Туриз як галузь свiтового господарства
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
ння поняття туризм, необхiдно розглянути багатоаспектнiсть туризму i його взаСФмодiю з iншими видами дiяльностi. Вiдсутнiсть СФдиних визначень ускладнюСФ вивчення туризму як учбовоi диiиплiни.
Вивчення туризму з науковоi точки зору (у рядi iнших диiиплiн) з недавнiх пiр привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з цим виникла необхiднiсть в розробцi точних визначень i термiнiв. Ця проблема не так проста, як здаСФться на перший погляд. Нею щорiчно займаються рiзнi органiзацii, включаючи Органiзацiю ОбСФднаних Нацiй, Всесвiтню туристичну органiзацiю, Органiзацiю економiчного спiвробiтництва i розвитку.
Мiжнароднi органiзацii постiйно звертаються до теми тлумачення термiнологii, в основному з метою узгодження принципiв мiжнародноi статистики. Так, в 1937 р. визначення мiжнародний турист було дано на Конференцii експертiв за статистикою Лiги Нацiй. В 1950 р. International Union Official Travel Organization (IUOTO) Мiжнародне обСФднання офiцiйних туристських органiзацiй (МСОТО), перетворений в 1975 р. у Всесвiтню туристичну органiзацiю (ВТО), уточнив визначення турист, ввiвши новi поняття: екскурсант i транзитний мандрiвник. При цьому було дано чiтке розмежування цих категорiй вiд категорii турист.
Певнi груповi i економiчнi iнтереси краiн iстотно впливають на тлумачення понять, що приймаються за основу в нацiональних нормативних актах, регулюючих певнi вiдносини у сферi туризму.
Туризм у сучасному уявленнi велика економiчна система з рiзноманiтними звязками мiж окремими елементами як у межах народного господарства окремоi краiни, так i в межах звязкiв нацiональноi економiки зi свiтовим господарством у цiлому 4, с. 244.
Туризм це динамiчне, розвинене, орiСФнтоване на споживача явище. Всесвiтня рада з туризму i подорожей вказала на наступнi характеристики сучасного туризму:
- це найбiльша iндустрiя свiту, що маСФ приблизно 3,5$ трильйона оборотного капiталу i включаюча такi компоненти як подорожi (круiзи, автобуси, лiтаки, автомобiлi, залiзницi); мешкання (готелi i мотелi, конференцii, виставки, зустрiчi); харчування (ресторани, кафе, бари); вiдпочинок i дозвiлля (iгри, парки, розваги, атракцiони);
- провiдний платник податкiв;
- працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зi всiх працюючих;
- сама прогресивнiша галузь не тiльки СФвропейськоi, але i свiтовоi економiки.
Туристська iндустрiя - це сукупнiсть засобiв розмiщення; транспортних засобiв; об'СФктiв харчування, розважального, пiзнавального, дiлового, оздоровчого, спортивного i iншого призначення; органiзацiй, що здiйснюють туроператорську i турагентську дiяльнiсть, а також органiзацiй, що надають екскурсiйнi послуги i послуги гiдiв-перекладачiв.
В бiльш широкому планi туристську iндустрiю можна визначити як мiжгалузевий комплекс, що включаСФ:
- пасажирський транспорт (повiтряний, водний, автомобiльний, залiзничний) з його розгалуженою мережею технiчних служб;
- рiзнi спецiалiзованi туристськi пiдприСФмства i пiдприСФмства галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру (зокрема, транспортного машинобудування i автомобiлебудування, паливноi промисловостi, капiтального i дорожнього будiвництва, мiiевоi промисловостi по виготовленню сувенiрiв, харчовоi промисловостi, багатьох галузей сiльського господарства i т.д.);
- широку сферу послуг, якими користуСФться турист.
Розрiзняють наступнi види туризму 6, с. 58:
- маршрутно-пiзнавальний;
- спортивно-оздоровчий;
- дiловий i конгрес-туризм;
- курортний, лiкувальний;
- фестивальний;
- мисливський;
- екологiчний;
- шоп-туризм;
- релiгiйний;
- учбовий;
- етнiчний i iн.
Цi види туризму можна згрупувати в декiлька загальних роздiлiв:
Рекреацiйний туризм. Цей вид туризму СФ для багатьох краiн наймасовiшою формою. Поiздки iноземних туристiв до РЖспанii, РЖталii, в Болгарiю переслiдують, перш за все, саме цю мету, причому характерна велика тривалiсть всiСФi поiздки, менша кiлькiсть мiст, що входять в маршрут, i вiдповiдно, велика тривалiсть перебування в одному мiстi.
РЖнша особливiсть масових поiздок на вiдпочинок полягаСФ в широкому використаннi авiацiйного транспорту i, перш за все чартерних перевезень.
Особливо вiдрiзняються вiд iнших видiв туризму поiздки з метою лiкування. Перш за все, це суто iндивiдуальний вид поiздок, хоча окремi туристи можуть об'СФднуватися туристською фiрмою для сумiсних перевезень з метою отримання групових знижок на проiзд. Звичайна тривалiсть туру на лiкування 24 28 днiв, тобто значно вище, нiж по iнших видах туризму.
Екскурсiйний туризм. Для екскурсiйного туризму, як i для рекреацiйного, характернi поiздки як на iндивiдуальнiй, так i на груповiй основi. Цей вид туризму включаСФ поiздки з пiзнавальною метою.
Отже, при аналiзi необхiдно видiлити по кожнiй краiнi категорii населення, що цiкавиться пiзнавальними поiздками взагалi i в дану краiну зокрема, а також тi туристичнi органiзацii, якi спецiалiзуються на такому видi туризму.
Необхiдно мати на увазi, що пiзнавальнi цiлi можуть поСФднуватися з метою вiдпочинку. Пiзнавальна поiздка може передувати вiдпочинку на курортi або пiд час вiдпочинку туристи можуть iздити на екскурсii, включаючи навiть вiдвiдини iнших мiст.
В багатьох краiнах характерною особливiстю пiзнавальних поiздок СФ тенденцiя вирушати на великi вiдстанi з вiдвiдинами за одну поiздку великого числа краiн i мiст. Д