Участь слов’янських народів Австрійської імперії в Європейській революції 1848-1849 рр.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
Революции 1848-1849", "Історія південних і західних словян" тощо. Найбільшої уваги заслуговує фундаментальна праця "Новая история. 4.1. (1640-1870)" під редакцією А.Л. Нарочницкого, де міститься обширний матеріал про участь словянських народів в революції 1848-1849 рр. більшою мірою розповідного характеру. [13]
Після здобуття незалежності Україною розпочався новий етап в розвитку вітчизняної історичної науки, що характеризувався переглядом методики вивчення історичних подій, підходів аналізу джерельної бази та викладу матеріалу. В дослідженнях Ярового В.І., Лаптева Л.П., Бадак А.Н., Войнич И.Е, Волчек Н.М. з нових позицій, з урахуванням нової методологічної бази дається аналіз розвитку словянських народів в Австрійській імперії та їх участі в революції 1848-1849 рр. Вони відрізняються більшою обєктивністю висвітлення подій. Приділяється значна увага аналізу економічних, політичних, національних, навіть релігійних, факторів в Європейській революції. [20;140]
До третьої групи ми відносимо монографії Нормана Дейвіса, Френсіса
Дворника , Еріха Цьольнера , які містять безцінний матеріал щодо участі словянських народів в політичному розвитку Східної Європи, зокрема Австрійської імперії. [17;435]
В процесі роботи над курсовою також використовувалися публікації в історичній пресі, зокрема статті в журналах "Новая и новейшая история", "УІЖ", газеті "історія України"[6;4].
Практичне значення результатів. Дане дослідження може бути використане для підготовки відповідей на семінарських заняттях, для написання рефератів і творчих робіт. До того ж на основі цієї роботи можна буде скласти плани-конспекти уроків з всесвітньої історії під час проходження педагогічної практики в школі. Курсова робота може бути використана як основа для майбутнього дипломного проекту.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. В першому розділі подається характеристика революції 1848-1849 років в австрійській імперії. Другий розділ присвячений аналізу участі словянських народів в революції. Висновки розкривають результати до яких дійшов автор в процесі написання дослідження
Розділ І. Хід і наслідки революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії
В Австрійській імперії протягом усієї першої половини XIX ст., незважаючи на реформи, залежність селян від поміщиків зберігалася повсякчасно. Поміщики мали у своїх володіннях всю повнотою судової і поліцейської влади, збільшували панщину й оброки. Крім поземельного чиншу, селяни несли оброки, численні платежі, повязані з переходом їхнього майна в інші руки, і виконували робот - панщину, а також платили звичайні оброки за право займатися будь-яким ремеслом. Значну частину робочого часу і до двох третин врожаю селяни (у більшості - словян) повинні були віддавати своїм панам, найчастіше іншої національності. Крім цього існували всілякі державні і місцеві податки і збори, що поглинали більшу частину доходу селянина.(у Моравії, наприклад, число різних поборів під час революції 1848 р. доходило до 242). Сильно страждали селяни і від військових постоїв. Голодування і повальні хвороби були звичайними супутниками селянського життя [6;5]
Говорячи про розвиток промисловості, слід зазначити, що паростки капіталістичного способу виробництва зявилися в Австрійській імперії в 20-х роках XIX ст., коли поряд з мануфактурами почали створюватися перші фабрики і заводи, зявилося фабричне виробництво пряжі. У 1841 р. в Австрійській імперії (без Угорщини та італійських провінцій) нараховувалося вже більше 900 тис. механічних веретен. З 1831 по 1842 р. кількість завезеної в Австрію бавовни збільшилося в три рази, а готової пряжі - у десять разів. Розвивалися виробництво ситцю, бавовнопрядильне, важка промисловість.[3;75]
Столиця держави, Відень, була великим торгово-промисловим центром. Переважне значення тут мало виробництво предметів розкоші, готового плаття, дорогих текстильних товарів.
Положення робітників Австрійської імперії було досить важким. Перехід від ручної праці до фабричного виробництва призводив до швидкої пауперизації трудового населення, до поступового вимирання від голоду цілих селищ ручних прядильників і ткачів. Результатами економічного розвитку Австрії в 30-40-х роках XIX ст. стали убогість, дитяча смертність, різке погіршення фізичного стану робітників, ремісників, селян. Населення країни знаходилося в умовах подвійного, а для більшості трудящих і потрійного гноблення - феодальної, капіталістичної експлуатації і національного безправя.
Незважаючи на те, що буржуазія Австрії в 30-40-х роках XIX ст. швидко збагачувалася, проте вона була незадоволена як загальним напрямком внутрішньої і зовнішньої політики, так і економічною політикою уряду. Митна політика уряду позбавляла австрійських промисловців необхідної їм сировини. Крім того, Австрійська імперія не ввійшла в створений Пруссією Митний союз, що послабило її звязки із сусідніми державами і сприяло розвиткові контрабанди.
Особливо згубною була заборонна політика уряду для Угорського королівства, перетвореного в аграрний придаток до західних частин Габсбурзької імперії, майже зовсім відрізаний від зовнішнього світу. Угорщина була позбавлена власної національної промисловості [12;17].
До кінця 40-х років в Австрійській імперії різко посилилося невдоволення народних мас, а також опозиційні настрої торгово-промислової бур