Украiно-румунськi вiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?коли, якi готували вчителiв для украiнських шкiл. У 1952 р. на фiлологiчному факультетi Бухарестського унiверситету вiдкрито украiнський вiддiл. З травня 1949 р. стала виходити двотижнева газета "Новий вiк". У цi роки видаються украiнськi пiдручники, художня та iнша украiномовна лiтература. В мiiевостях, де проживали украiнцi, працювали украiнськi клуби, бiблiотеки, дiяли хоровi, драматичнi та iншi самодiяльнi колективи, що здобули популярнiсть i серед румунського населення.
Проте в кiнцi 1950-х на початку 1960-х рр. пiд тиском новоi нацiональноi полiтики румунських правлячих кiл процес нацiонального вiдродження украiнцiв Румунii поступово згасаСФ. СтаСФ очевидною тенденцiя до поступовоi асимiляцii украiнського населення пiд гаслом так званоi гомогенiзацii нацii. Наприкiнцi 1960-х рр, украiнськi лiцеi й школи стали закриватися, бiблiотеки спалено.. Всiлякими утисками й залякуванням режим Чаушеску примушував украiнцiв зрiкатися рiдноi мови, своСФi етнiчноi iдентичностi. Результати цiСФi полiтики значною мiрою залежали як вiд асимiляторських зусиль мiiевоi адмiнiстрацii, так i вiд сили опору украiнського населення.
В цi роки фактично лише украiнськi письменники Румунii й далi стояли на сторожi рiдного слова й духу. 31970 по 1990 р. у Румунii було видано 159 книжок загальним тиражем 66 272 примiрники, якi належать перу бiльш нiж 30 украiнських авторiв: РЖ.Шмуляка, Ю.Павлiша, О.Бевка, та iнших.
Другий етап нацiонального вiдродження розпочався пiсля падiння диктатури Чаушеску. На початку 1990 р. було створено Союз украiнцiв у Румунii (СУР), який провадить певну роботу в напрямку реукраiнiзацii значною мiрою денацiоналiзованого украiнського населення. У 1996 р. засновано Демократичний союз украiнцiв в Румунii (ДСУР) на чолi з РЖ.Семенюком. СУР маСФ своi фiлii в повiтах Марамуреш, Сучава, Тулча, Бреiла.
Значну увагу СУР придiляСФ вiдродженню культурно-освiтньоi дiяльностi в украiнських селах. У 1990 р. в селi Русково на Мараморощинi вiдбувся перший фестиваль украiнськоi пiснi й танцю, в якому взяли участь самодiяльнi колективи з рiзних населених пунктiв Румунii, а також з-поза меж цiСФi краiни. У 1996-1998 рр. СУР за фiнансовоi й органiзацiйноi пiдтримки Управлiння нацiональних меншин Мiнiстерства культури Румунii провiв Днi Т.Шевченка, Фестиваль украiнських колядок та звичаiв, Днi украiнськоi культури, виставку писанок тощо. Нинi в Румунii дiють 25 украiнських самодiяльних художнiх ансамблiв.
Поступово вiдроджуСФться украiнська школа. За даними управлiння з питань освiти нацiональних меншин Департаменту iз захисту нацiональних меншин уряду Румунii, в 1997/98 навчальному роцi в школах з украiнською мовою навчання (фактично нею викладаСФться лише частина предметiв, наприклад, у лiцеi iм.Т.Шевченка в Сiгету-Мармацiей украiнською мовою викладаСФться 40% предметiв, зокрема, математика, психологiя, педагогiка, фiзкультура, трудове виховання) навчалося 443 учнi (всi в повiтi Марамуреш), зокрема в 1-4 класах (початкова освiта) 219, у 5-8 класах (гiмназiйна освiта) 84, в 9-12 класах (лiцейна освiта) 140. Крiм того, в дошкiльних установах з украiнською мовою виховання перебувало 234 дитини.
Реалiзуючи право на прояв, збереження й розвиток власноi культури та на iнформацiю, украiнцi Румунii видають газету "Украiнський вiсник"
Вiдповiдно до розпорядження уряду Румунii вiд 1997 р., яким передбачаСФться застосування написiв iншими мовами в мiiях, де чисельнiсть населення з iншою, нiж румунська, рiдною мовою перевищуСФ 20% усього населення, в 59 селах написи виконуються також украiнською мовою.
Незважаючи на окремi непорозумiння, якi iснують мiж обома державами, украiнський i румунський народи завжди з симпатiСФю ставились один до одного, свiдченням чого СФ, зокрема, й взаСФмне сприяння розвитку нацiональних меншин украiнськоi в Румунii й румунськоi в Украiнi. Цi питання знайшли своСФ вiдображення й у широкомасштабному Договорi про дружбу i спiвробiтництво мiж Украiною та РумунiСФю, пiдписаному в 1997 р.
Другий етап нацiонального вiдродження украiнцiв Румунii вiдбуваСФться складно, але вiн триваСФ. Його результати залежать передусiм вiд поглиблення процесу демократизацii суспiльного життя Румунii, створення належних умов для вiльного розвитку нацiональних меншин краiни.
3. Полiтичноекономiчнi вiдносини на сучасному етапi
3.1 Вiдносини у полiтичнiй сферi
На сучасному етапi розвитку мiждержавних вiдносин мiж Украiною та РумунiСФю важливими вбачаються, на нашу думку, вiдносини у полiтичнiй сферi та двостороннi контакти на вищому рiвнi. Загалом взаСФмини мiж Украiною i РумунiСФю складаються непросто i як висловився посол Украiни в Румунii Бутейко А. ,залишаються проблемними i на сьогоднiшнiй час.
НагадаСФмо, що Румунiя вiдмовилась визнати результати референдуму про незалежнiсть Украiни в тих районах, на територiю яких вона претендувала. Хоча така позицiя офiцiйного Бухареста, який нацiоналiстичними гаслами намагався консолiдувати розбухане реформами посткомунiстичне суспiльство, не вiдповiдала принципу непорушностi кордонiв, що намагаСФться захистити ОБСЕ. У квiтнi 1993 р. Румунiя подала МЗС Украiни ноту, де, посилаючись на факт розпаду колишнього СРСР, проголосила неправомiрним Договiр про режим радянсько-румунського державного кордону, що був пiдписаний 27 лютого 1967 р.
Отже, виникла потреба проведення мiждержавних переговорiв, якi мали сприяти пошуку компромiсiв у двостороннiх вiдносинах. Окрiм того, гостра економiчна криза в Украiнi i Румунi