Украинская Центральная Рада /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Нацiональний унiверситет
тАЬКиСФво-Могилянська АкадемiятАЭ
кафедра iсторii та полiтологii
Реферат на тему
тАЬУкраiнська Центральна РадатАЭ
Виконав: студент ДЕН-РЖРЖ Перегуда Максим
Киiв 2000
План.
Вступ
Створення Украiнськоi Центральноi Ради.......................................................3
1-й Унiверсал УЦР..............................................................................................5
Стосунки Украiнськоi Центральноi Ради з Тимчасовим урядом...................6
Посилення конфлiкту з Тимчасовим урядом...................................................7
Жовтневi подii 1917 р. у КиСФвi. Проголошення Украiнськоi Народноi Республiки...........................................8
Украiнсько-бiльшовицька вiйна...................................................................... 10
Брестський мирний договiр. Його результати................................................12
Висновки.
Вступ.
Наприкiнцi лютого 1917 р. несподiвано для багатьох сучасникiв вiдбулася завершальна iена в iснуваннi Росiйськоi iмперii. 24 лютого в Петроградi здiйнялася хвиля масового страйкового руху, Державна дума стала в опозицiю до уряду. 27 лютого самодержавство впало, влада зосередилася в руках Тимчасового комiтету Державноi Думи. 2 березня члени цього комiтету прийняли вiд царя акт про зречення i сформували новий Тимчасовий уряд краiни.
Революцiя перемогла. Активну участь у петроградських подiях взяли украiнськi вояки, якi стали на бiк Державноi Думи. На початку березня в Петроградi утворився Тимчасовий украiнський революцiйний комiтет, який 2 березня опублiкував вiдозву до украiнцiв Петрограда, закликавши iх спрямувати свою енергiю тАЮна завоювання власних нацiонально-полiтичних прав", наповнити ii тАЮсвiдомiстю власних нацiональних iнтересiв".
Досить своСФрiдною СФ та особливiсть Лютневоi революцii, що коли в столицi iмперii поширювались полiтичнi пристрастi, решта територii i населення краiни перебували в станi полiтичноi летаргii. Чи не найбiльшою мiрою це стосувалося Украiни. Перша iнформацiя про революцiйнi подii в Петроградi почала надходити в Украiну 28 лютого.
З цього моменту можна починати вiдлiк короткочаснiй iсторii украiнськоi революцii (так називають ii сучаснi iсторики); спроби вiдтворити незалежну Украiну пiсля багатьох столiть поневолення. Саме цей перiод невпевненостi Тимчасового уряду, нестабiльностi соцiальноi та полiтичноi ситуацii був найсприятливiшим для вiдновлення украiнськоi державностi. Тому цiлком закономiрним став i наступний розвиток подiй. Украiнська iнтелiгенцiя зi своiми iдеями незалежностi, що перебували у станi формування та усвiдомлення, доклала усiх зусиль для органiзацii майбутнього незалежного украiнського суспiльства за принципами, що були притаманнi саме народу Украiни.
СпробуСФмо розглянути основнi етапи цiСФi революцii, причини та наслiдки поразки руху за незалежнiсть украiнськоi держави. Вiдзначимо, яку роль в цих процесах вiдiгравала Украiнська Центральна Рада.
1. Створення Украiнськоi Центральноi Ради.
Вранцi 3 березня киiвська преса повiдомила своiх читачiв про крах самодержавства. У КиСФвi одразу стали формуватися новi революцiйнi органи влади. Найавторитетнiшим серед них була Рада обСФднаних громадських органiзацiй на чолi зi М.Страдомським. З 5 березня на територii Украiни практично було лiквiдовано органи царськоi адмiнiстрацii, владу отримали призначенi Тимчасовим урядом губернськi й повiтовi комiсари.
Перемога революцii вiдкрила шлях до легалiзацii полiтичних партiй, створення рiзноманiтних громадських органiзацiй. В Украiнi, як i в Петроградi, в першiй декадi березня виникають ради робiтничих i солдатських депутатiв, проте у наii ради не вiдiгравали провiдноi ролi й на владу не претендували, тому про iснування розмежування влади не доводиться говорити.
Демократизацiя суспiльства, що вiдбулася пiд впливом революцiйних змiн, не могла не позначитися на украiнському русi. 3 березня в клубi тАЮРодина" Товариства украiнських поступовцiв (ТУП) зiбралося понад 100 представникiв киiвських i деяких провiнцiйних украiнських органiзацiй. Якраз на цих зборах народилася iдея заснування Центральноi Ради.
Гостра полемiка точилася коло принципiв ii творення, завдань i програмних гасел. Саме ТУП хотiло стати центром СФднання украiнських сил. На противагу молодше поколiння, сповiдуючи соцiал-демократичнi погляди, наполягало на утвореннi принципово нового центру, де були б представленi всi украiнськi органiзацii. За цим, власне, принципом 7 березня вiдбулися вибори керiвного ядра Центральноi Ради. Головою УЦР обрали М.Грушевського, заступниками голови стали: Ф.Крижановський, Д.Дорошенко, Д.Антонович. Крiм того, було обрано секретаря та скарбника Ради. 7 березня, очевидно, i слiд вважати датою створення Украiнськоi Центральноi Ради.
Вiдразу Центральна Рада вiдiгравала лише роль мiськоi органiзацii ще з несформульованою полiтичною платформою своСФi дiяльностi. 9 березня Центральна Рада закликала украiнський народ домагатися вiд Тимчасового уряду тАЮвсiх прав, якi тобi природно належать". У вiдозвi не йшлося нi про мiiе, нi про роль Центральноi Ради в цих домаганнях. Зауважимо, що в першi днi свого iснування ЦР переживала процес органiзацiйного та iдейного становлення.
Центральна Рада, як, зрештою, i весь украiнський рух, була одним з лiвофлангових у громадсько-полiт