Токарно-гвинторізний верстат
Контрольная работа - Разное
Другие контрольные работы по предмету Разное
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1. ГЕОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ РОБОЧОЇ ЧАСТИНИ РІЗЦІВ
Мета роботи - ознайомитися з основними типами різців, їх геометричними параметрами, приладами та методикою контролю заточування різців, із впливом геометричних параметрів різців на умови різання; скласти ескізи основних типів токарних різців і виміряти їх геометричні параметри.
1.1 Інструменти та наочні приладдя
1. Кутоміри настільні
. Кутоміри універсальні.
. Лінійки масштабні.
. Штангенциркулі.
. Радіусонори.
. Різці токарні - прохідні, підрізні, відрізні, різьбові.
. Плакати із зображенням геометричних параметрів різців та кресленням різця.
1.2 Загальні положення
У практиці металообробки застосовуються різні види ріжучого інструменту. Проте формою ріжучої частини всіх ріжучих інструментів є клин, який має одну або декілька ріжучих кромок.
ГОСТ 25762-83 установлює єдині, які використовуються в науці, техніці, виробництві, терміни і визначення загальних понять, що стосуються всіх видів обробки різанням, а також буквені позначення величин кінематичних елементів різання, координатних площин і елементів леза.
Найбільш розповсюдженими ріжучими інструментами й водночас найбільш простими за конструкцією є різці, тому геометрію ріжучих інструментів розглянемо на прикладі токарного прохідного різця.
1.2.1 Будова токарного різця
Токарний прямий прохідний різець (рис. 1.1.) має ріжучу частину А і приєднану частину Б, яка призначена для кріплення різця в різцеутримувачі.
Рис. 1.1
Ріжуча частина має такі елементи: передню поверхню 1, по якій сходить стружка; головну задню поверхню 2, повернуту до поверхні різання заготовки; допоміжну задню поверхню 3, звернену до обробленої поверхні заготовки, ріжучу кромку 4, утворену перетином передньої та головної задньої поверхонь; допоміжну ріжучу кромку 5, утворену перетином передньої та допоміжної задньої поверхні; і вершину різця 6, утворену перетином головної та допоміжної ріжучих кромок.
Інструмент заточують по передній і задній поверхнях. Для визначення кутів, під якими розташовуються поверхні ріжучої частини інструмента відносно одна одної, вводять статичну систему координат (рис. 1.2) із ряду площин.
1.2.2 Координати площини різця
Рис. 1.2
Основна площина РV - координатна площина, яка проведена через основу або вершину різця перпендикулярно напрямкові швидкості головного руху.
Площина різання РП - координатна площина, яка дотикається до ріжучої кромки і перпендикулярна основній площині.
Головна січна площина РТ - координатна площина, яка перпендикулярна лінії перетину основної площини та площини різання.
Робоча площина РS - площина, у якій розміщені напрямки швидкості руху різання та руху подачі.
1.2.3 Статичні кути різця
Куги різця в статиці розглядають, виходячи з умов, що вісь різця перпендикулярна осі заготовки, вершина різця знаходиться на рівні осі заготовки, роблячи тільки головні рухи різання (без подачі). (Рис. 1.3)
Рис. 1.3
Головний передній кут ? виміряють у головній перехресній площині між лініями її перехрещення з передньою поверхнею й основною площиною.
Головний задній кут ? виміряють у головній січній площині між лініями її перетинання з головною задньою поверхнею та площиною різання.
Допоміжний задній кут ?1 виміряють у допоміжній січній площині між лініями й перетинання з допоміжною задньою поверхнею і вертикальною площиною.
Головний кут у плані ? - це кут в основній площині між площиною різання і напрямком руху подачі.
Допоміжний кут у плані ?1 - кут в основній площині між проекцією допоміжної ріжучої крайки на основну площину і напрямком, зворотним руху подачі.
Кут нахилу ріжучої кромки ? - кут у площині різання між ріжучою кромкою та основною площиною.
Кут загострення ? - виміряється в головній січній площині між лініями її перетинання з передньою і головною задньою поверхнями.
?=90-(?+?).
1.2.4 Вплив кутів різця на умови різання
Головний передній кут ? суттєво впливає на різання. З його збільшенням зменшується деформація зрізаючого шару, зменшуються сили різання і витрати потужності, поліпшуються умови відходження стружки, підвищується якість оброблюваної поверхні. Але збільшення кута у знижує міцність інструменту, збільшує його зношуваність через викришення і погіршення тепловідведення. При обробці крихких і твердих матеріалів призначають менші кути у, інколи навіть від'ємні , а при обробці м'яких і в'язких матеріалів кут у збільшують до 10...20.
Головний задній кут ? служить для знищення тертя між головною задньою поверхнею інструмента і поверхнею різання заготовки, що зменшує зношення інструмента по головній задній поверхні. Збільшення кута а знижує міцність інструменту. При обробці в'язких і м'яких матеріалів застосовують різці з великими кутами ?. При різних умовах обробки кути а призначають у межах 6…12.
Допоміжний, задній кут ?1 знижує тертя між допоміжною задньою поверхнею та обробленою поверхнею заготовки.
Головний кут у плані ? істотно впливає на стійкість ріжучого інструмента і на шорсткість обробленої поверхні. Із зменшенням кута ? збільшується довжина активної части?/p>