Украiнська повстанська армiя i збройнi формування ОУН у Другiй свiтовiй вiйнi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
х полягло 414 старшин i бiйцiв30.
Радянськi партизани в своiх донесеннях Украiнському штабу партизанського руху iнформували про напрями, мету, тактику й стратегiю загонiв УПА. Так, 21 березня 1944 р. повiдомлялося про бiй чотирьох загонiв партизанського зСФднання пiд командуванням Одухи з вiддiлом УПА чисельнiстю 70 чоловiк. 21 листопада 1943 р. надiйшло донесення про бiй партизанського загону iм. Хрущова зСФднання Шитова проти "украiнських нацiоналiстiв" чисельнiстю 600 чоловiк.31 Як правило, в донесеннях партизанiв та звiтах повстанцiв втрати противника перебiльшувалися. На жаль, цi данi без належноi перевiрки "перекочували" до науковоi лiтератури й правлять сьогоднi за орiСФнтири. Саме тому на часi ретельне вивчення архiвiв Служби Безпеки Украiни, армiйських джерел, якi мiстять необхiдний статистичний матерiал. Тiльки неупереджене, обСФктивне спiвставлення рiзнорiдноi iнформацii, ii аналiз зможуть допомогли вiдтворити справжню картину минулих боiв, вивести цифру обопiльних втрат.
Слiд зауважити, що не завжди мiж партизанами та повстанцями доходило до сутичок. Вiдомий рейд Ковпака в Карпати взимку 1943 р. супроводжуСФться "джентльменською угодою", як i стосунки червоних партизанiв з УПА Т. Бульби-Боровця. Однак нейтралiтет мiж останнiми тривав лише пiвроку, а суперництво за вплив на населення мiж радянськими загонами та повстанцями з табору Бандери набуло загострених форм майже вiдразу пiсля перших контактiв.
Останнiй i найтрагiчнiший етап iснування УПА повязаний з боями проти регулярних частин Червоноi армii та спецiальних зСФднань НКВС. Наближення Червоноi армii до головних пунктiв дислокацii вiддiлiв УПА поставило перед командуванням повстанцiв завдання розробки подальшоi стратегii й тактики боротьби. ГК УПА прийняло рiшення про перехiд за лiнiю фронту через радянськi бойовi порядки й вихiд в iх тиловi райони. УПА - "Пiвдень" дiстала наказ залишити Вiнниччину та Камянець-Подiльщину, де було обмаль лiсiв, i вiдiйти на Волинь разом з двома вiддiлами армiйськоi групи УПА - "Схiд". Один вiддiл УПА - "Схiд" мав залишитись у чоповицьких i малинських лiсах i там перейти фронт.
Частини УПА - "Пiвнiч" у другiй половинi сiчня 1944 р. перейшли фронт у лiсовiй смузi Волинi по лiнii рiчок Случ i Горинь. Саме в цей час Вiйська 1-го Украiнського фронту силами 13-i та 60-i армiй здiйснили Рiвненсько-Луцьку операцiю, визволивши вiд гiтлерiвцiв цi два обласнi центри. Намагаючись уникати великих боiв з регулярними вiйськами, загони УПА нападали на мобiлiзацiйнi пункти, розвiдувальнi, звязковi, iнтендантськi служби. Аналiз архiвних документiв свiдчить про те, що однi ii групи пробиралися через лiнiю фронту невеликими вiддiлами, другi - переховувалися в селах поки пройшла перша лiнiя фронту, третi - переходили в запiлля пiд виглядом червоних партизанiв, iншi ховалися в бункерах та сховищах, деякi розходилися по домiвках, зберiгаючи зброю.32 Характерним у протистояннi мiж Червоною армiСФю та УПА на той час було й те, що провiд УПА дав своiм вiддiлам вказiвку добре влаштовувати прийом вiйськ дiючоi Червоноi армii, котрi вступали в мiста й села Захiдноi Украiни. Робилося це з тiСФю метою, щоб приспати iх пильнiсть, а потiм завдавати вiдчутних ударiв по штабах, складах, базах i окремих невеликих пiдроздiлах для поповнення запасiв зброi та продуктiв.33
Цю тактику УПА здiйснювала до березня 1944 р. У квiтнi характер дii повстанцiв рiзко змiнився. Причиною було те, що саме тодi вiйська 1-го Украiнського фронту готувалися до наступу проти нiмецько-фашистських загарбникiв. Щоб ускладнити цю пiдготовку, Головний провiд ОУН дав вказiвку ряду зСФднань iз груп "Заграва-Турiв" i "Пiвденний Схiд" провести глибокi рейди по тилах Червоноi армii. Групи УПА здiйснили ряд диверсiй на шосейних i залiзничних шляхах мiж Дубно та Кременцем. У районах на пiвнiч вiд залiзничноi лiнii Ковель - Рiвне - Шепетiвка мали мiiе вiдкритi збройнi виступи, в ходi яких вiддiли УПА зазнали значних втрат.34 Особливо важко довелося частинам УПА - "Пiвдень", втрати яких були настiльки великими, що Головне Командування УПА розформувало УПА-"Пiвдень" i включило ii уцiлiлi частини до складу УПА-"Захiд" i УПА-"Пiвнiч", а також змiнило тактику переходу фронтiв, форми та методи боротьби з Червоною армiСФю.
Вiддiли УПА виводили з ладу лiнii звязку, мости, зривали мобiлiзацiю до Червоноi армii, заготiвлю харчiв для неi, органiзацiю мiiевоi влади. Вояки УПА часто нападали на штаби, склади, бази, окремi вiйськовi пiдроздiли, вiйськовi колони з боСФприпасами та продуктами харчування, якi пересувалися на фронт залiзничними й шосейними шляхами, здiйснювали терористичнi акцii проти партiйних i господарських керiвникiв, працiвникiв НКВС, радянських партизанiв, бiйцiв i командирiв Червоноi армii. Тiльки з сiчня по лютий 1944 р. на територii Рiвненськоi областi вiддiлами УПА було зроблено 154 напади на вiйськовi частини та окремих вiйськовослужбовцiв, у ходi яких було вбито 439 радянських солдатiв i офiцерiв.35
Велика кiлькiсть сутичок мiж УПА та червоноармiйськими частинами була викликана, окрiм iнших факторiв, ще й значною скупченiстю повстанцiв на Волинi, лiсиста мiiевiсть якоi сприяла партизанським формам боротьби. На територii Рiвненськоi областi в сiчнi - лютому 1944 р. дiяло 56 загонiв УПА, в кожному з яких налiчувалося вiд 100 до 600 воякiв (загальна кiлькiсть - 10600 осiб). Там базувалися i рейдували "Полiська армiя УПА" на чолi з "Добовим&