Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Киiвський нацiональний економiчний унiверситет iменi В. Гетьмана
Кафедра стратегii пiдприСФмств
Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства
Киiв - 2009
ЗМРЖСТ
Вступ
Роздiл 1. Поняття та структура iнтелектуального капiталу пiдприСФмства
Роздiл 2. Методичнi пiдходи до оцiнки iнтелектуального капiталу пiдприСФмства
Роздiл 3. Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
У сучасному свiтi вiдбуваються важливi економiчнi трансформацii, повязанi з iнтенсифiкацiСФю накопичення i використання iнтелектуального капiталу. На вiдмiну вiд попереднього перiоду, коли визначальними факторами розвитку були матерiально-речовинний i фiнансовий капiтали, iнтелектуальний капiтал набуваСФ все бiльшого значення. Як випливаСФ з робiт багатьох вчених-економiстiв, iнтелектуальний капiтал СФ стратегiчним фактором економiчного розвитку.
У макроекономiчному аспектi iнтелектуальний капiтал у процесi економiчноi глобалiзацii став головним чинником, який визначаСФ мiiе краiни у новiй економiцi. На макрорiвнi реалii сучасних економiчних процесiв такi, що пiдприСФмство вже не може забезпечувати iстотнi конкурентнi позицii на ринку тiльки за рахунок матерiальних i фiнансових ресурсiв. Успiх фiрми все бiльшою мiрою залежить вiд ii iнтелектуальних можливостей, якi втiлюються у процесi виробництва та реалiзацii нових товарiв, створеннi додаткових фiнансових потокiв.
Через те що концепцiя iнтелектуального капiталу почала формуватися порiвняно недавно наприкiнцi 90-х рокiв XX ст., важливiша науково-практична проблема ефективного управлiння iнтелектуальним капiталом на рiвнi пiдприСФмства, окремi аспекти якоi дослiджували такi вiдомi фахiвцi, як Т. Стюарт, Л. Едвiнсон i М. Мелоун, Е. Брукiнг, Я. Берсуцький, РЖ. БулСФСФв, Ф. РДвдокимов, М. Лепа, Л. Саломатiна, А. Кабанов, В. НейСФнбург, А. КозирСФв, М. Бендiков, РД. Джамай, А. Воронкова, О. Бандирська, А. Ступницький, РД. Панченко, Н. Казакова, залишаСФться неопрацьованою. Дотепер СФ невирiшеними основнi завдання: формування механiзму управлiння iнтелектуальним капiталом, визначення критерiiв i розробка методiв оцiнки ефективностi управлiння цим ресурсом. Крiм того, потребуСФ подальшого дослiдження сама концепцiя iнтелектуального капiталу, його визначення як економiчноi категорii, аналiз структури.
Обмiрковуючи все вищесказане, я обрала таку тему курсовоi: Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства.
ОбСФктом дослiдження роботи СФ
Предметом дослiдження СФ|зявляСФться,являСФться| економiчний змiст iнтелектуального капiталу пiдприСФмства та управлiння ним.
Теоретичне значення роботи полягаСФ в пошуках пiдходiв щодо управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства.
Основнi завдання:
- проаналiзувати поняття та структуру iнтелектуального капiталу;
- дати характеристику основним методичним пiдходам до оцiнки iнтелектуального капiталу;
- скласти пiдходи щодо управлiння iнтелектуальним капiталом.
Робота складаСФться з вступу, трьох роздiлiв, висновку, списку використаних джерел та додаткiв.
РОЗДРЖЛ 1. Поняття та структура iнтелектуального капiталу пiдприСФмства
Становлення економiчних знань у розвинених краiнах Заходу у 90-тi роки XX ст. привернуло увагу дослiдникiв до категорii iнтелектуального капiталу як однiСФi iз системоутворюючих категорiй, породжених новим постiндуcтрiальним суспiльством. Загальновизнано, що iнтелектуальна, науково озброСФна праця, яка базуСФться на знаннях, творчi здiбностi працiвникiв, iх професiйна квалiфiкацiя, права на дизайн, патенти, торгiвельнi знаки та iнформацiйнi структури стають першоосновою та рушiйною силою виробництва в iнформацiйну епоху. Впровадження у науковий ужиток поняття iнтелектуальний капiтал стало вiдображенням принципово нового пiдходу до аналiзу ринкових вiдносин, конкурентних переваг та лiдерства пiдприСФмств, заснованих на ефективному використаннi унiкальних за своСФю природою нематерiальних чинникiв, здатних привести в дiю механiзм iнновацiйного розвитку.
ВважаСФться, що термiн "iнтелектуальний капiтал" вперше використав у 1969 р. вiдомий американський дослiдник Дж.К. Гелбрейт. Водночас глибокi теоретико-методологiчнi дослiдження цiСФi економiчноi категорii були започаткованi наприкiнцi XX ст. у працях Л. Едвiнссона, Т. Стюарта, М. Мелоуна, Д. Даффi, Т. Фортьюна, П. Салiвана, Л. Прусака, Д. Клейна, Б. Брукiнга, Л. Хiроякi та iн. Однак новизна та складнiсть цiСФi проблеми зумовили неоднозначнiсть та суперечливiсть наявних пiдходiв до визначення сутностi та структури iнтелектуального капiталу. У сучаснiй економiчнiй лiтературi можна виокремити такi пiдходи до аналiзу сутностi iнтелектуального капiталу:
визначення iнтелектуального капiталу через розкриття його структури (iнтелектуальний капiтал як СФднiсть людського i структурного капiталiв; сума нематерiальних активiв фiрми; сукупнiсть людського та машинного iнтелектiв);
визначення iнтелектуального капiталу через аналiз його призначення, тiСФi специфiчноi ролi, яку ви вiдiграСФ у процесi суспiльного вiдтворення (iнтелектуалi ний капiтал як формалiзов