Украiнська повстанська армiя i збройнi формування ОУН у Другiй свiтовiй вiйнi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? далекоглядно планувало створення "коридору" вiд Бiлгорайських i Холмських лiсiв через Раву-Руську й вiйськовi полiгони, звiдки ще 1940 року радянськi властi вiдселили украiнцiв. З цiСФю метою у лiсових масивах було зосереджено 15-тисячний вiйськовий контингент Армii Крайовоi (АК), який з наближенням радянсько-нiмецького фронту рушив проти населення Бiлгородського, Томашiвського та Грубешiвського повiтiв.
У вiдповiдь на Холмщину почали прибувати пiдроздiли УПА: в березнi 1944 р. - вiддiли "Галайда" й "Тигри"; у квiтнi - вiддiли групи "Тури", курiнь УПА пiд командуванням "Наливайка", курiнь "Вовки" (командир - "Ягода-Черник") i з Карпат - курiнь "Сiроманцi" (командир - "Яструб"). Вони обСФдналися пiд началом командування Холмського фронту (КХФ), який очолював iнспектор Головнокомандування УПА С. Новицький ("Спец"). Почалися антипольськi бойовi дii. 28 березня 1944 р. упiвцi вдарили на с. Острiв, знищивши польських бойовикiв i частину жителiв. 6-9 квiтня обСФктом операцii УПА стали села Жарники, Посадiв, Стенятин.
15-20 квiтня волинськi вiддiли УПА почали наступ на пiвденну Грубешiвщину, куди пiсля вигнання польських колонiстiв почали повертатися украiнськi селяни. 15-16 травня настала черга сiл Гостинне, Гонятички, Гонятичi й Черемно, в яких було спалено польськi помешкання.
1-2 червня вiддiли АК спалили 500 господарств, вбили бiльше 100 украiнцiв у селах Зiмно, Стенятин, Терники, Ульгiвок, Ретичiв. Пiдроздiли УПА в кровопролитних сутичках зумiли вiдкинути противника за р. Гучву. 12 червня вiддiли УПА пiд командуванням Острозького, подолавши р. Гучву, розпочали наступ на м. Грабовець. Операцiя допомогла звiльнити вiд польських бойовикiв i частин АК територiю, окреслену лiнiСФю сiл Уханi - Орнатовичi - Горешiв Руський - Черемно.
В останнi днi нiмецькоi окупацii польсько-украiнськi сутички на Холмщинi стихають. Разом з тим неспокiйнiше стаСФ в Галичинi, де весною 1944 р. поляки спiльно з радянськими органами "полювали" за нацiоналiстичним пiдпiллям. Як наслiдок - близько 200 вiдплатних акцiй, в ходi яких загинуло понад 5000 полякiв.27
З просуванням фронту за "лiнiю Керзона" у так званому Закерзоннi (Холмщина, Посяння, Лемкiвщина) перед мiiевим населенням постала сумна альтернатива: або виселятися до схiдних районiв УРСР, або ж залишатися в межах Польщi, де перспективи мiжнацiональних вiдносин не обiцяли нiчого доброго. Весною 1945 р. в Закерзоннi прокотилася нова хвиля бандитизму й геноциду: в с. Павлокома замордовано поляками 30 чоловiкiв, жiнок i дiтей украiнського походження; в селах Сiвчина та Березцi - понад 200 чоловiк; в с. Малковичi - 250 чоловiк; в селах Пискоровичi, Кирилiвцi, Люблинцi - по 200 чоловiк; у с. Раковi - 130; с. Горанцi - 1325; с. Скоповiй - 115.28
Обставини, що склалися, змусили командування УПА створити на Закерзоннi власну полiтичну та вiйськово-органiзацiйну структуру з трьох тактичних частин: "Бастiон", "Данилiв", "Лемко", пiдпорядкованих вiйськовому округу "Сян" на чолi з "Орестом" (Я. Онишкевичем). До них належали пiдроздiли УПА, що вийшли на Холмщину навеснi 1945 р. (командири - "Ягода-Черник", "Штиль", "Кулiш", "Шумський"), а також 11 сотень УПА та 3 вiддiли вiйськовоi округи "Макiвка", якi повернулися на Посяння.
Поряд з боями проти польських боiвок i полiцii УПА здiйснювала адмiнiстративнi функцii, забезпечуючи населення украiнських районiв продуктами харчування, худобою, реманентом, допомагала в посiвнiй кампанii. В липнi 1945 р., коли скiнчилося добровiльне переселення украiнцiв з польських територiй до УРСР, дiю угоди мiж Польщею та Украiнською РСР було продовжено. З метою примусового переселення украiнцiв та лiквiдацii УПА, польський уряд надiслав до Закерзоння кiлька пiхотних дивiзiй. Однак вiддiли УПА мiiями досягли успiху, як це було 5 жовтня 1945 р., коли вони захопили залiзничнi станцii Кристинопiль i Сокаль-Забужжя. Вагони, призначенi для вивозу людей, знищувались, а насильно репатрiйованих повернуто додому.29
Боротьба проти антиукраiнських акцiй польського уряду тривала пiсля закiнчення другоi свiтовоi вiйни, зокрема, вона загострилася у звязку з сумнозвiсною операцiСФю "Вiсла" (1947 р.), повязаною з переселенням майже 150 тисяч украiнцiв з пiвденно-схiдних на захiднi землi Польщi.
Ще однiСФю, чи не найдраматичнiшою, сторiнкою дiяльностi УПА було ii протистояння радянським партизанським загонам i Червонiй армii. Про це вже багато написано. Новi документи та свiдчення, що зявляються зараз, ще будуть осмислюватися, узагальнюватися. Це й зрозумiло, оскiльки люди по-рiзному сприймали й сприйматимуть братовбивчу вiйну, причиною якоi став рiзний менталiтет, полiтичнi прагнення й амбiцii таких неоднакових за переконанням, але СФдинокровних синiв i дочок Украiни.
Ось лише коротка хронiка зiткнень УПА та радянських партизанiв. Березень 1943 р. - нiчний бiй з групою МедведСФва, яка намагалася перейти р. Случ у районi, контрольованому УПА. Липень 1943 р. - сутичка з радянськими партизанами мiж селами Гай i Ставки Головнянського району. Вересень-жовтень 1943 р. - рейд зСФднання партизанських загонiв пiд командуванням Федорова трьома групами супроводжувався сутичками з загонами УПА. 15-18 жовтня вiдбулися упертi боi мiж радянськими партизанами та повстанцями в Кокiвському, Степанському, Деражнянському й Уманському районах з великими обопiльними втратами. У жовтнi-листопадi 1943 р. частина УПА провела 47 боiв з нiмцями й 54 - з червоними партизанами, у яки