Geum.ru


Туриз як галузь свiтового господарства

Информация - Туризм

Другие материалы по предмету Туризм

?ивний вплив туризму на економiку держави вiдбуваСФться лише у тому випадку, коли туризм в краiнi розвиваСФться всесторонньо, тобто не перетворюСФ економiку краiни в економiку послуг. РЖншими словами, економiчна ефективнiсть туризму припускаСФ, що туризм в краiнi повинен розвиватися паралельно i у взаСФмозв'язку з iншими галузями соцiально-економiчного комплексу.

  • Мiжнародний туризм розширюСФ внески в платiжний баланс i ВНП краiни.
  • Мiжнародний туризм сприяСФ диверсифiкацii економiки, створюючи галузi, обслуговуючi сфери туризму.
  • РЖз зростанням зайнятостi у сферi туризму ростуть доходи населення i пiдвищуСФться рiвень добробуту нацii.

    • Розвиток мiжнародного туризму приводить до розвитку економiчноi iнфраструктури краiни i мирних процесiв. Таким чином мiжнародний туризм слiд розглядати, погодившися з економiчними вiдносинами окремих краiн.

    Мiжнародний туризм входить до числа трьох найбiльших галузей, поступаючись нафтовидобувнiй промисловостi i автомобiлебудуванню, питома вага яких в свiтовому експортi 14% i 11% вiдповiдно. В 2000 роцi сумарний дохiд краiн свiту вiд мiжнародного туризму складав 10% вiд загального об'СФму свiтового експорту i 6% вiд свiтового експорту послуг.

    Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятостi населення, розширення мiжособових контактiв зростаСФ.

    Велику увагу розвитку iноземного туризму надаСФться не тiльки на нацiональному рiвнi. Цi питання знаходяться в центрi уваги мiжнародних органiзацiй. В цьому контекстi слiд вказати на такi найважливiшi мiжнароднi угоди, як 14:

    1. Заключний акт Хельсинськоi Наради по безпецi i спiвпрацi в РДвропi в 1975 р., в якому значний роздiл присвячений спiвпрацi краiн учасникiв цiСФi Наради в розвитку мiжнародних туристських зв'язкiв;
    2. Манiльська декларацiя по свiтовому туризму, прийнята Всесвiтньою конференцiСФю по туризму, що проходила в Манiлi в 1980р.;
    3. Гаагська декларацiя Мiжпарламентськоi конференцii по туризму, що проходила в 1989 р.
    4. Документ Акапулько (1982г.)
    5. Хартiя по туризму i Кодекс поведiнки туриста (Софiя, 1985г.)

    Узагальнюючи дiяльнiсть багатьох розвинених краiн у сферi туризму, Комiсiя РДС опублiкувала прогноз основних тенденцiй розвитку туризму. Зокрема, в ньому наголошуСФться, що:

    1. В РДвропi доведеться витримувати жорстку конкуренцiю за доходи вiд туризму, яка буде вимагати вiд СФвропейськоi iндустрii туризму пiдвищення якостi послуг, що надаються.
    2. Витрати на всi види подорожей i, в першу чергу, витрати на транспорт, збiльшуватимуться швидше, нiж iншi статтi сiмейного бюджету. Подорожi стануть бiльш частими, але менш тривалими, оскiльки витрати на одну поiздку знизяться. В цiлому ж витрати на подорожi зростуть за рахунок споживання бiльш якiсного вiдпочинку.
    3. Число поiздок збiльшуватиметься за рахунок мiжконтинентальних подорожей з РДвропи до Америки, Азii i Океанii.
    4. Сезоннi змiни ринковоi кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для iндустрii туризму, оскiльки вдалий маркетинг сприятиме iх вигiдному використанню. Для цього буде потрiбно активна спiвпраця мiж державами i приватними туристськими структурами.
    5. Використання повiтряного транспорту розширятиметься швидше завдяки збiльшенню числа зручних прямих рейсiв.
    6. Групи, включаючи сiмейнi, зменшуватимуться i вибиратимуть все бiльш гнучку програму вiдпочинку.
    7. По мiрi все бiльш активного упровадження комп'ютерних систем бронювання зменшуватимуться термiни бронювання.
    8. Активнiше за iншi подорожуватимуть двi вiковi групи: люди похилого вiку i молодь.
    9. Продовжуватиме рости попит на туризм, пов'язаних з вiдвiдинами культурних визначних пам'яток, а також з активним вiдпочинком.
    10. Стан навколишнього середовища стане одним з домiнуючих чинникiв в залученнi туристiв, особливо в сiльських i прибережних районах.
    11. Маркетингова сегментацiя ринку стане бiльш чiтко вираженою. Пропозицiю необхiдно буде пiдстроювати пiд потреби кожноi групи споживачiв.

    Нами було проведено ряд дослiджень. Метою проведених нами дослiджень було:

    1. встановити залежнiсть мiж станом економiки краiни (за основу використовувався показник обсягу ВНП краiни) i кiлькiстю прибулих в краiну iноземних туристiв;
    2. встановити вплив на стан економiки (за основу використовувався показник обсягу ВНП краiни) таких показникiв як кiлькiсть прибулих в краiну iноземних туристiв та прибуток отриманий вiд прибулих iноземних туристiв.

    Дослiджуванi краiни ми роздiлили по регiонах для отримання бiльш обСФктивних результатiв. Для отримання результатiв використовувалася компютерна програма Econometric Views.

    1. РДвропа:

    Дослiдження 1.1. За основу використовувалися показник обсягу ВНП i кiлькiсть прибулих туристiв. Для проведення тесту Гренжера використовувались показники 25 СФвропейських краiн.

    Висновок: з отриманих результатiв можна зробити наступнi висновки, що:

    • мiж економiчним станом краiни i кiлькiсть прибулих не iснуСФ залежностi;
    • iснують бiльш важливi фактори якi впливають на показник прибуття мiжнародних туристiв:
    • унiкальний клiмат;
    • багата культурна спадщина;
    • полiтичне становище в серединi краiни;
    • легкiсть/важкiсть вiдкриття вiз i вирiшення документальних проблем;
    • розташування мiжнародних центрiв туризму;
    • галузева структура туристичного сектора краiни.

    Дослiдження 1.2. Метою було встановити вп