Украинская Центральная Рада /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
х пристрастей четвертi загальнi збори Украiнськоi Центральноi Ради З червня вирiшили звернутися до украiнського народу iз закликом тАЮорганiзуватися i приступити до негайного закладання пiдвалин автономного ладу на Украiнi". Збори зобовязали Центральну Раду негайно пiдготувати унiверсал.
10 травня на засiданнi Комiтету Центральноi Ради в остаточному читаннi було ухвалено й того ж дня на 2-му Всеукраiнському вiйськовому зiздi оприлюднено документ, який дiстав назву 1-го Унiверсалу Украiнськоi Центральноi Ради. Вiн юридично закрiпив право Украiни на незалежнiсть.
Проголошення Унiверсалу викликало бурхливе пiднесення революцiйного ентузiазму мас. Росiйська революцiйна демократiя в Украiнi змушена була переглянути своi позицii i визнати, що вiдкриту боротьбу з УЦР безпрецедентно програно.
Таким чином небажання Тимчасового уряду принципово розвязати проблему державного устрою Росii означало прагнення росiйського полiтичного й державного iстеблiшменту зберегти Росiю централiзованою, СФдиною i недiлимою. Унiверсал Центральноi Ради став провiсником неминучоi децентралiзацii Росii в разi ii перетворення на краiну демократичну.
3. Стосунки Украiнськоi Центральноi Ради з Тимчасовим урядом.
Бажаючи довести, що декларованi Унiверсалом слова тАЮоднинi будемо творити наше життя" не пустопорожнi, Комiтет Центральноi Ради 15 червня створив Генеральний секретарiат на чолi з Винниченком. Такi швидкий розвиток подiй в Украiнi справив вiдповiдне враження на Тимчасовий уряд. 29 червня до КиСФва прибули три мiнiстри Тимчасового уряду для налагодження взаСФмин з Центральною Радою. Уряд був готовий пiти на серйознi поступки, але зберiгши своСФ реноме. Вимагаючи закрiпити за Всеросiйськими установчими зборами право остаточного вирiшення питань стосовно органiзацii украiнськоi автономii, Тимчасовий уряд заявив, що не заперечуватиме ii права на iснування.
Зi свого боку делегацiя обiцяла, що уряд, приймаючи Закони стосовно Украiни, узгоджуватиме iх з УЦР Вона висловилася за створення крайового органу влади, фiнансування його з державного бюджету, запровадження при Тимчасовому урядi посади комiсара з украiнських справ. Отримала право на життя iдея украiнiзацii вiйськових частин.
Такий пiдхiд створював грунт для порозумiння i конструктивного дiалогу, хоч це й вимагало вiд УЦР певного компромiсу i вiдступу.
Результатом переговорiв стало офiцiйне визнання Тимчасовим урядом Генерального секретарiату, а також видання ЦР РЖРЖ Унiверсалу. Змiст його - це обiцянки продовження курсу ЦР стосовно автономii Украiни i створення для цього вiдповiдноi правовоi бази.
4. Посилення конфлiкту з Тимчасовим урядом.
Пiсля досягнення угоди з Тимчасовим урядом УЦР, ретельно дотримуючись узятих на себе зобовязань, почала втiлювати здобутi права.
15 липня мала Рада ухвалила новий склад Генерального секретарiату. Того ж дня Винниченко виiхав до Петрограду для переговорiв з Тимчасовим урядом. Передбачалося затвердити новий склад Генерального секретарiату, а також узгодити його Статут, текст якого Винниченко вiз iз собою. Статут закрiплював основнi засади дiяльностi Генерального секретарiату, його права та обовязки.
Змiна керiвництва в Росii, прихiд до влади Керенського змiнили ситуацiю на непередбачену. Уряд Вiдмовив у затвердженнi Статуту i запропонував натомiсть тАЬТимчасову iнструкцiю Генеральному секретарiатутАЭ, яка фактично позбавлювала украiнську сторону ознак самостiйностi. Украiнська делегацiя звичайно не дала на неi згоди. Конфлiкт мiж двома сторонами так i залишився незалагодженим.
На Украiнi одразу ж зявилися два рухи. Перший, який представляли нацiонал-революцiонери, вимагав негайно розiрвати стосунки з Тимчасовим урядом i самочинно затвердити Статут. Проте, така ситуацiя могла призвести до повного краху ЦР, оскiльки незгуртованi украiнськi не мали б шансiв на перемогу над РосiСФю за таким iенарiСФм.
ЦР не могла так рiзко мiняти свою полiтику, оскiльки це пiдiрвало б ii авторитет серед украiнських мас, зважаючи на поширення РЖРЖ Унiверсалу. Тому вона знову вдалася до низки компромiсiв, на якi йшла й досi. Украiнськi полiтики-аматори сподiвалися отримати автономiю з рук Росii обмiн на невеликi поступки. В такiй ситуацii вони були просто неготовi до незалежностi, що й показала нерiшучiсть iхнiх дiй. Опинившись у незвичному становищi переможцiв, розгубленi провiдники Ради вдалися до рефлексii - отих болiсних роздумiв, притаманних iнодi творчiй iнтелiгенцii i згубних для полiтикiв.
тАЮРЖнструкцiя" формально взяла гору над тАЮСтатутом". Щоправда, конструктивноi спiвпрацi мiж Тимчасовим урядом i Генеральним секретарiатом, по сутi, не було. В жовтнi внаслiдок заяви УЦР про проведення Украiнських установчих зборiв мiж ними спалахнув новий конфлiкт. Цей акт уряд розцiнив як намiр УЦР пiдiрвати державну владу. В.Винниченка викликали до Петрограда для пояснень, пригрозивши розпустити Раду. 22 жовтня вiн виiхав з КиСФва, однак давати пояснення урядовi не довелося. Жовтневе повстання в Петроградi вiдкрило нову сторiнку в iсторii революцii.
5. Жовтневi подii 1917 р. у КиСФвi.
Проголошення Украiнськоi Народноi Республiки
Пiсля повiдомлень про переворот у Петроградi украiнськi бiльшовики почали закликати маси до повстання з метою захопити владу. Але iх дii не мали жодного успiху.
Владу отримав створений Малою радою Крайовий комiтет охорони революцii в Украiнi, який пiдля