Украiнська повстанська армiя i збройнi формування ОУН у Другiй свiтовiй вiйнi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
. Пiдстаршинськi школи з 6-тижневим курсом пiдготовки дiяли в кожнiй вiйськовiй окрузi.
Командування УПА та провiд ОУН Бандери надзвичайну увагу придiляли пропагандистськiй i виховнiй роботi. В частинах полiтвиховники поряд зi священиками вiдiгравали першочергову роль у твореннi вiдповiдного морального клiмату, полiтичноi орiСФнтацii бiйцiв.
Функцii полiтичноi контррозвiдки уособлювала служба безпеки (СБ) на чолi з М. Лебедем. Вона дiяла за допомогою референтiв безпеки при пiдпiльнiй адмiнiстрацii, котрi розпоряджалися своiми боiвками з 3-5 чоловiк. СБ складалася з 2 вiддiлiв: полiтичного та кримiнального, а також сiтки iнформаторiв, якi давали агентурнi вiдомостi референтам. На карб СБ слiд вiднести не лише успiшне протистояння нiмецьким та радянським спецслужбам, але й трагiчне братовбивство, яке за сутю вело до iзоляцii та самознищення органiзацii. Часто жертвами полiтичних iнсинуацiй ставали люди, якi вiрою й правдою служили УПА, iдеi суверенноi Украiни, але в дрiбних деталях розходилися з генеральною лiнiСФю ОУН Бандери.14
ОзброСФння бiйцiв та офiцерського складу було болючим мiiем УПА. Упiвцi воювали радянською, нiмецькою, польською зброСФю. Навiть рушниць та набоiв до них часом не вистачало. Рiвень озброСФння, зрозумiло, диктував характер вiйськових дiй УПА - уникнення генеральних боiв i партизанська тактика, рейди, диверсiйнi акцii. Бойова дiяльнiсть УПА мала рiзнобiчне спрямування: проти гiтлерiвських вiйськ - з одного боку i проти радянських партизанiв та Червоноi армii - з iншого; проти польських боiвок та частин Армii Крайовоi - з третього.
Антинiмецькi виступи мали на метi розвязання кiлькох завдань. Брак зброi, амунiцii, харчiв змушував повстанцiв постiйно поповнювати iх запаси з нiмецьких складiв та ешелонiв, що просувалися Волинню, Полiссям та iншими районами. До таких операцiй належить успiшний налiт на фабрику в Оржевi в нiч з 10 на 11 березня 1943 р. Уночi з 21 на 22 квiтня потужнi вiддiли УПА повели наступ на РЖванову Долину (Костопiльщина), здобули цей добре укрiплений населений пункт, пiдiрвали 2 залiзничнi мости, здобули багато зброi й тонну вибухiвки.15 Посилення УПА (на осiнь 1943 р. в нiй нараховувалось близько 40 тисяч бiйцiв) дозволяло ii командуванню планувати й здiйснювати рейдовi операцii. Такi рейди ставили не лише суто вiйськовi, а й пропагандистськi завдання. Прикладом може служити рейд на схiдну Волинь загону курiнного УПА - "Пiвдень" Несуга у жовтнi 1943 р. У 8-годинному бою з нiмцями частина бiйцiв разом з командиром полягла, намагаючись вибити гiтлерiвцiв з бункерiв у м. Баршi на Коростенщинi. Основним завданням куреня було здобуття складованоi там зброi, "продемонструвати перед населенням силу УПА i задокументувати ii ворожiсть до нiмцiв, тому що совiтськi партизани закидали УПА спiвпрацю з нiмцями".16
Одним з напрямiв антинiмецькоi боротьби УПА була протидiя окупацiйнiй адмiнiстрацii у вивезеннi украiнськоi молодi до третього рейху, грабунку населення, а також акцii помсти за сплюндрованi села та закатованих спiввiтчизникiв. Так, у березнi 1944 р. повстанцi вели боi з ворогом поблизу Деражнi, Луцька, Ковеля, Кремянця. Внаслiдок звiльнено полонених з луцького та ковельського таборiв, а також вязнiв ковельськоi тюрми. Бiчаль, Постiйно, Ятополь, Чудви, Велика Любеша, РЖванова Долина на Костопiльщинi; Березнi, Новостав на Кремянеччинi; Бiлогородка, Судiнка на Дубенщинi; Цумань, Колки на Луччинi; Бугри, Жукiв, Сергiiвка на Рiвненщинi; Гурiйська, Доротинь на Ковельщинi; Дружкопiль i Горохiв на Горохiвщинi - це лише частина з тих населених пунктiв на Волинi, Подiллi, Полiссi, в районi яких бойовi вiддiли УПА вступали в збройнi сутички з нiмецькими зайдами.17
Протинiмецькi виступи активiзували заходи окупантiв щодо знищення "бандитизму" й "умиротворення" населення. 29 березня 1943 р. повстанцi вiдбили наступ карателiв на Людвипiль. На початку травня нiмцi здiйснили 3-тижневу експедицiю на с. Сiльце та Скабарiвський лiс, у яких перебував вiддiл УПА на чолi з "Громом". 9 травня почалась атака на позицii повстанцiв, у якiй брали участь танки й бомбардувальна авiацiя. Чотовий "Сумний" увязався в бiй з нiмцями, що вступали в Скабарiвщину, й разом з ройовим "Шумом" утримав своiх бiйцiв на позицiях. За цей час мешканцi села зумiли втекти до лiсу, хоча 28 чоловiк гiтлерiвцi затримали й знищили.
Згодом упертi боi вiдбулися на територii Берестечкiвського району. В лiсовому масивi поблизу с. Лобечiвка вiдбувся великий бiй з нiмцями, що мали танк i 3 гармати. Бiй тривав 10 годин, протягом яких повстанцi знищили 8 автомашин i до 30 ворожих солдатiв, захопивши багато зброi й амунiцii.
У травнi 1943 р. нiмецькi частини оточили м. Колки, в якому перебувало 5 госпiталiв з 80 пораненими та хворими бiйцями УПА. Однак медперсоналовi, серед якого вiдвагою й холоднокровнiстю вiдзначилася медична сестра "Циганка", вдалося евакуювати госпiталi. А в цей час передовi загони стримували наступ переважаючих сил ворога, втративши поручника Василя РЖвакiна ("Сонара"), поручника Юлiяна Ковальського та хорунжого Семена Спятецького.
Наступного мiсяця окупанти поширили каральнi операцii на всю Волинь, створивши окремий штаб "ББ", якому пiдпорядкувалися всi вiйськовi та полiцейськi вiддiли, що вели боротьбу проти УПА. БезпосереднСФ командування операцiСФю було покладено на генерала Гiтлера, якому, втiм, не вдалося ii успiшно завершити внаслiдок результативних розвiдувальних дiй упiвцiв. Натомiсть п