Удосконалення процесу очищення соняшникової олії (електромагнімним способом)
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
ономічних втрат і в результаті - до банкрутства.
Планування не тільки одне із сутнісних елементів економіки, а й швидше за все закономірний результат пошуку людським суспільством найбільш раціональних і ефективних інструментів і способів свого історичного розвитку і виживання.
Планування, узагалі як найбільше досягнення людського розуму, є фактично природним і необхідним елементом поведінки людей і в побуті і на виробництві.
Оволодіння технікою бізнес-планування стає сьогодні актуальною задачею підприємців. Починаючи свою діяльність вони повинні чітко уявляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових, інтелектуальних ресурсах, джерела їх надходження а також уміти чітко розраховувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.
Бізнес-план є основою підприємницької діяльності і являє собою комплексне дослідження різних сторін роботи фірми (розробки, виробництва, реалізації, обслуговування).
Економічна ситуація диктує підприємцям принципово новий підхід до внутрішньо фірмового планування. Процес входження економіки в систему ринкових комунікацій, діяльність господарських субєктів в умовах конкуренції й у постійно мінливому конкурентному середовищі вимагають від кожного підприємця, бізнесмена, менеджера постійного вдосконалення підприємницької діяльності. Вони змушені шукати такі форми й моделі планування які б забезпечували максимальну ефективність прийняття рішень. Оптимальним варіантом досягнення таких рішень у нових економічних умовах господарювання є бізнес-план.
Більшість вітчизняних економістів вважають що стратегічне планування є невід`ємною частиною більш широкого поняття:"стратегічне управління". Оскільки стратегічне планування пов`язується, перш за все, з виробничими організаціями, то в ньому виокремлюють різні рівні управління ними:
- Організації в цілому (корпоративний);
- Загальних виробничо-господарської діяльності;
- Конкретних напрямків;
- Окремих продуктів.
Для ефективного здійснення стратегічного планування організація (підприємство) повинно чітко ідентифікувати напрям своєї виробничо-господарської діяльності, а отже і стратегічні бізнес-одиниці (останніми можуть бути конкретне відділення, продуктова лінія чи окремий продукт).
Створення багаторівневої системи стратегічного планування забезпечує виключення конкуренції в середині галузі чи підгалузі з недопущенням введення надлишкових потужностей, організацію між і внутрігалузевих об`єднань для здійснення великомасштабних операцій і з метою збільшення випуску та реалізації продукції.
Стратегія планування є тим засобом за допомогою якого підприємство має реальну можливість підвищити свої шанси на успіх. Крім того реформаторські перетворення що відбуваються в Україні зумовлюють необхідність у погляді в майбутнє, тобто у стратегічному мисленні керівництва підприємств.
Поряд із визначенням необхідності розробки стратегії перевага надається і оперативним діям. За сучасних умов господарювання в діяльності підприємств використовуються лише деякі елементи стратегічного планування.
Що перешкоджає запровадженню системи стратегічного планування, розробці довгострокових бізнес-планів? Очевидно, не тільки обєктивні макрореалії до яких слід внести нестабільність законодавства і загальнополітичні ситуації, відсутність переконливих довготермінових урядових програм, але й відсутність в Україні необхідних методолого-методичних розробок стратегічного планування (бізнес-планування).
З методологічного погляду план-це сукупність принципів і методів планування; з організаційного погляду-структура планових органів і технологія розробки плану, тобто субєкт планування.
Опанувавши першими (сукупністю принципів і методів планування) і маючи другі (відповідні структури планових органів) можна говорити про саму технологію планування.
Робилися спроби з`ясувати сутність принципів планування в класичній основі сформованих ще французьким інженером і науковцем Анрі Файолем(1841-1925): необхідність, єдність, неперервність, гнучкість, участь та точність.
Це такі принципи як:
- Принцип необхідності повсюдне та необхідне використання плану у виконанні будь-якого виду діяльності;
- Єдність планування плани всіх елементів системної організації (підприємств чи окремих господарських одиниць) варто розглядати в тісній взаємозалежності: зміна одних планів (планових показників), спричиняє зміну інших.
- Безперервність планування. Повязана з необхідністю обліку в планах організації постійних змін в зовнішньому середовищі й одночасної розробки сукупності взаємоповязаних довгострокових планів повинно:
а) виходити з того, що пріоритети і цінності організації можуть змінюватись в залежності від перевалювання сприятливих внутрішніх можливостей чи наростання різноманітних зовнішніх загроз і це обумовлює нагальну потребу збільшення чи зменшення запланованих показників.
б) здійснюватися оперативніше стосовно появи відповідних непередбачених змін у зовнішньому чи внутрішньому середовищі організації.
4) Гнучкість планування здатність організації передбачати альтернативні варіанти планів що враховують різні сценарії розвитку факторів, які визначають ключові параметри зовнішнього і внутрішнього середовища. Висока якість планової роботи, передбачає таким чином, складання поряд із основним варіантом плану двох інш