УПА у боротьбi на два фронти
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?б здавити дiяльнiсть ОУН-Бандери та лiквiдувати УПА, але теж, щоб знищити будь-який прояв украiнського патрiотизму i волi до незалежностi. РЖ так, наприклад, нiмцi розстрiляли 200 осiб у Нiкополi у лютому 1942 року, 120 осiб у Кiровоградi в сiчнi 1943 року, 483 особи в Славоградi в березнi 1943 року. Встановивши у жовтнi 1943 року надзвичайнi суди в Галичинi, за кiлька мiсяцiв нiмцi засудили на смерть i стратили, за неповними пiдрахунками, 1.6тис. украiнських патрiотiв. Пiд час проти повстанських операцiй нiмцi нищили украiнськi села, часто разом з мешканцями. Наприклад, вони знищили у вереснi 1942 року село Кортелiси разом з 3тис. мешканцями, яких замкнули в церквi й iнших будинках i село запалили. Ця сама доля зустрiла село Малин у липнi 1943 року, де страчено 740 мешканцiв, та багато iнших сiл Украiни. Але теж i нiмцi зазнавали дошкульних втрат. Сотнi нiмцiв, цивiльних i вiйськових, гинули вiд куль украiнських нацiональних повстанцiв i членiв руху Опору. За неповними даними, пiд час боiв у липнi, серпнi i вереснi 1943 року на Волинi УПА втратила 1,3тис. воякiв i старшин убитими i раненими, а нiмцi понад 3тис.; у жовтнi i листопадi УПА втратила 414 осiб, а нiмцi понад 1,5тис. [5, 984-985]. Виходячи з таких позицiй, керiвництво нацiоналiстичним рухом намагалося порозумiтися навiть з радянськими партизанами. Зокрема, пiд час рейду зСФднань пiд командуванням С. Ковпака повстанцi пропустили iх через свою територiю i намагалися проводити серед ковпакiвцiв агiтацiю, закликаючи останнiх переходити до УПА. Кожна зi сторiн перетягувала ковдру на себе, проте узгоджених спiльних дiй УПА i радянських партизанiв проти гiтлерiвцiв не було. Згодом радянськi партизани, враховуючи зростаючу силу Червоноi армii, почали утверджувати себе як представники радянськоi влади. Це спричинило до боротьби мiж загонами партизанiв та пiдроздiлами УПА. Заручниками цього протистояння часто ставало мирне населення. Як влучно зазначаСФ iсторик i дослiдник В. Косик одним iз завдань радянських партизанiв на Волинi була боротьба проти украiнського нацiоналiзму. За украiнськими джерелами, радянськi загони, що прийшли з пiвночi, проводили каральнi заходи проти украiнських сiл, якi вони вважали не дружнiми. Вiддiли УПА вступали в боi, щоб обмежити чи не допустити проникнення радянських партизанiв. Цi боi особливо розгорнулися у жовтнi 1943 року. Великi боi точилися в багатьох районах Волинi, де проникнення радянських загонiв iнодi було важко виявити, зокрема, коли цi загони видавали себе за украiнських повстанцiв. У жовтнi й листопадi 1943 р. УПА провела 47 боiв проти нiмцiв i 54 боi проти радянських партизанiв. [3, 50].
РОЗДРЖЛ 2. ОУН-УПА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПРЖ ВРЖЙНИ
Разом з тим як змiнювалися подii на фронтi i в самих краiнах учасниках, змiнювалася i ситуацiя в самому осередку сил украiнських повстанцiв. На початку вiйни ОУН виступала на боцi нiмецьких вiйськ, але згодом змiнили своi позицii. У звязку iз змiною загрози для вiдновлення украiнськоi самостiйноi держави, УПА починаСФ боротьбу iз двома агресорами одночасно. У цiй вiйнi на два фронти, ОУН-УПА стала тiСФю силою, яка взяла весь удар на себе, i перетворилася на жалюгiдних зрадникiв-колаборацiоналiстiв, хоча вони намагались добитися кращого майбутнього для наступних поколiнь украiнцiв.
УПА опинилася у складнiй ситуацii i тому, оунiвцi вважали, що настав час активно включитися в боротьбу за украiнськi землi. Серед мiiевого населення було розгорнуто масову пропагандистську кампанiю пiд антирадянськими, анти нiмецькими та антипольськими гаслами iз закликами до створення незалежноi соборноi Украiни. Лави УПА почали швидко зростати за рахунок масового припливу добровольцiв. Водночас здiйснювалися широкi мобiлiзацiйнi заходи: створювалася мережа старшинських i пiд старшинських курсiв, збиралася зброя, за рахунок реквiзицiй у мiiевого населення закладалися бази продовольства, проводилося бойове навчання повстанцiв. Лiдери ОУН вважали, що нiмцi рано чи пiзно пiдуть з Украiни i треба завчасно пiдготуватися до боротьби з ворогами, якi залишаться, а це насамперед, радянська влада i польський нацiоналiстичний рух. [3, 50].
На РЖРЖРЖ Надзвичайному Великому Зборi ОУН-Бандери було обговорено ситуацiю, звязану з поворотом росiйсько-радянськоi окупацii i намiченоi форми проти неi. Але боротьба проти нiмцiв продовжувалася далi. Тому, що нiмцi часто висилали проти украiнських повстанцiв вiддiли, що були сформованi з колишнiх полонених Червоноi армii рiзних нацiональностей, Головне командування УПА провело серед тих частин пропагандистську анти нiмецьку акцiю, закликаючи iх переходити на бiк повстанцiв. Таким чином влiтку 1943 року почали творитися iз цих воякiв-перебiжчикiв нацiональнi вiддiли при УПА i одночасно виникло питання унормування спiвпрацi з iншими народами та дальшоi боротьби. Цi справи стали предметом нарад РЖ Конференцii поневолених народiв Схiдноi РДвропи й Азii, яка вiдбулася за iнiцiативи УПА i ОУН-Бандери в листопадi 1943 року. Але 6-го листопада 1943 року радянська армiя вже зайняла Киiв i близько пiдiйшла до Житомира i теренiв дiяння УПА. Посуваючись на захiд i на пiвдень, фронт роздiлив цi терени на двi частини i цим самим частина вiддiлiв УПА розпочала боротьбу з вiддiлами НКВС i Червоноi армii, тодi як друга частина УПА продовжувала боротьбу проти нiмецького окупанта i радянських партизан. На початку лютого 1944 року радянська армiя зайняла Луцьк, 15-го квiтня Тернопiль, 27-го липня Львiв, 6-го серпня Дрогобич. У сiчнi 1944 року УПА зводить бiй з нiм