УКРАРЗНСЬКЕ ДРЖЛОВЕ укр
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
мiна термiнiв розмовними словами.
Релiгiя, церква
Обслуговування релiгiйних потреб людей, суспiльства
Монолог
Релiгiйнi вiдправи, проповiдi, молитви, "Бiблiя", церковнi книги, молитовники, требники.
Небуденна урочистiсть, пiднесенiсть
Церковна термiнологiя i слова символи; непрямий порядок слiв у реченнi та словосполученнi;
значна кiлькiсть метафор, алегорiй порiвнянь;
наявнiсть архаiзмiв.
РЖснуСФ й таке поняття як авторський стиль або iндивiдуальний. Чи кожна людина маСФ цей iндивiдуальний стиль усного чи писемного мовлення? Звичайно, нi.
РЖндивiдуальнi риси стилю формуються лише в тих, хто постiйно маСФ справу з писемним чи усним публiчним мовленням, - пише твори, статтi, доповiдi, лекцii, бере участь у дискусiях. У такоi людини виробляСФться своя манера викладу, свiй "почерк" i неповторнi iнтонацii, свiй пiдхiд до вiдбору й упорядкування фактiв, до використання досвiду попередникiв i сучасникiв, своСФрiдне користування скарбами загально рiдноi мови, своi засоби впливу на аудиторiю - свiй iндивiдуальний стиль. Така людина завжди прагне дати власну й оригiнальну концепцiю дiйсностi. Як писав РЖ. Франко, "правдивi, великi поети нiхто не подiбний один до одного, кожний маСФ щось свого, осiбного... те, що з власноi душi, з власного чуття вносить у свою поезiю i в суспiльнiсть". "Образ автора" впiзнаСФться з першого слова, з першого абзацу. Творча особистiсть такого мовця надаСФ його стилю своСФрiднi, неповторнi риси науковоi або художньоi оригiнальностi.
Завдання.
1. Виразно прочитайте текст. Простежте, якими мовними засобами створюСФться непiдробний комiзм, iскристий дотеп, що характернi для творчостi РЖ.П.Котляревського. Зясуйте цi мовнi засоби.
В тiм городi жила Дiдона,
А город звався Карфаген.
Розумна панi i моторна,
Для неi трохи сих iмен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита.
Бiдняжка - що була вдова;
По городу тогдi гуляла,
Коли троянцiв пострiчала,
Такi сказала iм слова:
"Вiдкiль такi се гольтiпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходцi-бурлаки?
Куди, прочани, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
РЖ хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!"
(РЖ .Котляревський)
2. Подумайте i скажiть, яку стилiстичну роль виконують у текстi слова "любив", "кохав".
Однi залюбленi в старi листи.
Тi - в музику. А тi - в рудi томища.
Таке життя...
А вiн любив мости.
О, не любив - кохав,
А може, й вище!
Б.Олiйник.
3. ОбТСрунтуйте, до яких функцiональних стилiв належать поданi тексти, визначивши особливостi використаноi авторами лексики, фразеологii, виразових засобiв.
РЖ. ТОВ "Вiрга" Керуючому вiддiленням У крсоцбанку М.Суми вул.Кiрова, 12 Укрсоцбанку м.Суми
№15/2 вiд 15.09.98р. Проценку М.Г.
Просимо Вас надати довготермiновий цiльовий кредит у сумi 10000 (десять тисяч) гривень на придбання обладнання для переробки овочiв.
Комплект потрiбних документiв додаСФться:
1. Договiр на купiвлю обладнання;
2. Технiко-економiчне обгрунтування повернення кредиту.
Директор товариства (пiдпис) Т.С.Бутко
II. Поля вже спали, але й вони, залитi жовтою i водночас ледь-ледь голубуватою повiнню, нiби усмiхались крiзь сон. У повiтрi немов плавав найперший вербовий пилок - той, коли дерево ще не одцвiтаСФ, й од того пилку, здавалось, повiтря маСФ пригiрклий вербовий смак, й густе воно вiд нього й пахне. Праворуч у темрявi причаiвся лiс, низько припав, розпластавшись над самою землею, а мiж дорогою й лiсом слалась лугова низинка, на якiй ген-ген вгадувалось чорне око озерця. Лiворуч позавмирали горби - i я пригадав, якi вони лiтнього дня: захаращенi густою пшеницею, стебла якоi переплетенi берiзкою, в розсипищах дикого польового квiту, з зотлiлим од спеки повiтрям, з погрозливим гурчанням бджiл... (РД.Гуцало).
III. Люба мамочка! Пишу до тебе, сидячи на балконi. З цього ти бачиш, що у нас не холодно. Але ця благодать почалася тiльки з учорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось. Вiтри такi, що в буквальному значеннi цього виразу стрiхи зривало.
На РДкатеринiнськiй вулицi зiрвало i розметало виставку фотографа i острiху одноi дачi я сама бачила, як другого дня цiле дворище тiСФi дачi було встелене залiзними листами; у мене на балконi перекинуло геть залiзну лавку; в одному мiii розбило огорожу садову; у Розумовоi геть вирвало з одвiркiв i в хату так навiяло, що Льоня зовсiм простудився. Кипарис, що росте збоку мого вiкна, нахилявся так, що закривав середнi шибки вiкна. Море було страшне. Це була така грандiозна картина хаосу, що я, певне, нiколи ii не забуду. (За Лесею Украiнкою.)
IV. Зветься рiка з давнiх-давен Россю. Може, тому, що води своi збирав по росинцi з навколишнiх лук. У Рось вливаСФться рiчка Росава, а в неi ще менша Росавка, ледь помiтна у чорноземних просторах. РД ще й Роська... Мовознавцi давно звернули увагу на це рясне, i гiлками-словами i складами-листочками, дерево, що росте з глибин прасловянських говiрок. А географи, простеживши течiю ii вод вiд самого Днiпра до малесенькоi Росавки, позначили ii тоненькою волосинкою на картi. ВСФться ця блакитна смужка