УКРАРЗНСЬКЕ ДРЖЛОВЕ укр
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ноi композицii: початок (шанобливе звертання); головна частина (змiст листа); кiнцiвка (пiдсумок написаного); iнодi постскриптум (Р.8. - приписка).
ПоСФднання елементiв художнього, публiцистичного та розмовного стилiв.
са 0
й 6
0-0
Офiцiйно-дiловi стосунки в державно-му полiтичному, громадському й економiчному життi, законодавствi, у сферi управлiння адмiнiст-ративно-госпо-дарсь-кою дiяльнiстю.
Регулювання дiлових стосункiв та обслуго-вування потреб людей у вiдповiдних ситуацiях; здiйснення управлiнськоi дiяльностi.
Монолог (дiалог)
Закони, укази, постанови, статут, ухвала, акт, лист, довiдка, протокол, iнструкцiя, реклама, доручення, характеристи-ка, скарга, наказ тощо.
Нейтральний тон викладу змiсту лише у прямому значеннi;
офiцiйний характер;
поСФднання точностi та ясностi з лаконiчнiстю, стислiстю i послiдовнiстю викладу фактiв;
документальнiсть, наявнiсть реквiзитiв;
висока стандартизацiя вислову, вживання усталених одноманiтних мовних зворотiв;
сувора регламентацiя тексту, для чiткоi органiзацii текст подiляСФться на параграфи, пункти, пiдпункти;
адреснiсть;
тематична обмеженiсть; повторнiсть.
Використання суспiльно-полiтичноi та адмiнiстративно-канцелярськоi термiнологii, спецiальноi фразеологii;
вiдсутнiсть авторськоi мовноi iндивiдуальностi та емоцiйностi, експресивноi лексики;
синонiмiя зведена до мiнiмуму i не викликаСФ двозначностi сприймання;
велика питома вага розщепленого присудка;
наявнiсть безособових i наказових форм дiСФслiв теперiшнього часу iз значенням позача-совостi, постiйностi дii;
вживання складних речень iз сурядним i пiдрядним звязком, простих поширених речень.
а
Е
|
i
>>
с
Громадсько-полiтична, суспiльно-виробнича, культурно-освiтня дiяльнiсть, навчання
Обговорення i пропаганда думок, переконань, iдей, теорiй та активна агiтацiя за втiлення iх у повсяк-деннi
Монолог (дiалог)
Виступ, дискусiя, публiцистична стаття, фейлетон, памфлет, нарис, iнтервю, огляд, репортаж i т.д.
Доступнiсть мови i формулювань;
ПоСФднання логiчностi доказу i полемiчностi викладу;
широке використання художнiх засобiв, точних найменувань, дат, подiй, мiiевостi, учасникiв, висловлення наукових положень i фактiв з емоцiйно-експресивною образнiстю;
низки яскравих засобiв позитивного чи негативного авторського тлумачення.
Синтез елементiв наукового, офiцiйно-дiлового, розмовного й художнього стилiв;
насичення суспiльно-полiтичними, соцiально-економiчними термiнами, гаслами, закликами;
використовуСФться багатозначна лексика, емоцiйно-офiцiйнi слова, експресивнi сталi словосполучення, пери- фрази;
уживання у переносному значеннi наукових, спортивних, музичних, вiйськових та iнших термiнiв;
вирiшальне значення мають афористичнi, iнтригуючi заголовки;
використання iншомовних суфiксiв -iст (-ист, -атор, -ацiя), префiксiв псевдо-, нео-, супер-, iнтер- та iнших; Складних речень ускладненого типу, риторичних питань, вигукiв.
Мистецтво, культура, освiта
РЖнформацiйна, естетична функцii, вплив на розум, почуття i волю читачiв за допомогою художнiх образiв, формування переконання
Монолог
Повiсть, оповiдання, новела, байка, мемуари, роман, казка, драма, трагедiя, комедiя, мелодрама, водевiль, поезiя, поема, балада, пiсня, елегiя, гiмн, епiграма, ода, усмiшка
Образнiсть; поетич-
ний живопис словом; естетика мовлення; екс-персiя як iнтенсивнiсть вираження; зображувальнiсть; конкретно-чуттСФве живописання дiйсностi; вiдсутня певна регламентацiя використання засобiв; вiдсутнi приписи; субСФктивiзм розумiння i вiдображення
Наявнiсть рiзноманiтноi лексики (конкретно-чуттСФвоi, емоцiйно-експресивноi); запровадження авторських новотворiв; введення iсторизмiв, архаiзмiв, дiалектизмiв, жаргонiзмiв зi стилiстичною метою; вживання дiСФслiвних родових форм ; використання рiзноманiтних типiв речень, синтаксичних звязкiв; представленi всi стилiстичнi фiгури
Побут,
сiмя, виробництво
Засiб впливу, невимушеного спiлкування, обмiн думками, судженнями, почуттями; зясування виробничих i побутових стосункiв
Дiалог
Усна форма спiлкування;
неофiцiйнiсть; невимушенiсть; спонтаннiсть; безпосередня участь;
несловеснi засоби (паузи, iнтонацiя, логiчний наголос, тембр, сила голосу; позамовнi чинники (рухи, поза, жести, мiмiка);
емоцiйнi реакцii; можливiсть уточнити незрозумiле
Вживання емоцiйно-експресивноi та зменшено-пестливоi лексики;
Речення простi, переважно короткi; використання дiСФслiв з дво-ма префiксами (попо-, пона-, поза-); використовуються фразеологiзми, фольклоризми, дiалектизми, просторiчна лексика, скороченi слова, вигуки i т.д.; за