УПА у боротьбi на два фронти
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?ходила в плани нiмцiв, що вбачали в Украiнi завойовану росiйсько0радянську територiю. Я. Стецько i С. Бандера були заарештованi i вiдправленi у концтабiр, а територiя Галичини i Волинi була передана пiд юрисдикцiю нiмецького тилового командування. Врештi-решт, стало очевидним, що нiмцi не бажають визнавати незалежнiсть Украiни, оунiвцi створили розгалужену пiдпiльну мережу, що охопила не тiльки мiста i села Захiдноi Украiни, а й Надднiпрянськоi, зокрема у Днiпропетровськiй областi, на Киiвщинi, у Донбасi. Пiдпiльники налагодили чiткий звязок мiж обласною, мiською, районними i мiiевими групами, дотримуючись разом з тим сувороi конспiрацii. Було органiзовано видання нелегальноi лiтератури, листiвок, виготовлення пiдроблених документiв. РЖснувала мережа конспiративних квартир i будинкiв. Була створена служба безпеки (СБ), що боролися проти агентiв гестапо i провокаторiв. Оунiвцi мали надiю, що вiйна послабить i Нiмеччину, i Радянський Союз, i вони не зможуть перешкоди вiдродженню украiнськоi державностi.[2, 475-476]. Як зазначав пiзнiше сам Бандера: При пiдготовi вiдновлення самостiйноi украiнськоi держави проти волi Нiмеччини передбачалося такий розвиток i враховано нiмецькi репресii. Отже йшлося про те, хто, який полiтичний чинник виступатиме як вiдповiдальний, з усiми наслiдками цього. Треба було виступати з вiдкритим шоломом. Коли не було змоги в данiй ситуацii зброСФю оборонити украiнську державнiсть, то було конечно, щоб тi, хто ii очолили, не ховались нiяким способом i не зреклися ii пiд жодним тиском. Революцiйна ОУН вважала, що мусить взяти на себе вiдповiдальнiсть i обовязок вiдстояти перед свiтом i перед ворогом право i волю украiнського народу. Зроблено все так, що на Органiзацii зосередилася вiдповiдальнiсть, слiдом за цим i всi репресii ворога, спрямованi проти украiнськоi держави, впали на ОУН, яка була загартована i пiдготована до боротьби, а не на iншi украiнськi полiтичнi чинники[1, 647-648].
Нiмцi зрозумiли, що ОУН-Бандери творить, або намагаСФться опанувати створену у мiстах i селах мiлiцiю з метою приготовити зародок нацiональноi армii, тому вони зарядили ii роззброСФння, а на ii мiiе почали творити полiцiю пiд iхнiм безпосереднiм контролем i командуванням. Агiтацiя на всiх зайнятих нiмцями теренах Украiни i заколоти ОУН-Бандери значно посилилися у вереснi 1941 року. 15-го вересня нiмцi провели масовi арешти членiв i прихильникiв ОУН-Бандери по всiй Украiнi i на емiграцii. Десятки i сотнi украiнцiв опинилися у тюрмах i концтаборах. Вiд тодi почалися постiйнi репресii й арешти у широких розмiрах. Одночасно збiльшуються в Украiнi терористичнi акцii проти окупацiйноi влади. Наприклад, 19-го вересня загинув у Львовi вiд куль атентатника офiцер полiцii М. Сендега. У вiдплату нiмцi розстрiляли 30, а за украiнськими даними 100 закладникiв. Масовi арешти членiв ОУН-Бандери не спричинили припинення дiяльностi цiСФi пiдпiльноi органiзацii У вереснi 1941 року ОУН-Бандери постановила на I Конференцii видавати нелегальну пресу, розгорнути проти радянську i проти нiмецьку пропаганду, боротися проти надмiрних контингентiв, ховати перед нiмцями майно, посилити пропагандисько-розяснювальну пiдготовку до активноi боротьби з нiмецьким окупантами, збирати i магазинувати зброю, переводити вишкiл провiдних кадрiв. У жовтнi i листопадi пiдпiльна дiяльнiсть ОУН-Бандери поширюСФться на дальшi райони Центральних i Схiдних земель Украiни. Нiмцi вважають цю дiяльнiсть пiд кожним оглядом небезпечною. У жовтнi заарештовано у КиСФвi керiвника похiдноi групи ОУН-Бандери Центр, Миколу Лемика. Наслiдки дiяльностi ОУН-Бандери такi, що, як стверджуСФ звiт про подii на зайнятих територiях СРСР з 5-го листопада 1941 року, серед населення окремих околиць зменшилось бажання працювати i зросло незадоволення розпорядженнями нiмцiв. Щоб за всяку цiну зламати дiяльнiсть ОУН-Бандери, окупацiйна влада переводить постiйнi арешти. Тому, що ця органiзацiя готуСФ повстання, полiцiя безпеки видаСФ 25-го листопада розпорядження арештувати всiх ii активiстiв в Райхкомiсарiатi Украiни i пiсля допитiв розстрiляти як грабiжникiв. З другого боку, нiмцi переслiдували всякий прояв звичайного украiнського патрiотизму, який не мав нiчого спiльного з пiдпiльною революцiйною дiяльнiстю. Прикладом цього СФ масовi арешти у наслiдок вiдзначення трагедii Базару в листопадi 1941 р., тодi було арештовано 721 украiнцi, мiж якими були члени обох ОУН.[5, 978-979].
У листопадi 1941 р. каральнi органи нацистiв одержали наказ заарештувати i таСФмно без суду страчувати членiв ОУН (Б). Пiд репресii пiдпали не тiльки бандерiвцi, а й мельникiвцi (за намагання розгорнути дiяльнiсть Украiнськоi нацiональноi ради). Наприкiнцi 1941 р. керiвництво ОУН (Б) проголосило курс на боротьбу з гiтлерiвцями. У сiчнi 1942 р. на нелегальне становище перейшли мельникiвцi. Ситуацiя в Украiнi загострилася, нiмцi заборонили дiяльнiсть украiнськоi мiлiцii Полiська Сiч. Цi формування були органiзованi на Волинi у серпнi 1941 р. Т. Бульбою-Боровцем. На початку вiйни загони бульбiвцiв боролися з роздрiбненими частинами Червоноi армii, яка вiдступала. Проте виконавши свою мiсiю, бульбiвцiв виявилися непотрiбними нiмецькiй окупацiйнiй владi й остання наприкiнцi 1941 р. поставила питання про роззброСФння i лiквiдацiю Польськоi Сiчi. Але бульбiвцiв не пiдкорилися нiмцям, розосередивши своi загони по лiсах. Полiську Сiч було перейменовано на Украiнську повстанську армiю (УПА), хоча вона не вiдповiдала критерiям армiйських формуван