Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ний капiтал пiдприСФмства скоро стане головним критерiСФм оцiнки наших компанiй i закладiв, тому що лише вiн здатен вiдобразити динамiку органiзацiйноi стiйкостi i процесу створення цiнностей. Тiльки вiн придатний для оцiнки сучасного виробництва, яке змiнюСФться так швидко, що робити висновки про його вартiсть можна лише з урахуванням таланту його робiтникiв, iх вiдданостi справi та якостi знарядь працi, якi вони.
На думку провiдних захiдних дослiдникiв, важливим показником, який вiдображаСФ перетворення iнтелектуального капiталу в провiдний ресурс постiндустрiальноi економiки СФ "знаннСФiнтенсивнiсть" яка вимiрюСФться вiдсотковою часткою квалiфiкованих робiтникiв у структурi зайнятого населення. Перехiд вiд капiтало- та працемiстких галузей до науко- та iнтелектуальних виробництв характеризуСФться зростанням частки витрат на iнформацiю та знання у собiвартостi бiльшостi видiв продукцii. [1;55]
ОднiСФю з цiкавих спроб виявити специфiчну роль iнформацii, знань та iнтелекту в забезпеченнi передумов економiчного зростання розвинених краiн у другiй половин. XX ст. стало здiйснене вiдомим американським М. Фрiдменом дослiдження так званого гуманiтарного виокремлення таких специфiчних його ознак:
- неможливостi обмiну або замiни матерiальними активами
- Значнi труднощi у переведеннi в лiквiдну грошову форму;
- нерозвиненiсть ринку;
- зростання витрат на формування.
Ще СФ багато досить цiкавих визначень та поглядiв на iнтелектуальний капiтал. Так, Е. Брукiнг ототожнюСФ його з нематерiальними активами, якi слугують пiдТСрунтям iснування та конкурентних переваг пiдприСФмства. Ключовими складовими СФ людськi активи (знання, досвiд, творчi здiбностi та iн.), iнтелектуальна власнiсть, iнфраструктурнi й ринковi активи. В. РЖноземцев вважаСФ, що iнтелектуальний капiтал це iнформацiя i знання, якi вiдiграють роль колективного мозку, що акумулюСФ знання працiвникiв, iнтелектуальну власнiсть, нагромаджений досвiд, органiзацiйну структуру, iнформацiйнi мережi, iмiдж пiдприСФмства. Б. ЛеонтьСФв пiд iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства розумiСФ вартiсть усiх наявних iнтелектуальних активiв, включаючи iнтелектуальну власнiсть, природнi та надбанi розумовi здiбностi й навички, а також нагромадженi бази знань i кориснi вiдносини з iншими субСФктами; тобто йдеться про бренд, клiСФнтуру, фiрмове найменування, канали збуту, лiцензii, та iншi угоди, тощо. [12;16]
Дослiдження iнтелектуального капiталу проводилися у шведськiй страховiй компанii Scandia починаючи з 1991р.
У 1993 1995 рр. були опублiкованi звiти цiСФi компанii щодо визначення вартостi iнтелектуального капiталу та етапiв управлiння ним, а саме:
- iнiцiацii (етапи усвiдомлення органiзацiСФю потреби вивчення iнтелектуального капiталу, виявлення та iдентифiкацii повязаних з цим проблем);
- вимiру (етап розробки системи показникiв вимiру iнтелектуального капiталу);
- лiдерства (етапу приведення дiяльностi на всiх рiвнях у вiдповiднiсть до новоi стратегii, яка враховуСФ iнтелектуальний капiтал);
- технологiй (етапу розвитку iнформацiйних технологiй, комунiкацiй, покликаного покращити використання iнтелектуального капiталу);
- капiталiзацii (етапи використання пакета органiзацiйних технологiй як обСФктiв iнтелектуальноi власностi, що уможливлюСФ вихiд на ринок);
- майбутнього (заключний етап ревiзii задiяного iнтелектуального капiталу з метою подальшого розвитку та впровадження iнновацiй, викликаних змiною господарювання).
Важливою складовою проведеного в тАЬScandiaтАЭ дослiдження стала також розробка програмного забезпечення тАЬDolphinтАЭ, покликаного моделювати рiзнi iенарii розвитку компанii на основi вiдстеження звязку мiж стратегiчними цiлями i основними показниками.
У процесi еволюцii теорii iнтелектуального капiталу сформувались рiзнi пiдходи до його структурування. Наприкiнцi 80-х рокiв ХХ ст. вiдомий захiдний дослiдник К.-Е. Свейбi, який ототожнював iнтелектуальний капiтал з нематерiальними активами фiрми, виокремив у iхнiй структурi такi складовi:
- iндивiдуальну компетентнiсть (умiння, досвiд, освiту, соцiальнi навички та моральнi цiнностi персоналу);
- внутрiшню структуру органiзацii (цiлi, завдання, моделi, технологii, структуру, внутрiшнi мережi, неформальнi органiзацii, культуру);
- зовнiшню структуру органiзацii (звязки i взаСФмовiдносини iз замовниками, постачальниками, конкурентами, торговельнi марки, репутацiю).
У серединi 90-х рокiв ХХ ст. британський дослiдник А. Брукiнг виокремив у структурi iнтелектуального капiталу такi елементи:
- активи ринку нематерiальнi активи, повязанi з обмiнними операцiями, що визначають становище фiрми на ринку.
- активи iнтелектуальноi власностi захищену законом iнтелектуальну власнiсть компанii.
- активи iнфраструктури iнтелектуальнi активи, якi використовуються компанiСФю.[1;71]
Класифiкацiя видiв iнтелектуального капiталу пiдприСФмства подана в рис.1.1.
iнтелектуальний капiтал -
Рис.1.1 Класифiкацiя видiв iнтелектуального капiталу пiдприСФмства
Найчастiше у структурi iнтелектуального капiталу пiдприСФмства виокремлюють:
Людський капiтал здатнiсть пропонувати клiСФнтам новi рiшення. Накопиченнi та втiленi знання, навички, досвiд, зд