Украiнська повстанська армiя i збройнi формування ОУН у Другiй свiтовiй вiйнi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
дiють вояки. Не враховувати, що серед украiнцiв, (особливо вихiдцiв iз захiдних областей) було поширене намагання ухилитися вiд призову до Червоноi армii, неможливо. Так, наприклад, у ходi мобiлiзацii з 25 квiтня по 2 травня 1944 р. по Тернопiльськiй областi ухилилися вiд мобiлiзацii й втекли в лiси 2551 чоловiк.49 Подiбне спостерiгалося й у iнших областях. З 3 по 14 травня 1944 р. в 7 сiльських районах на Станiславщинi та в м. Коломия ухилилося вiд призову до Червоноi армii 5915 чоловiк.50
Розумiючи, що дiюча армiя не пристосована для антипартизанських дiй, партiйне та воСФнне керiвництво СРСР вже в березнi 1944 р. надiслало в Захiдну Украiну для боротьби з УПА спецiально навченi вiйська НКВС. Весною 1944 р. на територiю Волинськоi, Рiвненськоi, Львiвськоi, Тернопiльськоi, Станiславськоi та Чернiвецькоi областей прибуло кiлька стрiлецьких дивiзiй НКВС, 15 бригад, 3 пiхотнi та один кавалерiйський полки загальною чисельнiстю 26304 чоловiк. Невдовзi проти УПА було кинуто один танковий батальйон 2-i мотострiлецькоi дивiзii (22 танки) i 5 бронепоiздiв (з 7700 чоловiк особового складу).51
Одна з перших сутичок мiж повстанцями й внутрiшнiми вiйськами вiдбулася 18 сiчня 1944 р. у Броненському лiсi. Сотня пiд командуванням "Ворона" змушена була вiдступити в лiси за р. Случ. У районi Гурбенських лiсiв на Кремянеччинi вiйська НВКС замкнули в кiльце частини УПА - "Пiвнiч" пiд командуванням "Ясеня" (куренi "Сторчака", "Мамая", "Дика", "Дока", "Довбенка", "Бувалого", "Шума", "Залiзняка", сотню "Ваньки") загальною чисельнiстю 5000 чоловiк.52 Вранцi 23 квiтня пiдроздiли НКВС атакували бази УПА в селах Антонiвка-Забара, Андрушiвка, Обчiв. Пiд натиском переважаючих сил НКВС упiвцi вiдступили на лiнiю Майданськi гори - Гурби - Мости - Святе - Мiшаниця - Обчiв. Наступного дня, пiсля генерального наступу зСФднань НКВС, iм у кровопролитному бою вдалося зайняти Гурбенську гору. Вцiлiлi залишки повстанських куренiв вiдiйшли. Оцiнки втрат обох сторiн в рiзних публiкацiях мають значну розбiжнiсть. Автори "РЖсторii Украiнського вiйська" та П. Мiрчук наводять такi цифри: загинуло 80 повстанцiв, потрапило в полон понад 200. Втрати вiйськ НКВС - 800 чоловiк. За радянськими даними, вбито 2018 бiйцiв УПА, захоплено в полон 1570.53
Двомiсячнi впертi боi з переважаючими силами вiйськ НКВС спричинили великi втрати в УПА - "Пiвдень". В однiй iз сутичок з каральною експедицiСФю НКВС поблизу Камянець-Подiльського загинув курiнний "Довбиш", уродженець Вiнниччини; 10 червня 1944 р. на Вiнниччинi полiг командир групи УПА - "Пiвдень" полковник "Батько" (Омелян Грабець).
ОднiСФю з баз УПА-"Захiд" стаСФ Чорний лiс у Карпатах. Протягом лiта-осенi 1944 р. вiддiли цiСФi групи провели цiлу низку боiв проти частин НКВС: лише в другiй половинi вересня вони охопили Сокальщину, Радехiвщину (18 вересня), Зборiвщину (27 вересня), Перемишлянищину (Унев, 30 вересня), Бережанщину (Урман i Вулька, 19 вересня), Ходорiвщину (Буковина, 23 вересня), Снятинщину (Трiйця, 23 вересня), Надвiрнянщину (Молодикiв, 19 вересня).
В той же час радянськi частини вдарили на Чорний лiс (12-14 вересня), Волохiвськi (24 вересня) i Перегiнськi лiси (19 вересня), внаслiдок чого значних втрат зазнала група УПА - "Захiд". У тих боях загинули головний лiкар групи "Дон" - вiдомий дiяч ОУНiвського пiдпiлля Ю. Липа, офiцери розгромленоi першоi старшинськоi школи УПА майор "Поль" (командир школи), хорунжий Ткачук, командир "Ждан", капелан о. Рафiiл, звязкова "Дзвiнка".54
Всього з 19 лютого по 20 вересня 1944 р. втрати УПА становили 13442 чоловiк вбитими та 7457 полоненими.55
Незважаючи на безвихiдне становище, повстанцi не лише вели обороннi боi, а й спромагалися на рейди та наскоки на постоi вiйськ НКВС, районнi центри, склади, залiзничнi станцii тощо. Лише в травнi й червнi було завдано удари по райцентрах Надвiрна, Галич, Яворiв, Солотвин, Делятин, Раджа, Гримайлiв, ЖабСФ, Яблунiв, Ланчин, Яремча (Гуцульщина), Гоща, Березне, Людвипiль, Корець (Волинь). З 1 сiчня до 30 червня 1945 р. за звiтом групи "Говерла" (куренi "Гайдамаки", "Гуцульський", "Карпатський", "Перемога") ii бiйцi здiйснили 181 бойову акцiю, завдавши противнику втрат 3975 вбитими, 1383 пораненими. Знищено в боях 21 автомашину, 5 локомотивiв, висаджено в повiтря 8 мостiв, здобуто 22 кулемети, 103 автомати, 29 десятизарядних i 321 звичайну гвинтiвок, 38 пiстолетiв. Втрати групи "Говерла": 215 вбитими (серед них 20 пiдiрвали себе гранатами, щоб не потрапити в полон).56
Окремi загони УПА були витiсненi на територiю сусiднiх краiн - Польщi, Чехословаччини. А на територii УРСР вiйна тривала. В актi передачi справ НКВС новопризначеному наркому НКВС УРСР Т. Строкачу вiдзначалося, що з лютого 1944 р. до 1 сiчня 1946 р. було здiйснено: чекiстсько-вiйськових операцiй - 39773; вбито бандитiв - 110785; заарештовано учасникiв ОУН - 8370; заарештовано активних повстанцiв - 15969; зявилося з повинною бандитiв - 50058.57
Власне вiйськовi акцii проти УПА доповнювалися "додатковими заходами по боротьбi з бандитизмом", пiд якими слiд розумiти облави та арешти всiх пiдозрюваних у звязку з повстанцями, членiв iхнiх сiмей та рiдних, виселення iх до схiдних районiв СРСР. В iнформацii секретаревi ЦК КП(б)У М. С. Хрущову Тернопiльський обком партii та облвиконком повiдомляли, що ними прийнято рiшення "Про вiдселення жителiв з 25-кiлометровоi смуги згiдно постанови Вiйськради 1-го Украiнського фронту вiд 3 квiтня 1944 р.". Аналогiчне рiшення затвердили керiвники Станiславськ