УКРАРЗНСЬКЕ ДРЖЛОВЕ укр
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
овлення всiх, хто користуСФться украiнською мовою як засобом спiлкування, полягаСФ; в тому, щоб досконало знати мовнi норми i дотримуватись iх.
Запитання
1. Якi функцii мови в життi людини та суспiльства?
2. Назвiть урядовi документи, що надали украiнськiй мовi статусу державноi.
3. Хто з вчених науково обгрунтував походження мови?
4. Дайте визначення поняття "лiтературна мова", "мовна норма".
5. Якi двi форми сучасноi украiнськоi лiтературноi мови ви знаСФте?
Зясуйте iх особливостi та значення для суспiльства.
Завдання
1. Прочитайте текст Статтi 10-i Конституцii Украiни. Зясуйте змiст поняття державна мова. Пояснiть, яких мовних норм треба дотримуватись, щоб грамотно писати слова, пiдкресленi в текстi.
Стаття 10
Державною мовою в Украiнi СФ украiнська мова.
Держава забезпечуСФ всебiчний розвиток i функцiонування украiнськоi мови в усiх сферах суспiльного життя на всiй територii Украiни,
В Украiнi гарантуються вiльний розвиток, використання i захист росiйськоi, iнших мов нацiональних меншин Украiни.
Держава сприяСФ вивченню мов мiжнародного спiлкування.
Застосування мов в Украiнi гарантуСФться КонституцiСФю Украiни та визначаСФться
законом.
2. Прочитайте тексти i назвiть тему, що обСФднуСФ iх в одне цiле. З поданих текстiв випишiть приклади орфографiчних та граматичних норм, Усно обТСрунтуйте вживання роздiлових знакiв.
Украiнська земля, як доводять археологiчнi розкопки, була заселена з найдавнiшого часу, ще з часiв палеолiту, цебто старшоi камяноi доби. Киiв постав ще з початком людського життя на Днiпрових пагiрках; на його о теренi знайдено найдавнiшi слiди людського життя в Схiднiй РДвропi. Днiпро(Бористен) з глибокоi давнини був головною торговельною дорогою. Вiн маСФ широку систему допливiв, сам простий, спокiйний, тому дуже надавався на водний шлях, i Киiв став його найкращим пристанком при а рiзних зносинах.
Археологiя й мовознавство тепер сильно розвинулися, й вони освiтили початки украiнського народу й його мови ще в доiсторичних часах. Археологiя показала, що на наших землях, пiдбиваючи пiд себе тубiльну люднiсть, жило багато рiзних народiв, напр. кiмерiйцi ( 1000 лiт до Христа), скити (VРЖРЖ ст. до Хр.) сармати (IV- III вiки до Хр.), роксолани чи алани, готи (П-Ш в, по Хр.), гуни (РЖV-V вiки)), болгари, авари. Народи цi позоставили на наших землях, а також у нашiй мовi багато своiх слiдiв. Цим пояснюСФться, що дуже багато, понад 600 рiзних топографiчних назв, напр. рiчок, пагоркiв осель i т. iн. походження -готських, сарматських, аланських i iн.
Уже з 4-го вiку по Христi безперечно вирисовуСФться перед нами украiнський народ (М.Грушевський: РЖсторiя Украiни - Русi, РЖ., 15), а вже з 4-го вiку бачимо його зовсiм ясно. Так званих антiв, що жили по берегах Чорного моря, наука сприймаСФ за предкiв украiнцiв, i дають уже грецькi джерела УРЖ-го вiку.
(РЖ.ОгiСФнко)
Слово "украiна" в старовину визначало попросту пограниччя". За часiв великого князiвства киiвського XII вiку ми знаходимо, наприклад, згадку про "украiну" галицьку, точнiш - галицько-волинську, на гюграниччi областi смоленськоi (див. РЖпатський лiтопис пiд роком 1189), й одночасно зустрiчаемо звiстку, пiд 1187-им роком, про "украiну" надднiпрянську, лiвобiчну; теперiшню Полтавщину. Пiсля татарськоi руiни ХТО вiку пiд "украiнок))" малоруси розумiли переважно самiсiнькi, землi днiпрового степового пограниччя (Украiна Лiвобiчна й Украiна Правобiчна). РЖ 3 ХУ-ХУРЖ вiку тут розвивалося козацтво, i тодi територiя Украiни" значно поширилася як по лiвому, так i по правому боцi Днiпра Пiд кiнець XVI вiку козаччина Украiни, цебто Надднiпрянщини, зробилася висловником нацiональних iдеалiв малоруського народу, а в ХУЛРЖ- XIX вiцi нова малоруська лiтература пiшла з тiСФi знов - таки козацькоi Украiни. Котляревський, Гулак -Артемовський, Квiтка - Основяненко, Шевченко й iншi талани лiтературно розробили живу малоруську мову своiх мiiевостей, - i вона, мова "властиво украiнська", лягла в основу лiтературноi мови геть-усiх малорусiв, хоч би якими малоруськими нарiччями та говiрками вони говорили. Геть-усi нацiонально свiдомi малорусиi, чи то росiйськi пiдданi, чи австрiйськi, од Кавказу до Карпат, по волi позвикали звати себе украiнцями i теперечки дуже не люблять, як iх стороннi люди, за старою звичкою, все ще взивають малорусами.
(А Кримський).
Украiнська мова СФ спадкоСФмицею мов ще тих словянських племен, що населяли територiю сучасноi Украiни - полян, древлян, сiверян, тиверцiв, угличiв та iн. Минули довгi iсторичнi етапи формування регiональних мовних утворень, перiоди iнтеграцii триторiальних дiалектiв у живу давньоруську мову киiвського зразка, розквiту усномовноi та писемноi культури Киiвськоi держави, доки витворилася давньоукраiнська лiтературна мова. РЖсторiя ii формування та становлення охопила кiлька вiкiв i залишила нащадкам багато писемних памяток свiтського та релiгiйного характеру: лiтописи, повчання, сказання, "Слово...", збiрники, проповiдi, iсторичнi проповiдi, вiршi, драми, iнтермедii. грамоти, мiськi ратушнi книги, акти, унiверсали, послання, трактати, поезiю та художню прозу.
Давнiй перiод украiнськоi мови породив багатющий украiнськiй фольклор:
iсторичний, обрядовий, календарний, соцiаль