Управлiння вибором напрямкiв iнновацiйного розвитку пiдприСФмств
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Рекомендацii з вибору напрямкiв розвитку за сферою iх застосування
Широкомасштабне i комплексне використання напрямкiв iнновацiйного розвитку вимагаСФ значних, перш за все фiнансових ресурсiв. Тому в умовах обмежених ресурсiв для вибору найбiльш прийнятного напрямку iнновацiйного розвитку для конкретного пiдприСФмства iснують рекомендацii, побудованi на основi вiдповiдностi напрямку (залежно вiд сфери iх застосування) основним економiчним результатам (табл. 2.2).
Використання рекомендацiй допомагаСФ конкретизувати ВНРЖР залежно вiд очiкуваних результатiв. Наприклад, якщо пiдприСФмство маСФ на метi збiльшення продуктивностi працi, то його iнновацiйний розвиток повинен бути спрямований на впровадження новоi технiки i технологii, нових методiв органiзацii виробництва, маркетингу, системи управлiння. Зрозумiло, що це спричинить досягнення й iнших важливих економiчних результатiв: скорочення тривалостi виробничого циклу, бiльш ефективне використання ресурсiв, збiльшення прибутку.
Таблиця 2 - Рекомендацii з вибору напрямкiв розвитку за сферою iх застосування [5]
Напрямок iнновацiйного розвитку
Основнi економiчнi результатизбiльшення прибуткузбiльшення продуктивностi працiскорочення тривалостi виробничого циклуефективне використання ресурсiвПродуктовийТехнологiчнийРинковийОрганiзацiйно-управлiнськийРесурсний
Модель вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку
Викладенi пiдходи до ВНРЖР дозволяють побудувати модель вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку (рис. 3). Вiдповiдно до поданоi схеми особа, що ухвалюСФ рiшення (керiвник пiдприСФмства чи окремого його структурного пiдроздiлу) на основi вiдповiдноi iнформацii, що надходить iз зовнiшнього середовища (стан ринку, дii конкурентiв, потреби споживачiв, правове регулювання i т.д.) та внутрiшнього середовища (виробничi можливостi, технiчна база, збутова полiтика, квалiфiкацiйний потенцiал персоналу пiдприСФмства i т.д.), використовуючи створенi критерiальну та методичну бази (iнструментарiй), обираСФ напрямок iнновацiйного розвитку. Зворотний звязок мiж iнформацiйною, критерiальною та методичною базами показуСФ можливостi iх уточнень, узгоджень, необхiднiсть виникнення яких повязана з особливостями управлiння ВНРЖР, викладеними вище.
Ухвалюючи рiшення щодо вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку, особа повинна керуватися пропозицiями, якi надходять вiд спецiалiстiв i безпосереднiх учасникiв iнновацiйного процесу, враховувати iнтереси та прiоритети виробникiв, постачальникiв, iнвесторiв, робiтникiв, споживачiв, суспiльства, звертати увагу на минулий досвiд реалiзацii напрямкiв iнновацiйного розвитку, а також своСФчаснiсть вибору саме цього напрямку.
Тема 3. Критерii i методичнi основи вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку пiдприСФмств
тАЬПлощинитАЭ вибору альтернативних напрямкiв iнновацiйного розвитку
Ухвалення ефективних управлiнських рiшень щодо вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку вимагаСФ наявностi критерiальноi бази, до якоi повиннi входити критерii для оцiнки альтернативних варiантiв на кожному етапi ВНРЖР. Виходячи з цього, формування критерiальноi бази для оптимiзацii ВНРЖР повинно вiдображати специфiчнi особливостi поетапного ухвалення рiшення, а також ураховувати тАЬплощинитАЭ вибору альтернативних напрямкiв iнновацiйного розвитку[20]:
для однорiдних варiантiв (тобто якщо необхiдно визначити прiоритетний варiант iнновацiйного розвитку з декiлькох однотипних, наприклад, альтернативних однотипних продуктових напрямкiв). Такий тип ВНРЖР спостерiгаСФться найчастiше в умовах господарськоi дiяльностi пiдприСФмства;
для рiзних сфер застосування (наприклад, якщо пiдприСФмство вибираСФ мiж органiзацiйно-управлiнським напрямком i ринковим). Такий тип ВНРЖР також спостерiгаСФться часто, але передбачаСФ значну кiлькiсть ускладнень, повязаних з незiставнiстю напрямкiв;
у межах однiСФi класифiкацiйноi групи (див. попередню тему).
Методологiчний пiдхiд до попереднього вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку пiдприСФмства у площинi однiСФi класифiкацiйноi групи
Вибiр напрямкiв iнновацiйного розвитку вiдбуваСФться на основi вiдповiдностi iх певним чинникам (критерiям), основними серед яких СФ:
- цiлi та iнновацiйнi орiСФнтири пiдприСФмств;
- достатнiсть ресурсноi бази (iнтегральна оцiнка достатностi фiнансових коштiв, матерiальних ресурсiв, персоналу, iнформацii;
- рiвень конкурентоспроможностi;
- ставлення до ризику особи, що ухвалюСФ рiшення.
На основi видiлених критерiiв у додатку Б подано методологiчний пiдхiд до попереднього вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку i таблицю, що його реалiзуСФ.
Даний пiдхiд дозволяСФ здiйснити попереднiй вибiр напрямкiв iнновацiйного розвитку серед альтернативних на першому етапi вибору (аналiз вiдповiдностi внутрiшнiх можливостей розвитку зовнiшнiм та визначення можливих шляхiв приведення iх у вiдповiднiсть) за критерiями: цiлi пiдприСФмства iнновацiйнi орiСФнтири достатнiсть ресурсноi бази рiвень конкурентоспроможностi пiдприСФмства ставлення до ризику особи, що ухвалюСФ рiшення. Слiд пiдкреслити, що в даному випадку альтернативними СФ напрямки що входять до площини однiСФi класифiкацiйноi групи (тобто однорiднi для даноi однiСФi класифiкацiйноi ознаки