Участь слов’янських народів Австрійської імперії в Європейській революції 1848-1849 рр.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?повідання, запровадження чеської мови у судочинстві та шкільній освіті, вирішення соціальних проблем. Чеські ліберали також висунули ряд своїх вимог. Вони пропонували створити єдиний сейм Чехії, Моравії та Сілезії, надати виборчі права всім верствам населення, скасувати панщину та привілеї шляхти, зрівняти чеську мову з німецькою, встановити свободу друку, зборів та віросповідання, скоротити строк служби в армії, зменшити податки та інше.
19 березня депутація комітету обох партій відвезла до Відня петицію до імператора, яка була складена на Святовацлавській площі. Вона вимагала обєднати чеські коронні землі й створити в Празі спільний становий сейм і уряд; надати всьому населенню рівні з дворянством і духовенством права на представництво у сеймі; забезпечити рівність чехів і німців у адміністративних установах і школах та публічне судочинство; призначати на посади людей, які б володіли чеською та німецькою мовами; ліквідувати рештки феодальних відносин шляхом викупу державою повинностей селян.
В цей час революційні заворушення відбуваються вже не лише у містах (Прага, Брно, Моравська Острава), але й в провінціях. Чеське селянство відмовляється виконувати феодальні повинності.
Реакцією на чеську петицію став оприлюднений 23 березня "Кабінетний лист", який дозволяв використання чеської мови та формування збройних загонів, але відповіді щодо державної єдності чеських земель народ від імператора так і не отримав.
У Празі почалося формування Національної гвардії. Один із її загонів -Академічний легіон - складався зі студентів (за зразком віденських студентів).
Таке становище не могло задовольнити чеське населення. 29 березня Збори Святовацлавського комітету підготували нову петицію і 8 квітня 1884 р. влада мусила погодитись на створення в Празі вищих державних установ Чеського королівства, запровадження широкого виборчого права, визнання рівності чеської і німецької мов. Панщину скасував спеціальний патент від 28 березня.
Це рішення імператора дуже несхвально зустріли німці на чеських землях. Вони взагалі мріяли приєднати чеські та австрійські землі до Німеччини. Для вирішення цього питання до Франкфуртського парламенту було запрошено Ф.Палацького (стояв на чолі ліберальної партії). Але коли він дізнався, що мова піде про створення міцної Німецької імперії, то у відкритому листі до Франкфуртського парламенту заявив, що створення обєднаної Німеччини призведе до розпаду Габсбургської імперії, яка виступає гарантом безпеки всіх народів, що входили до її складу. Така позиція чехів призвела до кінцевого розколу між чехами та німцями Чехії. Відбувається розкол в Національному комітеті: з нього виходять німецькі депутати і після цього, Комітет стає суто чеським органом. ЗО квітня 1848 р. була заснована чеська національна спілка "Словянська липа" (старостою обрано П.І.Шафарика), яка видавала власну газету і виступала проти участі чехів у Франкфуртському парламенті.
Активна підготовка до виборів у Франкфуртський парламент (при чому лише в німецьких округах), а також посилення войовничих настроїв серед прихильників обєднаної Німеччини, спонукали чеських, словацьких, хорватських та інших словянських політиків до згуртування. 2 червня 1848 р. в Празі збирається Словянський зїзд, який був певною альтернативою Франкфуртському парламенту і розглядався як прообраз майбутнього словянського наддержавного союзу.
Програма зїзду передбачала розглянути наступні питання: про значення та взаємовідносини словян в Австрійській імперії; про ставлення словян до інших народів імперії та ін.
Віденський уряд заборонив скликання загальнословянського зїзду, але у Прагу прибуло понад 300 делегатів з різних словянських земель, були представники як ліберальних так і радикальних партій. На зїзді було ухвалено єдиний документ "Маніфест до європейських народів", який являв собою компромісний варіант на основі декількох проектів. Крім загальних прав та свобод в цьому документі проводилася ідея збереження Австрійської імперії у вигляді конституційного союзу рівноправних народів під владою Габсбургів.
Але революційних рух у Чехії не припинявся і 12 червня в Празі раптово спалахнуло повстання. Приводом до якого був вишкіл 40-тисячного гарнізону Праги. Студенти зажадали виведення військ із міста взагалі. Але їм було відмовлено і невдовзі у різних районах Праги відбулися напади вояків на робітників і студентів. У відповідь стихійно почали споруджуватись барикади. Повсталу Прагу підтримало населення передмість і селяни. Повстання загрожувало розповсюдитися на всю Чехію. Налякані перспективою загальної чеської революції, ліберали і консерватори вже 13 червня зробили спробу домовитися з повсталими про припинення боротьби. Робітникам було обіцяно, що військові дії припиняться, якщо вони розберуть барикади і відпустять заручників. Однак домовленості з боку уряду було не дотримано. Городяни знову піднялися на боротьбу. Але в цей час було вже перекрито шлях селянським загонам, які йшли на допомогу повсталим. Місто починають розстрілювати з важких гармат Час було втрачено. І 17 червня повстанці капітулювали.
В результаті цих подій було розпущено Національний комітет і Тимчасову урядову раду, заарештовані відомі політичні діячі і активні учасники національного руху, всі загони громадянського ополчення були розігнані, всі обіцянки, які давав уряд, були забуті. Селянських ватажків також чекали реп