Туриз як галузь свiтового господарства
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
ля цього виду туризму важко видiлити який-небудь один вид транспорту, що використовуСФться. Разом iз значним об'СФмом авiаперевезень, включаючи чартернi, можна вiдзначити зростаючу популярнiсть туристських поiздок по залiзницi, рiчкових i морських круiзiв.
Одним з рiзновидiв пiзнавальних поiздок СФ автомобiльний туризм. Поiздки на автомашинах i автобусах дають великi в порiвняннi з iншими видами транспорту можливостi познайомитися з краiною. В той же час вони мають таку велику специфiку, що iх прийнято видiляти в окремий вид туризму. Необхiдно враховувати, що в даному випадку ними займаються тiльки спецiалiзованi туристськi органiзацii i, перш за все автомобiльнi клуби i асоцiацii. Велике значення мають фiрми, що спецiалiзуються на прокатi автомашин. Ще вужче спецiалiзацiя фiрм, органiзуючих поiздки з розмiщенням в кемпiнгу.
Науковий туризм. Даний вид туризму, що включаСФ поiздки з метою участi в рiзних конгресах, симпозiумах i нарадах, займаСФ все бiльше мiiе в сучасному мiжнародному туризмi. За наявними оцiнками, учасники подiбних мiжнародних заходiв складають 6 7% загальноi кiлькостi iноземних тимчасових вiдвiдувачiв, i на iх частку доводиться бiля 10% валютних надходжень вiд туризму. Учасники мiжнародних заходiв в основному використовують авiацiйний транспорт.
Дiловий туризм. Поiздки з дiловою метою розглядаються як одна з найважливiших складових частин сучасного мiжнародного туристського обмiну. Бiльш того, цей вид поiздок вважаСФться одним з найперспективнiших, оскiльки вiн базуСФться на об'СФктивнiй закономiрностi подальшого мiжнародного розподiлу працi. Одним з рiзновидiв дiлових поiздок СФ також поiздки для участi або для вiдвiдин мiжнародних i нацiональних виставок i ярмаркiв. Вельми поширеною формою дiлових поiздок СФ конгреси i наради рiзних мiжнародних органiзацiй. Ще однiСФю формою дiлового туризму СФ поiздки у складi спецiалiзованих груп по професiях. З останнi роки попит на такi поiздки також постiйно зростаСФ.
Етнiчний туризм. Цей вид туризму, пов'язаний з вiдвiдинами родичiв або мiiь народження батькiв, займаСФ важливе мiiе в мiжнародному туризмi. В цьому край своСФрiдному видi туризму за останнi роки вiдбуваються певнi структурнi змiни, що мiняють його характер. Рiзновидом етнiчного туризму СФ прикордонний обмiн, що даСФ для статистики значнi цифри кiлькостi тимчасових вiдвiдувачiв, але не маСФ такого великого економiчного значення.
В той же час при всiй рiзноманiтностi видiв туризму можна прийти до висновку, що самi загальнi види туризму, такi як поiздки, з пiзнавальною метою, з метою вiдпочинку або для дiлових зустрiчей, в основi своСФi класифiкацii повиннi мати територiальний принцип i усерединi нацiонального ринку дiлиться по видах туризму.
В даний час iндустрiя туризму СФ однiСФю з форм мiжнародноi торгiвлi послугами, що динамiчно розвиваються. В останнi 20 рокiв середньорiчнi темпи зростання числа прибулих iноземних туристiв в свiтi склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згiдно даним всесвiтньоi туристичноi органiзацii, в 2000 роцi в свiтi було зареСФстровано 776 мiльйонiв прибулих туристiв, надходження вiд мiжнародного туризму досягло 572 мiльярди доларiв (без урахування надходжень вiд мiжнародного транспорту). В цiлому об'СФми валютних надходжень вiд туризму за перiод з 1950 по 2000 рiк виросли в 174 рази.
Всесвiтня органiзацiя по туризму видiляСФ краiни, що СФ переважно постачальниками туристiв (США, Бельгiя, Данiя, Нiмеччина, Голландiя, Нова Зеландiя, Швецiя, Канада, Англiя) i тi краiни, що СФ, в основному, приймаючими туристiв (Австралiя, Грецiя, Кiпр, РЖталiя, РЖспанiя, Мексика, Туреччина, Португалiя, Францiя, Швейцарiя).
В таблицi 3.1 поданий перелiк краiн, якi в 1999 р. отримали найбiльшу кiлькiсть доходiв вiд туристичноi дiяльностi.
Таблиця 3.1
Перелiк краiн, що отримали найбiльшу кiлькiсть доходiв вiд туристичноi дiяльностi, станом на 1999 р. 15
№КраiнаДохiд, млрд. дол.1США74,22РЖталiя30,43Францiя29,74РЖспанiя29,65Великобританiя21,36Нiмеччина16,87Китай12,58Австрiя12,29Канада9,110Австралiя8,6
За прогнозами експертiв, бурхливий розвиток мiжнародного туризму продовжуватиметься i далi. ОчiкуСФться, що при збереженнi темпiв зростання, що склалися, число мiжнародних подорожей до 2005 року досягне 900 млн. людина, а до 2010 року збiльшиться i складе порядка 937 млн. людина.
На думку рiзних аналiтикiв, в основi розвитку мiжнародного туризму лежать наступнi чинники:
- Економiчне зростання i соцiальний прогрес привели до розширення об'СФму дiлових поiздок i поiздок з пiзнавальною метою.
- Вдосконалення всiх видiв транспорту здешевило поiздки.
- Збiльшення числа найманих робiтникiв i службовцiв в розвинених краiнах i пiдвищення iх матерiального i культурного рiвня.
- РЖнтенсифiкацiя працi i отримання трудящими бiльш тривалих вiдпусток.
- Розвиток мiждержавних зв'язкiв i культурних обмiнiв мiж краiнами призвiв до розширення мiжособових зв'язкiв мiж i усерединi регiонiв.
- Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень i технологiчний прогрес в областi телекомунiкацiй.
- Ослаблення обмежень на вивiз валюти в багатьох краiнах i спрощення прикордонних формальностей.
Значення туризму в свiтi постiйно зростаСФ, що пов'язаний iз збiльшеним впливом туризму на економiку окремоi краiни. В економiцi окремоi краiни мiжнародний туризм виконуСФ ряд важливих функцiй: