Управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
i, процедури, якi при включеннi до господарського обороту приносять дохiд.
РОЗДРЖЛ 2 Методичнi пiдходи до оцiнки iнтелектуального капiталу пiдприСФмства
iнтелектуальний капiтал
Знання, як повiтря його не можна торкнутися, але без нього не прожити, iнформацiйнi ресурси та знання часто важать для компанii набагато бiльше, нiж ii матерiальнi та фiнансовi активи. Саме тому класифiкацiя й оцiнка iнтелектуального капiталу потребують уваги менеджерiв i власникiв та допомагають приймати своСФчаснi рiшення щодо керування iнформацiйними потоками. Оскiльки на сьогоднi ще не iснуСФ СФдиного методу числового вимiрювання iнтелектуального капiталу, варто розглянути кiлька пiдходiв до його оцiнювання.
В деякiй економiчнiй лiтературi пропонуються три пiдходи до оцiнки iнтелектуального капiталу, що ТСрунтуються на кiлькiснiй оцiнцi капiталу: ринковiй, дохiднiй та витратнiй. Вартiсть iнтелектуального капiталу пiдприСФмства оцiнюСФться на пiдТСрунтi рiзницi мiж його реальною та ринковою вартiстю, як цiна акцii, помноженоi на число акцiй, i звiтними фiнансовими активами.
П. Страссман запропонував оцiнку вартостi iнтелектуального капiталу на основi iнформацiйноi продуктивностi або вiддачi на iнформацiйний менеджмент. Але цей пiдхiд важко застосувати на практицi за причини складностi виокремлення витрат на знання та iнтелектуальнi зусилля менеджменту: переговори, планування, укладання контрактiв ,наради та iншi iз суми загальних витрат.
Заслуговують на увагу розробленi методи оцiнки iнтелектуального капiталу Т. Стюарта на баз спiвставлення середньорiчного доходу на капiтал компанii з нормалiзованим середньогалузевим доходом на капiтал та А. Пулик на базi вартостi, доданоi iнтелектуальним капiталом.
Методологiчною основою пропонованих теорiй оцiнки iнтелектуального капiталу СФ сформульованi принципи його дослiдження як цiлiсноi системи, якi базуються на загальнонаукових положеннях системного аналiзу, теорiй систем, iснуючих iнструментальних методах та економiко-математичних моделях.
Для оцiнки iнтелектуального капiталу найчастiше користуються чотирма групами методiв.[6;76] До них належать:
- методи прямого вимiрювання;
- методи оцiнки ринковоi капiталiзацii;
- методи оцiнки вiддачi активiв;
- методи бальноi оцiнки.
Та проаналiзувавши та узагальнивши лiтературнi джерела i досвiд господарювання, видiлилися та сформулювалися такi елементи оцiнки iнтелектуального капiталу: людський, органiзацiйний та iнтерфейсний капiтал.
Рiвень iнтелекту працiвникiв звичайно оцiнюСФться показниками IQ (iндивiдуальним та середнiм по пiдроздiлу або органiзацii). Знання, навички, досвiд персоналу можна оцiнити кiлькiсними показниками рiвня освiти, квалiфiкацii, виробничого стажу (загального i вiдповiдно до профiлю дiяльностi пiдприСФмства) тощо. Для iхньоi оцiнки доцiльно використовувати також якiснi показники, наприклад, досвiд роботи в зарубiжнiй фiрмi ,досвiд виготовлення продукцii на експорт, проходження курсiв пiдвищення квалiфiкацii. Досить важко оцiнити кiлькiсно моральнi цiнностi i культуру працi, вони пiдлягають в основному в наявностi претензiй i позовiв з боку споживачiв. Непрямим чином iх можна якiсно оцiнити такими показниками, як поведiнка на роботi й у побутi, обовязковiсть у вiдносинах з колегами та дiловими партнерами, органiзацiя робочого мiiя i т.д. Перелiченi показники характеризують переважно ресурсну частину людського капiталу, iх доцiльно порiвнювати з аналогiчними показниками лiдерiв ринку або галузi.
Добротна конструкторська, технологiчна, експлуатацiйна, ремонтна та iнша документацiя, якою володiСФ пiдприСФмство, свiдчить про високий рiвень органiзацiйного капiталу, особливо коли це стосуСФться сучасноi конкурентноспроможноi продукцii, що маСФ попит на ринку. Для оцiнки можуть бути використанi як кiлькiснi показники, визначуванi здебiльшого непрямим методом, та якiснi, що встановлюють рiвень якостi документацii методом експертноi оцiнки.
Права власностi на патенти, промисловi зразки, ноу-хау, товарнi знаки свiдчать про високий рiвень органiзацiйного капiталу i ступеня його правовоi захищеностi. Тут же доцiльно використовувати вартiсну оцiнку: витратний метод, метод доходiв, метод аналогiй, визначення ринковоi вартостi.
Рiвень оснащеностi сучасними засобами комунiкацii та звязку можна оцiнити шляхом порiвняння з кращими пiдприСФмствами й органiзацiями на ринку або галузi.
З огляду на зростання ролi iнформацii та знань як джерела i засобiв соцiально-економiчного розвитку, окремо розглянемо показники iнформацiйного оснащення.
ПХп = 1 - РЖр / РЖз , ПВп = РЖр / РЖр.з , (1)
де ПХп похибка пошуку; РЖр обсяг виданоi релевантноi iнформацii; РЖз загальний обсяг виданоi iнформацii; ПВп повнота пошуку; РЖр.з обсяг релевантноi iнформацii в загальнiй ii сукупностi. [13;22]
Величини РЖр, РЖз, РЖр.з можуть вимiрюватися кiлькiстю документiв або стандартних одиницях (байт, кбайт, Мбайт, ГбайттАж)
Для оцiнки iнформацiйного оснащення рекомендуСФться використовувати такi показники: [13;24]
- коефiцiСФнт повноти iнформацii (Кпв), що розраховуСФться як вiдношення обсягу наявноi iнформацii до загального обсягу iнформацii, необхiдноi для ухвалення обТСрунтованого рiшення;
- коефiцiСФнт точностi iнформацii (Кт), що розраховуСФться як вiдношення обсягу релевантноi iнформацii до загального обсягу наявноi iнформацii;
- коефiцiСФнт суперечливостi iнформа?/p>