Умови виникнення контркультури у ХХ ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вµiв професiйного художника на художнСФ виробництво. Необхiдно змiнити структуру зайнятостi, щоб у кожного зявилося досить вiльного часу для того, щоб спробувати своi сили в художнiй творчостi. Художня творчiсть, - пише Дюфрен, - не повинне розумiтися вiдповiдно до моделi, пропонованоi самими художниками. Варто прийняти, визнати й поважати, не роблячи протиставлення iз традицiСФю й сформованими нормами, такi види творчостi, якими зайнята дiлянка, що облаштовуСФ свiй, садiвник, що прикрашаСФ своСФ житло жiнка, аматор-живописець, поп-музикант
Дюфрен вважаСФ за необхiдне зберегти свiдчення про iнституцiональне минуле мистецтва, але додати iм новi якостi. Наприклад, музеi могли б стати майстернями й центрами, використовуваними поза комерцiйними циклами. Збережеться й необхiднiсть навчання навичкам творчоi дiяльностi, але воно в набагато бiльшому ступенi, чим зараз, буде самонавчанням. Тi, хто захоче стати професiйним живопиiем, зможуть це зробити лише за умови, що вони не будуть орiСФнтованi на офiцiйну iСФрархiю мистецтв, у якiй СФ подiл на вищi й нижчi його види. РДдиним критерiСФм смаку стане насолода, неодомашнене, неповажне й нескромне задоволення, при якому кожний вiдчуСФ себе вiльним взяти це задоволення там, де вiн його знайде.
У руслi контркультури й лiворадикальних iдеологiй народжувалося думка про те, що художня творчiсть повинна бути уплетене в побут i повсякденне життя всiх людей, незалежно вiд iхньоi професiйноi приналежностi. Контркулътура побачила у творчостi початок, що здатний повернути людинi втрачений смак до задоволення, дати йому нове вiдчуття життя, допомогти самоiдентифiкуватися, тобто знайти самого себе, усвiдомити своСФ людське достоiнство. Фактично мова йшла про розмивання професiйних критерiiв у художнiй творчостi, про iсторично необхiдне перетворення в художника кожноi людини у звязку з кiнцем художнiх професiй. Очевидно, що вiдмова вiд професiйноi творчостi на користь неспецiалiзованоi повсякденностi стала одним iз програмних пунктiв контркультурноi художньоi iдеологii.
Вивчення повсякденностi стало закономiрним наслiдком тенденцii, що позначилася в гуманiтарних науках, до розширення знань про механiзми соцiокультурноi й iсторичноi детермiнацii людського буття. Але сам iнтерес до теми повсякденностi в значнiй мiрi був iнiцiйований нонконформiстськими художнiми iдеологiями й прагненням iнтелектуалiв реалiзувати себе в рiзних сферах творчоi дiяльностi, не будучи зайнятими в них професiйно. У контекстi iдеологiчноi установки контркультури на спонтанне самовираження, не сковане нормативними й iнституцiональними рамками. Теоретично обТСрунтовувався й креативний потенцiал неспецiалiзованоi повсякденностi, у якiй можна побачити новi продуктивнi ресурси культури.
ЛРЖТЕРАТУРА
1.Франция глазами французских социологов. М.: Наука, 2006.
2. Социология контркультуры: инфантилизм как тип мировосприятия и социальная болезнь / Под ред. Ю.Н. Давыдова. -М.: Наука, 1990.
3. Мяло К.Г. Проблеми романтичноi свiдомостi в молодiжноi контркультурi 60-х рокiв // Культура й iдеологiчна боротьба. -К., 1999.
4. Худавердян В.Ц. Современные альтернативные движения: молодёжь Запада и новый иррационализм. -М.,2003.
5. Рейч Ч. Молодая Америка // Мировая экономика и международные отношения. 1971. № 10.
6. Соболь О.Н., РДрмоленко А.Н. Неоконсервативна революцiя: гасла й реальнiсть. -К., 2005.