Туриз як галузь свiтового господарства

Информация - Туризм

Другие материалы по предмету Туризм

ння поняття туризм, необхiдно розглянути багатоаспектнiсть туризму i його взаСФмодiю з iншими видами дiяльностi. Вiдсутнiсть СФдиних визначень ускладнюСФ вивчення туризму як учбовоi диiиплiни.

Вивчення туризму з науковоi точки зору (у рядi iнших диiиплiн) з недавнiх пiр привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з цим виникла необхiднiсть в розробцi точних визначень i термiнiв. Ця проблема не так проста, як здаСФться на перший погляд. Нею щорiчно займаються рiзнi органiзацii, включаючи Органiзацiю ОбСФднаних Нацiй, Всесвiтню туристичну органiзацiю, Органiзацiю економiчного спiвробiтництва i розвитку.

Мiжнароднi органiзацii постiйно звертаються до теми тлумачення термiнологii, в основному з метою узгодження принципiв мiжнародноi статистики. Так, в 1937 р. визначення мiжнародний турист було дано на Конференцii експертiв за статистикою Лiги Нацiй. В 1950 р. International Union Official Travel Organization (IUOTO) Мiжнародне обСФднання офiцiйних туристських органiзацiй (МСОТО), перетворений в 1975 р. у Всесвiтню туристичну органiзацiю (ВТО), уточнив визначення турист, ввiвши новi поняття: екскурсант i транзитний мандрiвник. При цьому було дано чiтке розмежування цих категорiй вiд категорii турист.

Певнi груповi i економiчнi iнтереси краiн iстотно впливають на тлумачення понять, що приймаються за основу в нацiональних нормативних актах, регулюючих певнi вiдносини у сферi туризму.

Туризм у сучасному уявленнi велика економiчна система з рiзноманiтними звязками мiж окремими елементами як у межах народного господарства окремоi краiни, так i в межах звязкiв нацiональноi економiки зi свiтовим господарством у цiлому 4, с. 244.

Туризм це динамiчне, розвинене, орiСФнтоване на споживача явище. Всесвiтня рада з туризму i подорожей вказала на наступнi характеристики сучасного туризму:

  1. це найбiльша iндустрiя свiту, що маСФ приблизно 3,5$ трильйона оборотного капiталу i включаюча такi компоненти як подорожi (круiзи, автобуси, лiтаки, автомобiлi, залiзницi); мешкання (готелi i мотелi, конференцii, виставки, зустрiчi); харчування (ресторани, кафе, бари); вiдпочинок i дозвiлля (iгри, парки, розваги, атракцiони);
  2. провiдний платник податкiв;
  3. працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зi всiх працюючих;
  4. сама прогресивнiша галузь не тiльки СФвропейськоi, але i свiтовоi економiки.

Туристська iндустрiя - це сукупнiсть засобiв розмiщення; транспортних засобiв; об'СФктiв харчування, розважального, пiзнавального, дiлового, оздоровчого, спортивного i iншого призначення; органiзацiй, що здiйснюють туроператорську i турагентську дiяльнiсть, а також органiзацiй, що надають екскурсiйнi послуги i послуги гiдiв-перекладачiв.

В бiльш широкому планi туристську iндустрiю можна визначити як мiжгалузевий комплекс, що включаСФ:

  1. пасажирський транспорт (повiтряний, водний, автомобiльний, залiзничний) з його розгалуженою мережею технiчних служб;
  2. рiзнi спецiалiзованi туристськi пiдприСФмства i пiдприСФмства галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру (зокрема, транспортного машинобудування i автомобiлебудування, паливноi промисловостi, капiтального i дорожнього будiвництва, мiiевоi промисловостi по виготовленню сувенiрiв, харчовоi промисловостi, багатьох галузей сiльського господарства i т.д.);
  3. широку сферу послуг, якими користуСФться турист.

Розрiзняють наступнi види туризму 6, с. 58:

  1. маршрутно-пiзнавальний;
  2. спортивно-оздоровчий;
  3. дiловий i конгрес-туризм;
  4. курортний, лiкувальний;
  5. фестивальний;
  6. мисливський;
  7. екологiчний;
  8. шоп-туризм;
  9. релiгiйний;
  10. учбовий;
  11. етнiчний i iн.

Цi види туризму можна згрупувати в декiлька загальних роздiлiв:

Рекреацiйний туризм. Цей вид туризму СФ для багатьох краiн наймасовiшою формою. Поiздки iноземних туристiв до РЖспанii, РЖталii, в Болгарiю переслiдують, перш за все, саме цю мету, причому характерна велика тривалiсть всiСФi поiздки, менша кiлькiсть мiст, що входять в маршрут, i вiдповiдно, велика тривалiсть перебування в одному мiстi.

РЖнша особливiсть масових поiздок на вiдпочинок полягаСФ в широкому використаннi авiацiйного транспорту i, перш за все чартерних перевезень.

Особливо вiдрiзняються вiд iнших видiв туризму поiздки з метою лiкування. Перш за все, це суто iндивiдуальний вид поiздок, хоча окремi туристи можуть об'СФднуватися туристською фiрмою для сумiсних перевезень з метою отримання групових знижок на проiзд. Звичайна тривалiсть туру на лiкування 24 28 днiв, тобто значно вище, нiж по iнших видах туризму.

Екскурсiйний туризм. Для екскурсiйного туризму, як i для рекреацiйного, характернi поiздки як на iндивiдуальнiй, так i на груповiй основi. Цей вид туризму включаСФ поiздки з пiзнавальною метою.

Отже, при аналiзi необхiдно видiлити по кожнiй краiнi категорii населення, що цiкавиться пiзнавальними поiздками взагалi i в дану краiну зокрема, а також тi туристичнi органiзацii, якi спецiалiзуються на такому видi туризму.

Необхiдно мати на увазi, що пiзнавальнi цiлi можуть поСФднуватися з метою вiдпочинку. Пiзнавальна поiздка може передувати вiдпочинку на курортi або пiд час вiдпочинку туристи можуть iздити на екскурсii, включаючи навiть вiдвiдини iнших мiст.

В багатьох краiнах характерною особливiстю пiзнавальних поiздок СФ тенденцiя вирушати на великi вiдстанi з вiдвiдинами за одну поiздку великого числа краiн i мiст. Д