пiдтверджуватись або не пiдтверджуватись гiпотези, що стосуються цiСФi властивостi. Бекон свiй метод iлюстрував на вивченнi властивостi тепла. Ця iлюстрацiя показала i недолiки цього метода. Не дивлячись на це, заслуга Бекона в тому, що його тАЬНовий органонтАЭ представляСФ першу спробу в фiлософii Нового часу реалiзувати загальний методологiчний пiдхiд до отримання наукового знання, який мав практичне примiнення. Його заслуга в пiдкресленнi значення емпiрii, чуттСФвого пiзнання i експеримента, що повнiстю вiдкидався в бiльшостi випадках схоластичною фiлософiСФю.
2.2. Методологiя Рене Декарта
тАЬОчищеннятАЭ фiлософii вiд гуманiстичноi орiСФнн?/p>