Украiно-румунськi вiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, пошук власного мiiя в мiжнароднiй системi розподiлу працi, необхiднiсть спiвробiтництва для розвязання певних полiтичних й економiчних завдань теж пiдштовхували украiнське й румунське керiвництво до взаСФмних компромiсiв i налагодження сталих добросусiдських вiдносин. Значний вплив на готовнiсть Бухареста врегулювати украiнсько-румунськi вiдносини мала жорстка позицiя НАТО, на членство в якому Румунiя була зорiСФнтована з початку 90-х рр., щодо кандидатiв на вступ до цiСФi органiзацii, вiд яких вимагалось обовязкове врегулювання вiдносин iз сусiднiми державами. Тому не дивно, що перший крок у цьому напрямку зробила румунська сторона на початку 1995 р; пiсля чого розпочалися складнi й тривалi украiнсько-румунськi переговори. Лише пiд час шостого раунду цих переговорiв, що вiдбулися у лютому 1996 р. у Бухарестi, було погоджено всi статтi базового договору.
РЖмперативна потреба налагодження прагматичного украiнсько-румунського спiвробiтництва спонукала Киiв та Бухарест стимулювати складний переговорний процес. У березнi 1996 р. в РЖзмаiлi вiдбулася робоча зустрiч премСФр-мiнiстрiв Украiни та Румунii, результатом якоi стало пiдписання пяти мiжурядових угод, зокрема щодо спiвробiтництва в мiжнародному автомобiльному транспортi, повiтряному сполученнi, в галузi науки, охорони здоровя, спрощення порядку перетину кордонiв громадянами прикордонних районiв. Також було пiдписано важливу конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування. Кiлькiсть пропускних пунктiв на украiнсько-румунському кордонi було збiльшено з 10 до 18.
Наприкiнцi 1996 р. новий румунський уряд В.Чобря оприлюднив свою програму, одним з пунктiв якоi був захист прав румунiв, котрi мешкають в Украiнi, щодо надання iм статусу корiнного населення, тодi як права й обовязки щодо украiнського населення Пiвденноi Буковини та Марамощини у цьому документi не згадувалися.
Особиста зустрiч 28 квiтня 1997 р. на саммiтi Чорноморського економiчного спiвробiтництва у Стамбулi Л.Кучма та Е.Константинеску сприяла парафуванню 3 травня 1997 р. украiнсько-румунського договору. Цьому також сприяло бажання Румунii прискорити вступ краiни до НАТО.
2 червня 1997 р. президенти Украiни та Румунii пiдписали Договiр про добросусiдськi вiдносини i спiвробiтництво мiж обома краiнами (додаток 1). Так закiнчилися складнi переговори щодо тексту документа, якi тривали два роки. Знадобилось 12 раундiв консультацiй експертiв. В результатi Киiв домiгся пiдтвердження непорушностi кордонiв, а Бухарест можливостi навiгацii дунайським рукавом Кiлiя i протекцii для румунськоi меншини в Украiнi шляхом створення прикордонних СФврорегiонiв. Проте договiр не розвязав головне питання про розподiл континентального шельфу та про винятковi економiчнi права двох краiн на Чорному морi.
З 1998 р. Румунiя змiнюСФ стратегiю розвитку вiдносин з Украiною. Новий премСФр-мiнiстр Румунii Р.Василе у програмнiй декларацii зокрема зазначив, що Румунiя може визнати сучаснi реалii, але не може з ними погодитися i не вiдмовляСФться вiд своiх прав. На пiдтвердження цiСФi заяви у квiтнi 1998 р. асоцiацiя "За Бессарабiю i Буковину" провела в румунському парламентi урочистi збори, присвяченi "обСФднанню" Бессарабii з РумунiСФю 1918 р. Президент Румунii, зокрема, заявив, що неписанi закони iсторii заважають Румунii та Бессарабii бути разом, "як того бажали б вони". Але, як пiдкреслив Е.Константинеску, "нацiональну iдею не можна забути нiколи, можна видозмiнити форми боротьби за неi", зокрема за збереження нацiональноi iдентичностi румунiв на Бессарабii та Буковинi. Але полiтична гра на нацiональних почуттях подiбна до забав iз полумям у стозi сiна. Про це свiдчить iсторичний досвiд долi судетських нiмцiв напередоднi Другоi свiтовоi вiйни i сучасна напруга з албанцями в Косово.
Новi можливостi для спiвпрацi мiж Украiною та РумунiСФю вiдкрилися пiсля пiдписання 5 червня 1998 р. в Ялтi Статуту Органiзацii Чорноморського Економiчного спiвробiтництва (ЧЕС). РДвропейський Союз визнав i пiдтримуСФ роботу ЧЕС, спрямовану на стабiльнiсть, безпеку i процвiтання регiону. ЧЕС зробило позитивний внесок у розвиток чорноморя в рiзноманiтних галузях: транспортi, енергетицi, телекомунiкацiях, екологii. РДС сподiваСФться на подальший розвиток свого спiвробiтництва з ЧЕС i готовий в разi необхiдностi надати практичну допомогу через вiдповiднi програми Союзу.
Якщо характеризувати полiтичнi вiдносини мiж обома краiнами, що склалися на сьогоднiшнiй день, то як зазначаСФ з даного приводу посол Украiни в Румунii Бутейко А., то вони характеризуються двоякiстю. З одного боку, вони розвиваються, з другого можна сказати, що найпроблемнiшi моменти в зовнiшньополiтичному спектрi Украiни стосуються Румунii.
Досi не укладено договiр про розмежування континентального шельфу та виключно економiчноi зони в Чорному морi. Особливо делiкатною виглядаСФ ситуацiя довкола о. Змiiний (рум. Шерпiлор). Рiч в тiм, що румунська сторона наполягаСФ на неврахуваннi острова при делiмiтацii континентального шельфу, оскiльки вiн, згiдно з КонвенцiСФю ОбСФднаних Нацiй про морське право вiд 1982 р., нiби-то належить до "скель, що непридатнi для проживання людей, або для власного економiчного життя, не мають виключноi економiчноi зони й континентального шельфу". Мало того Румунiя наполягаСФ на мораторii на експлуатацiю ресурсiв континентального шельфу в зонi делiмiтацii до вирiшення суперечки, що дозволить законсервувати мiнеральнi ресурси в тих секторах, де претензii обох держа