Украинская Центральная Рада /Укр./

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

?х поглядiв у верхнiх колах призвели до формування альтернативноi сили на чолi зi Скоропадським, що стала реальним претендентом на владу. До того ж нiмецький уряд. Помiчаючи кволiсть полiтики ЦР, почав втручатися у внутрiшнi справи Украiни, порушуючи умови надання допомоги. Пiд його тиском ЦР змушена була пiдписати угоду про надання величезноi кiлькостi продовольства. Ця угода стала вироком для ЦР. Нiмцi видали наказ засiювати всi вiльнi земельнi площi. Для централiзацii влади вони вирiшили усунути владу ЦР i замiнити ii на владу гетьмана Скоропадського.

Гру було програно. День 29 квiтня став останнiм в iсторii Центральноi Ради, яка без бою здала владу в руки Скоропадського. Треба зазначити, що в останнiй день свого iснування ЦР ухвалила конституцiю УНР. Украiна проголошувалась суверенною, демократичною, парламентською державою, з подiлом влади на виконавчу, законодавчу i судову. Однак украiнське суспiльство було неготове до сприйняття цих абстрактних демократичних принципiв, якi Конституцiя ставила на реалiями життя.

Висновки.

За той рiк, протягом якого Центральна Рада виступала основним полiтичним чинником на Украiнi вона досягла значних успiхiв, але й зазнала страшних невдач. З огляду на полiтичну недосвiдченiсть та дискримiнованiсть украiнськоi iнтелiгенцii до революцii, ii створення i змiцнення було безперечним здобутком. Вона перетворила украiнське питання на одне з ключових революцiйного перiоду. З полiтичноi точки зору Центральна Рада у взаСФминах з Тимчасовим урядом бiльшого, нiж хтось мiг сподiватися.

Прагнучи створити демократичний парламентський устрiй, Центральна Рада лишалася вiдданою своiй метi, незважаючи на те, що ситуацiя вимагала жорсткостi дiй. Чи не найбiльш далекосяжним здобутком Центральноi Ради було те, вона серйозно пiдiрвала ранiше недоторканий принцип тАЬСФдиноi та неподiльноi РосiiтАЭ.

Але найочевиднiшою в дiяльностi Центральноi Ради СФ ii поразка. Причини полягають у вiдсутностi двох головних опор державностi, а саме боСФздатноi армii та адмiнiстративного апарату. Не меншоi ж шкоди завдавала вiдсутнiсть згоди щодо того, яку полiтику проводити. Нарештi, безпосередньою причиною кiнця Центральноi Ради стала ii неспроможнiсть задовольнити нiмецькi вимоги.

У кiнцевому рахунку поразку Центральноi Ради зумовила нерозвиненiсть украiнського нацiонального руху. Центральна Рада фактично була змушена починати будiвництво держави ще до завершення процесу формування нацii. Бiльшiсть освiчених людей в Украiнi була або росiянами, або русифiкованими. Крiм того, вiдчувався гострий брак компетентних людей для органiзацii адмiнiстративного апарату украiнськоi держави. З огляду на цi, здавалося б, нездоланнi труднощi, можна зрозумiти, чому сучасники називали молоду украiнську iнтелiгенцiю тАЬбогами, якi бралися з нiчого створити цiлий новий свiттАЭ.

Список використаноi лiтератури.

  1. В.Ф.Верстюк, О.В. Гарань, О.РЖ.Гуржiй та iн.; пiд ред. В.А.Смолiя, - К., Альтернатива, 1997 424с.
  2. Orest Subtelny Ukraine: A History, University of Toronto Press, 1988, переклад з англ. Ю.Шевчука пiд ред. Ю.Г.Медюка Киiв, Либiдь, 1991.
  3. Борисенко В.Й. Курс украiнськоi iсторii: З найдавнiших часiв до ХХ столiття: Навч. Посiбник. К.: Либiдь, 1996. 616с.
  4. Бойко О.Д. РЖсторiя Украiни: Посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв. К.: Видавничий центр тАЬАкадемiятАЭ, 1999. 568с. (Гаудеамус).