Управлiння вибором напрямкiв iнновацiйного розвитку пiдприСФмств
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
дей та обТСрунтування з технiчноi та економiчноi точок зору доцiльностi iх реалiзацii, якi допомагають у поставленнi реалiстичних, чiтких цiлей i завдань iнновацiйного розвитку.
З цiСФю метою практика господарювання розвинутих компанiй свiту доводить необхiднiсть застосування методу функцiонально-вартiсного аналiзу.
ВНРЖР залежить вiд зовнiшнiх та внутрiшнiх економiчних умов господарювання пiдприСФмства.
Тому на етапi iх аналiзу, метою якого СФ пошук сфер i способiв реалiзацii потенцiалу пiдприСФмства з метою забезпечення умов тривалого виживання на ринку i подальшого розвитку, доцiльним СФ застосування методiв стратегiчного аналiзу [8, 17]:
- SWOT аналiз. БазуСФться на зiставленнi ринкових можливостей i загроз (зовнiшнСФ середовище) iз сильними i слабкими сторонами дiяльностi пiдприСФмства (внутрiшнСФ середовище). У результатi видiляють варiанти розвитку субСФкта господарювання, переважно тi, для реалiзацii яких СФ зовнiшнi i внутрiшнi можливостi;
- STP аналiз. За його допомогою визначають цiльовi дiлянки ринку (сегменти чи нiшi), на яких конкретне пiдприСФмство зможе реалiзувати своi порiвняльнi переваги i нiвелювати вiдноснi недолiки (вiдносно конкурентiв);
- GAP аналiз. ДаСФ можливiсть на основi дослiдження фактичних i потенцiйних потокiв прибутку вiд виробництва i реалiзацii рiзних видiв продукцii видiлити прогалини ринку (тАЮgартАЭ англiйською мовою), якi можна заповнити новою продукцiСФю;
- стратегiчна модель Портера. ДозволяСФ виявити й оцiнити конкурентнi переваги конкретних пiдприСФмств чи видiв дiяльностi в залежностi вiд частки ринку, яку вони займають, i рiвня iхньоi рентабельностi. На пiдставi цього здiйснюСФться вибiр стратегiй розвитку;
- матриця Бостонськоi консультативноi групи. З ii допомогою, зiставляючи вiдомi чи прогнозованi частки ринку i темпи iх зростання, для кожного з видiв продукцii субСФкта господарювання оцiнюють ефективнiсть iхнього виробництва i реалiзацii i визначають варiанти стратегii подальшого розвитку;
- матриця "Мак Кiнсi Дженерал Електрик". На пiдставi зiставлення привабливостi фактичних чи можливих ринкiв i конкурентоспроможностi конкретних видiв дiяльностi видiляють тi з них, розвивати якi найбiльш доцiльно.
РЖнформацiю для аналiзу й ухвалення ефективних управлiнських рiшень щодо оцiнки ступеня вiдповiдностi внутрiшнiх можливостей розвитку зовнiшнiм, а також для початку роботи над наступною iнновацiСФю одержують у ходi ринкових дослiджень.
Беручи до уваги той факт, що виявлення можливих альтернатив розвитку та iх оцiнка СФ однiСФю з функцiй економiчного прогнозування [11], то для вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку на етапi критерiальноi оцiнки i попереднього вибору перспективних напрямкiв можна використовувати методи економiчного прогнозування з урахуванням специфiчних особливостей iнновацiйного процесу (зокрема, експертнi та ймовiрнiсно-статистичнi методи).
Загалом вибiр напрямку iнновацiйного розвитку за своСФю методологiчною сутнiстю подiбний до розроблення iнновацiйноi стратегii. Виходячи з цього, для вибору напрямкiв iнновацiйного розвитку доцiльним СФ застосування методичних пiдходiв, якi використовуються при розробленнi iнновацiйноi стратегii. РЖснують [1] рiзнi моделi розроблення стратегii, якi вiдображають методи вибору стратегii стосовно освоСФноi продукцii на основi зiставлення ступенiв потенцiалу диференцiацii та висоти подоланих барСФрiв для доступу в галузь; вибору iнновацiйноi стратегii на основi зiставлення ступенiв конкурентноi та технологiчноi позицiй, використання Бостонськоi матрицi портфеля продукцii (зiставлення частки ринку та темпiв розвитку галузi), використання методики подолання технологiчних розривiв.
Для оцiнки ефективностi реалiзацii продуктового напрямку iнновацiйного розвиту в умовах обмежених виробничих ресурсiв доцiльним СФ застосування методики, що ТСрунтуСФться на порiвняннi рiзницi мiж цiною iнновацiйноi продукцii та змiнними витратами на ii виробництво (за рахунок неi компенсуються постiйнi витрати та створюСФться прибуток) у розрахунку на одиницю виробничих ресурсiв.
Особливостi управлiння вибором напрямкiв iнновацiйного розвитку
Особливостями управлiння ВНРЖР, якi слiд ураховувати при виборi напрямкiв iнновацiйного розвитку, СФ [9, 10, 18]:
- наявнiсть достатньо високого рiвня ризикованостi. ПроявляСФться у низькому рiвнi успiшно реалiзованих нових iдей (вiдповiдно до оцiнок спецiалiстiв iз 100 нових iдей успiшно реалiзуються близько 2 [10]); значнiй кiлькостi дослiджень та розробок, що не потрапляють на ринок (за даними американського економiста Е. Менсфiлда, 60% наукових дослiджень та розробок, що проводились 120 американськими промисловими компанiями). Крiм того, освоСФна продукцiя не витримуСФ технiчних та ринкових випробувань, досить часто реальнi витрати на дослiдження перевищують запланованi (в 1,7-5,2 разу), а також фактичнi термiни перевищують намiченi (на 2-5 рокiв) [10];
- з одного боку, iснуСФ необхiднiсть у стимулюваннi генерацii iдей, а з iншого у систематичнiй оцiнцi шансiв на досягнення успiху до початку стадii розроблення;
- оцiнка перспектив iнновацiйного розвитку ускладнюСФться вiдсутнiстю достовiрноi iнформацii (тобто iснуСФ певна невизначенiсть) в отриманнi позитивного результату;
- обовязковим СФ якнайбiльш повне використання iнтелектуального потенцiалу пiдприСФмства;
- неминучiсть значних змiн у структурi пiдприСФмства;